Гуманітарна політика

  • Світлана КУЧЕРЕНКО: «У Жовкві жінка довірила нам молитися за її онуку»

    Зшити рушники з усіх куточків Вітчизни в доріжку, а письмена їхніх орнаментів — у спільну барвисту сагу українців ще від сивої давнини спало на думку Світлані Кучеренко зі Слов’янська на Донеччині, випускниці Харківської державної академії культури. Полотняна стежина єднання народу з назвою «Єдина Україна: Схід і Захід разом» почалася торік у серпні зі Свято-Успенської Святогірської лаври, мандруючи по всіх областях України, вона видовжилася до понад 70-ти метрів. У 20-ту річницю Незалежності України, її, присвячену цій знаковій даті, розгорнуть у столиці.

    А напередодні ми розпитували, як відбувався упродовж року Всеукраїнський проект «Єдина Україна: Схід і Захід разом», його ініціатора, натхненника й організатора Світлану Кучеренко.

  • Ада РОГОВЦЕВА: «У мене не було часу впадати в депресію»

    З-поміж багатьох запрошених зірок II Одеського міжнародного кінофестивалю найпопулярнішою у публіки була, либонь, Ада Роговцева. Напевне, через те, що, по-перше — наша, по-друге — по-справжньому улюблена. До того ж на кінофорумі вона була аж ніяк не меморіальною зіркою. У кінозалах її можна було бачити під час презентації фільму Олександра Гордона «Вогні притону». А короткометражку «Собачий вальс» Тараса Ткаченка, де Ада Миколаївна виконала головну роль, визнали кращим фільмом «Української лабораторії».

  • Ліки треба сьогодні, а не потім

    «Претензії до Олександра Аніщенка є великі. Питання звільнення вирішуватимемо, скажімо так, у найближчі декілька тижнів», — прокоментував глава уряду ситуацію в галузі у ході ознайомлення з розбудовою закладів сімейної медицини та розвитком паркової інфраструктури Києва. 

  • Дядя ЖОРА: «Гроші заважають любити податкову, але допомагають любити жінок»

    У житті цей високий чолов’яга далеко не завжди схожий на образ, створений ним для себе на телевізійному екрані. Але тільки-но він з’являється на сцені під гучні оплески публіки, як миттєво перевтілюється в клубок іскрометності, чудового настрою та здорового оптимізму. Спеціально завужені брюки і коротенький, на перший погляд, піджачок ніби підкреслюють високий рівень гумориста. 

    Водночас, попри «зірковий» статус, спілкування з ним приносить лише позитивні емоції як дітям, так і дорослим. Бо діагноз «зоряна хвороба» Вадима Мічковського — дяді Жори — жодним чином не стосується.

  • Книга без перфомансу

    Попри загальносвітовий спад книговидання (зокрема, в Україні торік цей показник скотився до найнижчого рівня — було видано всього 1 книгу на душу населення), попри загальне зменшення інтересу до читання (у країнах пострадянського простору навіть школярі читають лише 10 книжок на рік), попри розвиток комп’ютерних технологій, які «захоплюють» молодь, книга, і українська зокрема, вкотре довела свою життєздатність. 

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Епоха лицарства повернулась у Тустань

    А таки добре зробили, кажуть організатори шостого фестивалю середньовічної культури «Ту Стань!», що перенесли імпрезу з початку вересня на серпень, адже початок осені у Карпатах зазвичай дощовий, через що яскраве свято втрачає барви, псує настрій, хоч і додає екстриму. Цьогорічному фестивалю погодні умови не завадили, і від жодного пункту з насиченої  програми не довелось  відмовлятися.

  • Телемарафон: дистанція — 20 років

    20-та річниця Незалежності — резонний привід для порівнянь змін в усіх сферах життя, в тому числі й можливостейсучасного телеглядача з тими, які він мав у 1991 році.

    У той, вже далекий час максимальну кількість телеканалів в Україні мали змогу дивитися менше 7% глядачів. І налічувала та кількість аж... 4 канали. Молодим людям важко таке уявити, та, відверто кажучи, мені й самому майже не віриться, хоч свою кар’єру на ТБ я починав у 1960 р., коли воно взагалі було одноканальним. 75% глядачів мусили задовольнятися трьома каналами.

  • Реклама твоєї батьківщини

    Багато хто з телеглядачів обурюється з приводу вторгнення рекламних роликів у трансляцію фільму, телепередачі або випуски новин. Проте не всі знають, що це не завжди відбувається законно. Тож спробуємо проаналізувати проблемні питання телереклами, посилаючись на власні спостереження і чинне законодавство.

    Спершу згадаємо про любителів спорту, які в очікуванні результатів матчів чи змагань не пропускають жодного випуску спортивних теленовин. Зазвичай їх трансляція не обходиться без нагадування про спонсорів, серед яких лідерство утримують марки горілчаної продукції.

  • На зв’язку — «Січ-2»

    Як ми вже повідомляли, 17 серпня о 10 годині 12 хвилин 20 секунд за київським часом з пускової бази «Ясний» (Росія, Оренбурзька область) успішно стартувала ракета-носій «Дніпро», спроектована та розроблена на ДП «КБ «Південне» (Дніпропетровськ) і виготовлена на ДП ВО «Південмаш» (Дніпропетровськ) у кооперації українськими та російськими підприємствами. Ракета вивела на навколоземну орбіту вітчизняний супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2». Запуск космічного апарата присвячено 100-річчю від дня народження видатного конструктора ракетно-космічної техніки Михайла Кузьмича Янгеля, котрий був першим керівником Конструкторського бюро «Південне» і протягом вісімнадцяти років очолював його.

  • Василь БЕДЗІР

    Одна альма-матер — замість чотирьох?

    У час канікул і відпусток  студентів і більшості викладачів закарпатських вишів громом серед ясного неба пролунало повідомлення про наступне об’єднання (злиття) всіх чотирьох вищих навчальних закладів, які є державними. Про ймовірність цього говорили давно, однак аналітики схилялися до думки, що процес охопить усього два — Ужгородський національний і Закарпатський державний університети. Обидва розташовані в Ужгороді, а по-друге, частина спеціальностей у них ідентичні. Про інші два вузи — Мукачівський державний університет і Закарпатський художній інститут — у цьому контексті майже не говорили.