Гуманітарна політика

  • Реклама твоєї батьківщини

    Багато хто з телеглядачів обурюється з приводу вторгнення рекламних роликів у трансляцію фільму, телепередачі або випуски новин. Проте не всі знають, що це не завжди відбувається законно. Тож спробуємо проаналізувати проблемні питання телереклами, посилаючись на власні спостереження і чинне законодавство.

    Спершу згадаємо про любителів спорту, які в очікуванні результатів матчів чи змагань не пропускають жодного випуску спортивних теленовин. Зазвичай їх трансляція не обходиться без нагадування про спонсорів, серед яких лідерство утримують марки горілчаної продукції.

  • На зв’язку — «Січ-2»

    Як ми вже повідомляли, 17 серпня о 10 годині 12 хвилин 20 секунд за київським часом з пускової бази «Ясний» (Росія, Оренбурзька область) успішно стартувала ракета-носій «Дніпро», спроектована та розроблена на ДП «КБ «Південне» (Дніпропетровськ) і виготовлена на ДП ВО «Південмаш» (Дніпропетровськ) у кооперації українськими та російськими підприємствами. Ракета вивела на навколоземну орбіту вітчизняний супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2». Запуск космічного апарата присвячено 100-річчю від дня народження видатного конструктора ракетно-космічної техніки Михайла Кузьмича Янгеля, котрий був першим керівником Конструкторського бюро «Південне» і протягом вісімнадцяти років очолював його.

  • Василь БЕДЗІР

    Одна альма-матер — замість чотирьох?

    У час канікул і відпусток  студентів і більшості викладачів закарпатських вишів громом серед ясного неба пролунало повідомлення про наступне об’єднання (злиття) всіх чотирьох вищих навчальних закладів, які є державними. Про ймовірність цього говорили давно, однак аналітики схилялися до думки, що процес охопить усього два — Ужгородський національний і Закарпатський державний університети. Обидва розташовані в Ужгороді, а по-друге, частина спеціальностей у них ідентичні. Про інші два вузи — Мукачівський державний університет і Закарпатський художній інститут — у цьому контексті майже не говорили.

  • Микола ШОТ

    У Тернополі шоколад надихає митців

    Щоправда, діятиме він лише три місяці. Цей заклад — незвичний, бо його організатори зуміли поєднати в єдине ціле мистецтво й шоколадну смакоту.

    Андрій Яблочков — координатор проекту «Музей шоколаду» й водночас його натхненник. Каже, що свого часу поцікавився у знайомих, які люблять посмакувати солодощами, чи знають вони, як виготовляють шоколад, яка історія його виникнення. Як з’ясувалося, їхні знання були поверховими. Тож і виник в Андрія задум створити шоколадний музей. Адже, на його думку, шоколад — не лише їжа, а й мистецтво. Він надихає художників творити з нього скульптури, дивовижної краси торти.

  • Василь БЕДЗІР

    На Закарпатті започаткували нову імпрезу - «Брустурянська кедровиця»

    Ще півроку тому у селі Лопухів на Тячівщині, давня назва якого — Брустури, ніхто б не подумав, що кедри, які ростуть у 166-гектарному місцевому заказнику, подарують назву фестивалеві. А вже цього місяця свято під назвою «Брустурянська кедровиця» стало подією далеко не місцевого значення.

    Ідею подав сільський голова Михайло Фіцай, а втілювали її в життя і аматори сцени, й лісівники, і кухарі, й будівельники та теслярі.

  • Микола ШОТ

    Ватра палає - лемків скликає

    Фестиваль «Дзвони Лемківщини» неординарний. Бо це радше зустріч із долею цілого субетносу українців — лемків, а також тих співвітчизників, які мешкали в Надсянні, Підляшші та на Холмщині й зазнали від тоталітарних режимів примусового переселення із споконвічних земель.

    Монастириська — райцентр Тернопілля. Але його тепер називають ще й лемківською столицею. І неспроста. Як відомо, споконвіку лемки мешкали в Карпатах, мали власну говірку, духовну та матеріальну культуру. За три роки майже півмільйона з них насильно вивезли ледь не по всіх куточках України.

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Земельна реформа на сцені Заньківецького театру

    Заньківчанський актор і режисер Орест Огородник виніс на суд глядачів одну з найгостріших нині для нашого суспільства проблему нівелювання вічних цінностей. Скажімо, для українського селянина не було більшого мірила достатку, аніж земля. Не в планетарному її вимірі, а  в духовно-матеріальному. Й ота любов, а радше кровний зв’язок, закладений на генетичному рівні, передавався з покоління в покоління. Та з якихось причин нині він десь переривається, порушуючи гармонію.

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Нововведення: учнів на медогляд без батьків не пустять

    Головні  новації до свого минулорічного наказу посадовці Міністерства охорони здоров’я та Міносвіти озвучили на прес-конференції у Києві. Це передовсім те, що кожен учень має обов’язково проходити медичний профілактичний огляд раз на рік. Робитиметься це лише у присутності батьків та ще й виключно в лікувально-профілактичному закладі.

  • Зміни у законодавстві допоможуть «Укрпрофоздоровниці» розвиватися

    Останнім часом у засобах масової інформації, та й не тільки в них, розгорнулася дискусія щодо майнових прав вітчизняних профспілок, яка зачепила майже всю систему організації лікування, оздоровлення та відпочинку українських громадян і подекуди нагадує бої без правил, де як аргументи використовуються не цифри і факти, а домисли, вимисли, аж до грубої сили та невмотивованих рішень. Навряд чи це додає доброї слави одній з найпопулярніших курортних країн Східної Європи, якою є Україна і котра без великих капіталовкладень могла б озолотитися на такій благородній справі, як курортна.

  • Віктор ШПАК

    Лікарня чи соцзабез: що вибрати на селі?

    «Урядовий кур’єр» розпочинає серію публікацій про те, як у різних регіонах України проходить медична реформа. Щотижня ми порушуватимемо найактуальніші проблеми галузі, які існують у кожній області. Тож запрошуємо читачів до співпраці — надсилайте на адресу редакції свої пропозиції щодо вирішення найболючіших питань у медичній сфері або розкажіть про відомий вам позитивний досвід реформування медицини у місті чи на селі.