Щороку перед початком літа звучать традиційні заклики плавати і загоряти лише на спеціально відведених для цього ділянках річок, озер і ставків, а школярам цю інформацію у багатьох школах доводять під розписку. Однак це не більш ніж профанація, бо в більшості регіонів країни кількість пляжів можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Рік у рік чиновники вже звично рапортують, що понад 50% учнів під час літніх канікул оздоровилися. Всезнаюча статистика начебто підтверджує це, хоч насправді у Житомирській області кількість заміських дитячих таборів скоротилась із 24 до 11, з яких чотири належать релігійним і благодійним організаціям. Не краща ситуація з так званим неорганізованим оздоровленням, на яке у багатьох родин просто немає грошей, через що навіть кількаденна поїздка з дітьми на море стає розкішшю.

Цього року Україні належить заплатити зовнішнім кредиторам у рахунок погашення та обслуговування боргу близько 179 мільярдів гривень, або 6,1 мільярда доларів за офіційним курсом Національного банку. Саме ці цифри назвав в інтерв’ю УНІАН  заступник міністра фінансів Василь Шкураков. За словами чиновника, вже у травні маємо погасити мільярд доларів за євробондами, розміщеними у 2014 році під гарантії уряду США.

Через розбалансування виробничих зв’язків між виробниками і переробниками на Луганщині завантаженість виробничих потужностей становить від 50 відсотків у хлібопекарській галузі до 30 — в молочній. За словами заступника директора обласного департаменту агропромислового розвитку Миколи Партали, у кожному напрямі є певні труднощі.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подала до Єврокомісії скаргу щодо зловживання російським Газпромом своїм домінуючим становищем на європейських газових ринках шляхом реалізації проекту «Північний потік-2».

З-поміж об’єктів для дослідження археологів туалети займають далеко не останнє місце. І вік, і розташування, і розмір та облаштування вбиралень можуть чимало розказати про розвиток суспільства. Що про нас розкажуть вуличні шкільні туалети? Авжеж не про те, що ми сучасна держава в центрі Європи. Відповідно до урядової програми «Гідність дитини» у 2019-му цю проблему мають частково розв’язати. Однак є чимало «але».

Упровадження ринку землі, який вперто стукає в українські двері, дасть змогу землевласникам (а це мільйони людей) вільно розпоряджатися наділами як капіталом, що буде справедливим та історично природним. Та хоч реформа не завершилася, очевидно, що вона одна з найбільш вдалих. Селяни отримали реальну власність. Хтось виокремився із наділом і господарює самостійно, а більшість здають в оренду. Розмір орендної плати далеко не досягнув максимуму, однак і нині це значні матеріальні ресурси, які заходять у сільські громади.

Популярна українська пісня «А льон цвіте синьо-синьо», як і народні твори про хміль, нині викликають двоякі асоціації. Крім суто ліричних, вони ще спонукають до ностальгічних згадок про часи льонарської і хмелярської слави країни. Нині до переліку зниклих із полів традиційних сільгоспкультур дедалі стрімкіше наближається жито.

Перезавантаження у багатьох сферах суспільних відносин передбачає і скорочення державного регулювання. Про це та про особливості й ризики судової реформи в Україні розмова з керівником проекту ЄС «Право-Justice», членом Ради з питань судової реформи Довидасом ВІТКАУСКАСОМ.

Загальновідомо, що від частого повторювання фраз або слів поступово стирається їх глибинний зміст. Саме цим користуються критики реформ в Україні. Старанно замовчуючи конкретні зміни в соціально-економічному житті держави, вони спрямовують удар на реформування як процес загалом. Бо якщо детально аналізувати, приміром, децентралізацію, то лише стовідсоткова зашореність може завадити побачити, як наприклад суто декларативне місцеве самоврядування попередніх десятиліть нині наповнюється реальним змістом. Утім, щоб не бути голослівними, звернемося до конкретних фактів і цифр