Що ми знаємо про умовні зображення, що є символами і відмінними знаками держави, своєрідними художньо-графічними паспортами тієї чи тієї території, міста, роду або окремої особи?

Відомо, що старовинні герби вітчизняних земель та міст зафіксували для нащадків їхнє минуле, традиції, особливості. Це своєрідні історичні пам'ятки, розшифровуючи які за допомогою символів, спеціальної знакової системи чи стилізованих елементів, можна довідатися чимало.

Ірину Михайлівну Кріхелі називають новатором народної творчості - вона винайшла свій оригінальний напрямок у мистецтві, дотепер неосвоєний. Жінка не малює картини, а... виплітає їх. У руках майстрині народжуються об'ємні роботи з цікавими вигаданими сюжетами, розмаїттям кольорів та відтінків - яскраві, барвисті і дуже теплі. Просто доторкнувшись до картини, можна справді відчути її тепло. Вона нагадає светр, що колись тобі виплела бабуся, або власний "витвір" - простенький шарфик, предмет гордості перед подругами.

Коломийчани, чутливі до всілякої новизни, цілими сім'ями поспішали до міського музею історії - містом ширилися чутки, нібито їхній земляк, родом із сусідньої Надвірнянщини, а тепер громадянин Швейцарії, художник, фотограф і журналіст Любомир Винник, везе їм якісь "смішні картони". Невже в Україні свого паперу нема? Подивитися на "чудо" кликали ще й звуки народного інструмента альпійської країни, подібного до гуцульської трембіти. Тож народ згорав від цікавості.

 Вперше за 14 років на міжнародному кінофестивалі в Берліні учасником основного конкурсу став фільм, до якого причетна й Україна, - "У суботу" - про перший день аварії на Чорнобильській АЕС. З-поміж його "співвласників" і Росія та Німеччина, бо ж знятий у копродукції. Звісно, краще кінострічку раз побачити, ніж сто разів про неї почути. Але поки доводиться не керуватися особистим сприйняттям, а констатувати те, що відомо від інших.

 

З початку епідемічного сезону на грип та ГРВІ перехворіло 8% населення України. Про це під час прес-конференції повідомив перший заступник голови Державної санітарно-епідеміологічної служби Антон Парусов.

Корпус цього музичного інструмента зроблено з мідної гільзи корабельного снаряда, а м'який тембр забезпечує теляча шкура, яку натягнуто на нього понад сто років тому.
 

Де в Києві можуть зійтися українське Стрітення, віденський бал "Редут", індійське свято Голлі та нью-орлеанська Марді-Гра? Тільки на "Карнавалії"! Зал мерії, де "Карнавалія" зустрічала Стрітення чотири роки поспіль, для свята виявився затісним. Тож цього разу дійство відбулося в блакитному залі Центрального залізничного вокзалу столиці. Виявляється, слово "вокзал" походить від англійського vauxhooll -вокальна зала, до якої англійці будували колії, щоб леді та джентельменам було зручно добиратися.

Бабусь, які зібралися до гурту в міських дворах, важко уявити мовчазними. Бо, зрештою, і зійшлися старенькі для того, щоб обговорити нагальні проблеми всього світу та його околиць. Однак є двори, де "бабусі" - анітелень. Йдеться, приміром, про "баб", які зібрані біля Донецького обласного краєзнавчого музею. Кам'яні статуї, звезені сюди колись із навколишніх степів, немов у рот води понабирали. А якби могли говорити, можливо, розповіли б про причини виникнення навколо них різноманітних "темних" історій.

Цього року за рішенням Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка звання лауреатів і винагороду у розмірі 260 тисяч гривень отримають: Роман Горак і Микола-Ярослав Гнатів за книгу "Іван Франко" (у категорії "Літературознавство і мистецтвознавство). У театральному мистецтві - диригент-постановник Микола Дядюра, режисер-постановник Анатолій Солов'яненко, виконавці партій Оровезо - Сергій Магера і Норми - Оксана Крамарева - за постановку опери "Норма" в Національній опері України.

Те, що українська вища школа готується до суттєвих змін, останнім часом обговорюють чи не на кожному кроці. Наміри Міносвіти значно зменшити державне замовлення в вітчизняних вишах, а також новий законопроект "Про вищу освіту" викликали неабияке обурення в суспільстві. Проте освітяни переконані - вже незабаром документ допрацюють та винесуть на обговорення громадськості.

Чи потрібен вищій школі новий закон та як саме покращити ситуацію в галузі, розповідає екс-міністр освіти, а сьогодні голова Громадської Ради освітян і науковців України Станіслав Ніколаєнко.