Нині Україна перебуває у геополітичній точці біфуркації, або перед своєрідним моментом істини. Не лише у конфлікті з Росією, а й у багатьох міжнародних процесах, які, серед іншого, впливають на логіку розвитку подій української ситуації, породжують нові виклики українській державності та національній безпеці. Таких висновків дійшов радник Президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін у недавніх публікаціях. На його переконання, ключове питання в тому, будемо ми при цьому фоном світового процесу чи одним із суб’єктів.  

Професійне, а почасти й життєве кредо військових хірургів — не зашкодити. Їхня робота — особлива філософія. Від уміння фахівця блискавично приймати рішення і правильно використовувати золоту годину залежить, чи виживе поранений, чи вдасться зберегти його від каліцтва. Кожне врятоване життя для хірурга — це власна перемога. Особливо тоді, коли інакше як дивом ситуацію й назвати не можна.

Чи були готові хірурги до надання медичної допомоги у перші дні неоголошеної війни на сході країни? Чи достатньо було на той час фахівців і чи вистачало медикаментів та обладнання, щоб оперативно і кваліфіковано надавати необхідну поміч пораненим бійцям? Цим «УК» поцікавився у провідного хірурга Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (ГВКГ) полковника медичної служби Ростислава ГИБАЛА. 

Учора промисловий майданчик Чорнобильської АЕС став місцем концентрації інтелекту, доброї волі, величезних коштів і титанічних зусиль міжнародної коаліції у складі близько чотирьох десятків країн. Під акомпанемент лапатого снігу тут завершено насування нового безпечного конфайнмента над зруйнованим навесні 1986 року енергоблоком №4 та об’єктом «Укриття».  

Нещодавно Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у питанні введення страхової медицини в Україні відбувається постійний рух по колу, ніяк не ухвалюють відповідних рішень. І це правда, тому що за всі роки незалежності країна бачила не один законопроект у цій сфері, відбувалися різноманітні дискусії. У 2010—2014 роках проходив так званий процес підготовки системи медичного страхування як пілотний проект, проте все це не було впроваджено в практику. 

У Миколаєві відбулися перші випробування пасажирських суден на підводних крилах типу «Восход», які ще за радянських часів називали «ракетами». Ідея відновлення річкових пасажирських перевезень належить відомій українській компанії «НІБУЛОН». Рік тому її керівництво заявило про створення власного флоту, реконструкцію суден та початок водних поїздок. Тоді мало хто вірив у реалізацію такої ідеї. Сьогодні ж перше пасажирське судно «НІБУЛОН Експрес-2» на великій швидкості розсікає Південний Буг. 

Засідки, погоні, поранення. Атрибути фільмів-бойовиків, на жаль, міцно вкорінюються в мирну справу — заготівлю лісоматеріалів. Суперприбутковий бізнес знецінив для «чорних» лісорубів життєдайне й природозахисне значення дерева. Ті, кого затримують на гарячому, тікають, кидаючи обладнання, завантажені лісом вантажівки. Але це лише пішаки, які зазвичай уникають покарання, як і їхні «роботодавці», котрі оббирають Україну на мільйони гривень.  

П’ять сіл у так званій сірій зоні об’єднано під юрисдикцією Трьохізбенської військово-цивільної адміністрації: Кряківка, Лопаскине, Лобачеве, Трьохізбенка та Оріхове-Донецьке. І тягнуться вони на 52 кілометри вздовж лінії розмежування: десь ближче, а десь подалі «відступаючи» від Сіверського Дінця, але не більше ніж на 800 метрів. На відстань пострілу. Так само петляє дорога, якою туди дістаються і військові, і цивільні. І будь-який автомобіль на ній, як рухома іграшка у стрілецькому тирі. Тож кожна поїздка — ризик. Але тут живуть майже 2,5 тисячі людей. Їх потрібно годувати, лікувати і вчити. Забезпечити вугіллям та дровами на зиму. Привозити гроші та пошту. Можна сказати, це друга лінія нашої оборони, та, що за спиною у солдатів. Від самопочуття місцевих жителів залежать успіхи військових. 

Власкор «Урядового кур’єра» спробувала розібратися на місці у «градусах» настроїв.

В один із осінніх днів у центрі Канева люди зібралися на флешмоб. Його учасники, серед яких було багато молоді, представники громадської організації «Простір єдності» та Черкаського екологічного руху «Національна екологічна безпека», висловили свою незгоду з планами будівництва Канівської ГАЕС через  небезпеки, які, на їхню думку, несе спорудження такого об’єкта. Активісти переконані, що нова будова знищить унікальний природний ландшафт та може спричинити екологічну катастрофу, отруїти мільйони українців. У ПАТ «Укргідроенерго», навпаки,  вважають, що Канівська гідроакумулююча станція дуже потрібна Україні. Вона допоможе забезпечити енергетичну незалежність і євроінтеграцію. 

Під час години запитань до уряду, що відбулася в парламенті, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не лише висловив сподівання, що останні тендери Укртрансгазу відбулися прозоро, а й окреслив стратегічний напрям діяльності українських підприємств на майбутнє. Зокрема він наголосив: «Для нас дуже важливо, щоб кожну українську гривню було інвестовано в нашу національну економіку. Максимально підтримуватимемо українські підприємства щодо виробництва тієї чи іншої продукції з високим рівнем локалізації, з доданою вартістю, щоб українці мали роботу й відповідно зарплату».  

Тернопільщина завдяки Програмі USAID «Лідерство в економічному врядуванні» перша в Україні область, де ухвалили Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Триває розроблення плану втілення заходів цього документа. Нині створено робочу групу, що працюватиме над творенням Програми розвитку МСП краю на 2017—2018 роки. А нещодавно громадськість обговорила дорожню карту розвитку МСП в Тернопільській області. На думку керівника цього проекту Лариси РИМАР, дорожня карта глибоко занурюється в проблеми, які заважають плідно працювати та розвиватися малому й середньому бізнесу.