Відтепер контроль за перетином державного кордону України істотно посилять. Це питання було чи не найголовнішим на порядку денному засідання Ради національної безпеки і оборони. Президент Петро Порошенко так вводив у курс справ: «Ідеться про посилення контролю за в’їздом, виїздом і перебуванням громадян інших держав на території України. Ми запроваджуємо біометричний контроль для всіх громадян, які перетинають український кордон. Маємо зняти біометричні дані, включно з відбитками пальців, цифрову фотографію. Це істотно посилить наші можливості в боротьбі з тероризмом». 

Відомо, що з початку воєнного конфлікту екологічна ситуація на Донбасі різко погіршилася. Ідеться про забруднення й атмосфери, і надр. Усе це може спровокувати екологічну катастрофу, яка торкнеться не тільки території регіону. Про це говоримо із старшим викладачем профільної кафедри Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Ольгою Губською й заступником директора департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олександром Тарахкалом. 

Якщо озимі зернові навесні можна підсіяти або пересіяти, то побиті морозом цвіт і зав’язь на плодоягідних насадженнях не відновити. Більше того, втрати не обмежуються недобором урожаю, а в період з весни до зими зростають, бо догляд за ушкодженим садом здійснюється як за повноцінним — така специфіка галузі. А цього року від негоди постраждало багато садів. І не лише в Україні, а й наприклад у Нідерландах, Польщі, Австрії, Німеччині. Однак тут є різниця. 

Тепер, коли питання запровадження ринку землі постало особливо гостро, варто подивитися, як його вирішують в інших країнах, чим їхні приклади можуть стати нам у пригоді. Щоправда, більшість позитивних прикладів у наших умовах не можна реалізувати з різних причин: чи історично не склалося, чи час безповоротно втрачено, чи інші умови не такі. Зате реалізація негативних сценаріїв навіть дуже вірогідна, якщо не вжити запобіжних заходів.  

Не секрет, що українська пенсійна система в сучасному вигляді — великий тягар для державного бюджету, адже нині його дефіцит — понад 140 мільярдів гривень. Проте виплати більшості літніх людей дуже малі, що не дає їм змоги не лише жити гідно, а навіть виживати. Отже, проведення пенсійної реформи стало не лише потребою у змінах, а невідкладною необхідністю сьогодення. Як відомо, проект цього закону вже подано до Верховної Ради, і його, напевно, розглянуть найближчим часом. 

За кілька днів частина вчорашніх школярів, видихнувши після ЗНО і ДПА, почнуть новий марафон: вступ до вишів. Хтось уже визначився, чим хоче займатися далі, інші й гадки не мають, чого б хотіли в житті, й укотре переглядають перелік спеціальностей у вищих навчальних закладах. Куди йти? Наскільки вірити обіцянкам, що їх озвучують у вишах? Як не переплутати бажане з дійсним? 

Масштабна хакерська атака, яка 27 червня розпочалася в Україні й уразила комп’ютери державних установ, банків, підприємств, інших організацій, не могла не стривожити суспільство. Адже комп’ютери «лягали» один за одним, і в низці установ відновлення роботи техніки й роботи мережі ще триває. Атака зачепила Національний банк України, Ощадбанк, ПриватБанк, Укрпошту, Укренерго, міжнародні аеропорти «Бориспіль» і «Київ», мобільних операторів, «Київводоканал», КМДА — перелік надто великий. 

Миколаївський завод «Екватор», Крюківський вагонобудівний, Харківський завод транспортного обладнання, Дніпропетровський стрілочний, Дніпродзержинський сталеливарний заводи — ці та багато інших вітчизняних підприємств завтра можуть стати банкрутами, а їхні працівники залишаться без роботи через шахрайські схеми непомітних фірм із сумнівною репутацією. Це ні виробники, ні офіційні дилери. Що це — відродження тендерного рекету, новий вид рейдерства чи диверсія? 

Дванадцятиметровий човен-довбанку, знайдений на Волині позаторік у серпні, називали сенсацією, унікальною історичною пам’яткою всієї Європи. Він привернув увагу не лише українських, а й литовських, шведських, канадських і польських науковців. Тим, хто хоче побачити чи дослідити це диво, треба шукати човен на пилорамі у приватного підприємця. Адже за майже два роки на Волині так і не змогли знайти місця, де його можна в належних умовах експонувати. 

Скажу щиро, спочатку запрошення взяти участь у форумі Let’s Create Our Future Together, який мав відбутися на території покинутого басейну «Чайка», викликало кілька запитань. Наприклад, мені не зовсім зрозуміло, чому «створювати наше майбутнє разом» маємо англійською? Може, нарешті спробуємо перейти на державну, коли вже про такі важливі речі йдеться? І де та «Чайка»? Чи полегшить така незвична локація попередньо заявленим громадським діячам, представникам влади, активістам, дипломатам і тим, хто захоче до них приєднатися, обговорення, як на мене, непідйомних проблем на кшталт «визначення головних орієнтирів та стратегії розвитку українського суспільства в найближчі 50 років», «реформа в гуманітарній/соціокультурній сфері як один із пріоритетів державної політики»? Загалом такі теми не дуже надихають, бо якось у нас складається так, що стратегії й концепції живуть власним, окремішнім від реалій життям.