Не минає й місяця, аби на Черкащині не повідомляли про відкриття нового сільського медичного закладу. Ось і в період новорічних свят аж дві сучасні амбулаторії сімейної медицини стали до роботи в Уманському районі. Вони відчинили двері для пацієнтів Ладижинської та Дмитрушківської громад. Нині до відкриття готують ще одну нову амбулаторію в селищі Бабанка. А в селі Кочержинці будують четвертий на Уманщині заклад сімейної медицини, розпочатий торік восени. Їх споруджують завдяки державній програмі «Доступна медицина», використовуючи субвенцію з державного бюджету та кошти місцевих громад.

Систему часових поясів, запропоновану канадським інженером залізничного транспорту сером Сендфордом Флемінгом і прийняту в багатьох країнах наприкінці XIX століття, ніколи не використовували в оригіналі. Межі поясів виконували й досі виконують із великими відступами від меридіанів. Сендфорд Флемінг, пропонуючи систему часових поясів, у якій межі кожного поясу однаково віддалені від центральних меридіанів (на 7°30), не знав, а можливо, і не здогадувався про існування такого поняття, як рівняння часу (n).

Новорічні свята особливі. Вони дарують людям радість, надію на краще. Найбільше ж ці свята завжди любили діти, які з нетерпінням чекали Діда Мороза і Снігуроньку з подарунками. За традицією у музеї В.Г. Короленка у Полтаві щороку організовують короленківські новорічно-різдвяні вечори з цікавими розвагами, чаюванням, подарунками.

Чи є світлий промінчик у напівтемній вітчизняній галузі культури? Ще й який! Зверніть увагу: останніми роками істотно побільшало охочих згадати й повторити відому фразу прем’єрміністра Великої Британії Вінстона Черчилля про роль і значення культури. Коли в роки Другої світової війни хтось із підлеглих запропонував заради оборони зменшити витрати на культуру, глава уряду запитав: «А за що ми тоді воюємо?»

Ті, кому щастить побувати в гостях в Ірини Колтакової, яка живе в місті Глухові на Сумщині, не приховують захоплення, що межує з подивом. Ще б пак! Де ще можна побачити колекцію із 2263 дзвіночків (двох однакових немає) із 73 країн? У її помешканні представлено всі континенти планети за винятком хіба Антарктиди. Про кожен дзвіночок господиня розповідає настільки захопливо і з такими деталями, що подивуєшся: це ж треба так любити свою справу!

Те, що саме Пархомівку було обрано місцем великого збору господарів новорічних свят, не викликає жодних запитань, адже село корінням сягає у ХVІІ століття і бере початок з невеличкого хутора. А хутір, як відомо, — обитель чарівництва, казкових подій та феєричних дійств. А ще тут є палац, який звів наприкінці ХVІІІ століття граф Подгорічані, де нині розмістився один з найцікавіших сільських музеїв України і в якому без особливих зусиль можна відшукати таємничі чарівні атрибути новорічних святкувань.

У бібліотеку-філіал №11 Полтавської міської централізованої бібліотечної системи завжди хочеться приходити. Тут особлива аура. Гріє душу усвідомлення того, що в цьому будинку бував колись великий українець Микола Скліфосовський, члени його родини, друзі. Їх пам’ятають могутні крислаті дуби, з весни й до холодів тішать око клумби, посеред яких над криницею гордовито стоїть на одній нозі журавель. Його так майстерно розфарбували, що він видається живим. Поряд у квітнику тече маленький потічок, береги якого з’єднано місточком із пластикових пляшок. А на бірюзовій воді ростуть лілеї й плавають білі лебеді.

Новоріччя прагне чепуритися. Як саме? Це вже справа кожного з нас. Ольга Давида з Тернополя про те, аби прикрасити ялинку, оселю новорічно-різдвяної пори, турбується ще з літа. Приїжджаючи на вихідні до батьківської садиби в мальовниче село Устечко біля Дністра в Заліщицькому районі, бере кошик і йде в ліс, на луки, в сад. Збирає шишки, жолуді, горішки, каштани, кісточки плодових дерев, лозу, різні рослини. Усе засушує. І фантазує, які з цього всього природного матеріалу можна створити композиції.

Всесвітня метеорологічна організація — спеціальна установа ООН, що вивчає клімат, — оголосила переможців щорічного конкурсу на найкращі фото погодних явищ. Їх ВМО використає для календаря на 2021 рік.

До пандемії коронавірусної хвороби туризм був однією з провідних високоприбуткових і найдинамічніших галузей у світі. Активно розвиваючись, він був тим руслом, яке давало додатковий заробіток культурі, мистецтву, освіті, медицині, готельному господарству, торгівлі, галузі харчування й багатьом іншим напрямам. Створював імідж державам та окремим містам. Але на початку цього року COVID-19 чітко поділив життя туристичної галузі на «до» і «після». І вплив коронавірусу на потік туристів виявився вкрай негативним. Усі плани з надходжень до скарбниць держав і їхніх міст полетіли шкереберть. І столиця нашої країни, найпривабливіше й найпопулярніше місто для мандрівників, не стало винятком.