Відлунав останній дзвоник, залишаючи позаду гомінку шкільну пору. Тож на випускників шкіл, які щойно отримали атестати зрілості й вирішили цього року стати абітурієнтами, незабаром чекає незалежне тестування. Перше випробування відбудеться 2 і 3 червня з української мови та літератури - у ньому візьме участь найбільша кількість вступників. І хоч юнаки і дівчата в ці дні продовжують ретельно готуватися до складання тестів, проте часто забувають, що для вдалого результату важливо не лише "прихопити" багаж знань, а й не проігнорувати елементарні правила. 

Музей музичних інструментів Палацу студентів Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара поповнився безцінним і наразі найстарішим експонатом. Нещодавно тут урочисто відкрили експозицію флейти Пана (оригінальна грецька назва - сірінга), зроблену ще в третьому тисячолітті до нашої ери.

Притягують скромні видання Василя Симоненка "Лебеді материнства", "Народ мій завжди буде", "У твоєму імені живу". Прості за оформленням, але якої сили книжки! Поруч - інших відомих авторів. І здається, що зустрічаєшся зі старими друзями і водночас вчителями. Адже читано ті твори і перечитано. 

Кумир багатьох поколінь любителів кіно приїхав до першої столиці разом зі своєю подругою Барбарою Гандольфі після Каннського фестивалю, де отримав спеціальний приз - "Золоту пальмову гілку" за внесок у розвиток кіномистецтва. Отож Жана-Поля Бельмондо переповнений глядацький зал Харківського національного театру опери та балету імені М. Лисенка, де проходила творча зустріч, вітав стоячи, бурхливими оплесками. На великому екрані демонструвалися фрагменти з фільмів, які принесли Жану-Полю Бельмондо світову популярність. 

У Сімферополі відбулася презентація унікального для України видання "500 видатних дерев України". Автори книги - Володимир Борейко, Сергій Шнайдер та Микола Стеценко, не один рік займаються збереженням та заповіданням дерев в Україні.

 У своїй книжці юрист Віктор Мойсеєнко чи не вперше в новітній історії нашої держави зробив грунтовну спробу дослідити непростий шлях становлення в Україні доволі специфічного інституту - служби помилування. Хоч би як традиційно сприймалася назва видання - "Помилувати не можна стратити" - саме вона, безумовно, заінтригує і професійний цех правників, і широкий читацький загал. Як влучно завважив у передньому слові до книжки Левко Лук'яненко, "без коми назва твору - загадка, а позаяк на кону не якась дрібничка, а життя людини, то загадка постає перед читачем як напружена психологічна інтрига: стратять чи не стратять?"

 Ще нещодавно в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту освітяни та журналісти урочисто проводжали нашу команду юних екологів - переможців ІV етапу Всеукраїнської олімпіади - до сонячного Стамбула на інтелектуальні змагання. І ось українські вундеркінди повернулися додому з абсолютною перемогою!

Строкате море квітів, білих бантів і усмішок - свято Останнього дзвоника - зібрало сьогодні на урочисту лінійку тисячі школярів, вчителів і батьків. Адже саме цього дня в усіх загальноосвітніх закладах України закінчується навчальний рік.

У "Лікарняній касі Житомирської області" нині майже 200 тис. членів. Це 15% населення краю. Причому в Житомирі та Бердичеві учасниками благодійного об'єднання є кожен п'ятий, а в Лугинському районі - кожен четвертий житель. Вступ - на абсолютно добровільних засадах. Щомісячні членські внески - 20 грн. 63% членів "Лікарняної каси" - віком від 20 до 60 років.

Медики Полтавщини тісно співпрацюють з німецькими колегами. Під час однієї з поїздок до Німеччини побачили, що там медичне страхування грунтується на лікарняних касах, і впровадили в себе цю справу. Як же прижився закордонний досвід? Про це ми попросили розповісти головного лікаря Полтавської міської клінічної лікарні N4, голову правління благодійної організації "Лікарняна каса Полтавщини" Леоніда Куроєдова.