Відомо, що 14 грудня Окружний суд Амстердама (Нідерланди) ухвалив рішення повернути музейні цінності, які експонували на виставці «Крим. Золотий острів у Чорному морі» в музеї Алларда Пірсона — археологічному музеї амстердамського університету, на територію нашої країни і визнав, що вирішувати питання щодо власника цих музейних цінностей бракує повноважень.

Бізнес, в основному великий, знову починає порушувати перед владою питання поступового запровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО), або простіше — касових апаратів, а також складсько-бухгалтерського обліку всіма підприємцями, незалежно від річного грошового обігу. Аргументує він свої пропозиції зростанням обсягів тіньової торгівлі в Україні, а тут — і нелегальні продажі та збитки легальних підприємців, і зарплата в конвертах. До речі, інша пропозиція — стовідсоткове перерахування заробленого на банківську картку працівника.  

На Закарпатті найчисельніший етнос після українців — угорці. Їх тут проживає понад півтораста тисяч, і всі вони народилися на цій землі. З плином часу не асимілювалися з іншим національним оточенням, їхня кількість залишається стабільною.

Як почуваються угорці у незалежній Україні? Як держава дбає про задоволення їхніх культурних потреб? Чи вважають вони Україну своєю батьківщиною і як виконують свій громадянський обов’язок? Про це «Урядовий кур’єр» розпитував головного редактора угорськомовної газети Karpati Igaz Szo Елемира КЕВСЕГІ. 

Бойові дії на Донбасі зруйнували тамтешнім мешканцям звичне життя не лише в моральному плані, а й у матеріальному. Знищене або пошкоджене житло, понівечені водогони, лінії електропередач, а ще садочки та школи стали не придатними для того, щоб їх відвідували діти. Завдання військовослужбовців української армії — не лише захищати територіальну цілісність держави і мирне населення від нападу агресора, а й допомагати долати наслідки нападів ворога. Цим займаються офіцери структур цивільно-військового співробітництва (ЦВС). Їхню допомогу з часу створення підрозділу 2014 року вже відчули мешканці прифронтових районів Донецької й Луганської областей. Завдяки діяльності ЦВС для цивільного населення цих районів доставлено 4 тисячі 500 тонн гуманітарних вантажів, а лише за 10 місяців цього року — понад 2200 тонн.  

Нинішній рік означився запровадженням е-декларування. Вводили його зі скрипом: спочатку двічі ухвалювали відповідний закон, потім двічі здійснювали запуск самої системи. Її створення вважають революційним кроком, який розділяє діяльність із запобігання корупції на часи «до» і «після» запровадження.  

Напередодні ухвалення державного кошторису на наступний рік триває бурхливе обговорення, зокрема, питань, пов’язаних із акцизами. Бізнес, який працює на ринках підакцизних товарів, традиційно виступає за зниження ставок, бо це ускладнює життя різномастим нелегалам і контрабандистам. Але є свої завдання і в уряду, а надто нині, коли країна переживає далеко не найкращі часи. Окремо в цьому році стоїть тема врегулювання проблеми роздрібного акцизу. 

Листопад 2016 року приніс Міністерству юстиції впевненість у правильності обраного курсу боротьби з таким ганебним явищем, як рейдерство. На одній з нещодавніх зустрічей представників влади й бізнесу заступник міністра юстиції Павло Мороз запевнив, що рейдери принишкли. Причина — 2 листопада набув чинності закон, який став ефективним превентивним заходом — запровадив кримінальну відповідальність для всіх, причетних до посягання на право власності. Йдеться про терміни аж до десяти років ув’язнення.

То, можливо, загроза потрапити за ∂рати відбила б бажання наживатися й на іншому — несплаті податків (приховують реальний оборот коштів, зарплата кочує конвертами), продажу фальсифікату тощо? 

Про те, що малі та середні підприємства — «хребет» розвинених економік, усі, навіть не економісти, знають давно. Втім, здається, варто про це нагадати ще раз, адже не можна не помітити: стрижень цей ніяк не зміцніє. Це пов’язано, як вважають фахівці, не  так із низьким розвитком економіки, як із недосконалим регулюванням діяльності підприємств, непростою ситуацією в державі. 

На відміну від столиці, де дії  правоохоронців, представників інших силових структур та суддів доволі часто стають об’єктом прискіпливої уваги ЗМІ, на периферії останні почувають себе, так би мовити, більш затишно. Хоча бувають винятки. Саме до таких можна віднести і досить гучну справу, що одержала широкий резонанс на Івано-Франківщині у 2011 році. Тоді підполковник міліції, заступник керівника управління боротьби з оргзлочинністю в Івано-Франківській області Сергій Гунда та його підлеглий Олександр Строїч стали головними героями журналістських публікацій. Розголосу ж ця історія набула завдяки тому, що знайшлася людина, яка не захотіла терпіти сваволю тих, хто замість дотримання законності займався безчинством. 

Жителі прифронтових населених пунктів Донеччини знову стали заручниками так званого перемир’я. Цього разу обстріли, які почастішали, залишили без водопостачання людей по обидва боки лінії розмежування. Зокрема через бойові дії однієї ночі було знеструмлено насосну станцію першого підйому Південнодонбаського водогону і припинено подачу води одразу на п’ять фільтрувальних станцій, які забезпечують питною водою населення десятка міст та прилеглих селищ і сіл. Причому обстріли не були випадковими, а тривали всю ніч, і весь цей час працівники станції змушені були переховуватися у бомбосховищі. Тільки вранці їм вдалося скористатися відносним затишшям та відновити подачу води на фільтрувальні станції. Значно драматичніше розгорталися події на іншій потерпілій від обстрілів території: після пошкодження ділянки водогону «Горлівка — Торецьк» великого діаметру — 900 міліметрів — сталося повне припинення постачання води до міст Торецьк, Залізне та довколишніх селищ.