Ті, кому щастить побувати в гостях в Ірини Колтакової, яка живе в місті Глухові на Сумщині, не приховують захоплення, що межує з подивом. Ще б пак! Де ще можна побачити колекцію із 2263 дзвіночків (двох однакових немає) із 73 країн? У її помешканні представлено всі континенти планети за винятком хіба Антарктиди. Про кожен дзвіночок господиня розповідає настільки захопливо і з такими деталями, що подивуєшся: це ж треба так любити свою справу!

Те, що саме Пархомівку було обрано місцем великого збору господарів новорічних свят, не викликає жодних запитань, адже село корінням сягає у ХVІІ століття і бере початок з невеличкого хутора. А хутір, як відомо, — обитель чарівництва, казкових подій та феєричних дійств. А ще тут є палац, який звів наприкінці ХVІІІ століття граф Подгорічані, де нині розмістився один з найцікавіших сільських музеїв України і в якому без особливих зусиль можна відшукати таємничі чарівні атрибути новорічних святкувань.

У бібліотеку-філіал №11 Полтавської міської централізованої бібліотечної системи завжди хочеться приходити. Тут особлива аура. Гріє душу усвідомлення того, що в цьому будинку бував колись великий українець Микола Скліфосовський, члени його родини, друзі. Їх пам’ятають могутні крислаті дуби, з весни й до холодів тішать око клумби, посеред яких над криницею гордовито стоїть на одній нозі журавель. Його так майстерно розфарбували, що він видається живим. Поряд у квітнику тече маленький потічок, береги якого з’єднано місточком із пластикових пляшок. А на бірюзовій воді ростуть лілеї й плавають білі лебеді.

Новоріччя прагне чепуритися. Як саме? Це вже справа кожного з нас. Ольга Давида з Тернополя про те, аби прикрасити ялинку, оселю новорічно-різдвяної пори, турбується ще з літа. Приїжджаючи на вихідні до батьківської садиби в мальовниче село Устечко біля Дністра в Заліщицькому районі, бере кошик і йде в ліс, на луки, в сад. Збирає шишки, жолуді, горішки, каштани, кісточки плодових дерев, лозу, різні рослини. Усе засушує. І фантазує, які з цього всього природного матеріалу можна створити композиції.

Всесвітня метеорологічна організація — спеціальна установа ООН, що вивчає клімат, — оголосила переможців щорічного конкурсу на найкращі фото погодних явищ. Їх ВМО використає для календаря на 2021 рік.

До пандемії коронавірусної хвороби туризм був однією з провідних високоприбуткових і найдинамічніших галузей у світі. Активно розвиваючись, він був тим руслом, яке давало додатковий заробіток культурі, мистецтву, освіті, медицині, готельному господарству, торгівлі, галузі харчування й багатьом іншим напрямам. Створював імідж державам та окремим містам. Але на початку цього року COVID-19 чітко поділив життя туристичної галузі на «до» і «після». І вплив коронавірусу на потік туристів виявився вкрай негативним. Усі плани з надходжень до скарбниць держав і їхніх міст полетіли шкереберть. І столиця нашої країни, найпривабливіше й найпопулярніше місто для мандрівників, не стало винятком.

Лікарка, викладачка, письменниця. Тріада, яку зуміла майстерно поєднати у своїй долі тернополянка Леся РОМАНЧУК. Ще кілька десятиріч тому вона написала, що з вершин, які судилося їй підкорити, обере неодмінно високу і круту. І обирає в різних сферах власного життя. Іде, сповнена любові, сили, великої працездатності, вперед, домагаючись вершин у красному письменстві, медицині, освіті.

Щороку в Інституті загальної та невідкладної хірургії ім. В. Зайцева Національної академії медичних наук України проводять близько 6 тисяч складних операцій. Сюди звертаються не лише жителі Харкова та області — люди приїжджають звідусіль. Цей інститут, мабуть, єдиний у країні, який має таку широку спеціалізацію і надає хірургічну допомогу в разі захворювань і травм майже всіх систем організму.

Трохи більш як рік тому на Сумщині розпочали роботу фахівці Державної служби якості освіти, основне завдання якої — реалізація державної політики в освітній галузі, зокрема забезпечення її якості, нагляд за відповідними закладами щодо дотримання державного законодавства в межах наданих повноважень.

Не секрет: висока оцінка і підтримка успіху стимулює його розвиток. Саме це відчувалося під час зустрічі в Київському національному університеті технологій та дизайну з т.в.о. міністра освіти і науки Сергієм Шкарлетом та президентом Національної академії педагогічних наук України Василем Кременем. І ще одне враження: це був діалог тих, хто прагне розвитку освітньої галузі й знає, як це зробити, бо вони не чекають змін, а творять їх.