«Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять» — вочевидь, усі переконалися, що ця приказка в повсякденному житті не спрацьовує: ну ніяк сучасне суспільство не може обійтися без продукування побутових відходів. Полігони чи стихійні звалища ростуть і псують і без того не ідеальний екологічний стан. Тема львівського сміття на слуху в усієї країни, але в інших населених пунктах ситуація подекуди не менш гостра. Тож питання управління ТПВ — одне з найактуальніших для будь-якого органу місцевого самоврядування. Як його вирішують у різних регіонах України, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

На жаль, останнім часом Кіровоградська область стала ареною рейдерських захоплень фермерських господарств, а також переписування договорів оренди землі на нових хазяїв. Це призвело до соціальних збурень, і як наслідок — фермери почали озброюватися та наймати структури, які захищають їх від непроханих гостей. Чому так відбувається? Як ставляться фермери до земельної реформи та вільного ринку землі? У всьому цьому і намагався розібратися кореспондент «УК», який вирушив у спеціальне відрядження до Кропивницького. 

Тему аграрного рейдерства почали широко й публічно обговорювати після схвалення Кабінетом Міністрів ініціативи Міністерства юстиції щодо створення в регіонах оперативних штабів, покликаних боротися зі спробами рейдерських захоплень земель та зібраного урожаю. Керівник відомства Павло Петренко повідомив міністрам, що українські аграрії щорічно стають жертвами спроб захоплення врожаю й землі з боку нечистих на руку ділків. Протистояти цьому ганебному явищу можна лише законодавчим шляхом, зокрема, спільно з головами облдержадміністрацій, територіальними підрозділами Мін'юсту, Міністерства внутрішніх справ, Держгеокадастру та аграрними асоціаціями. 

Як відомо, люди, які мають у власності квартири метражем понад 60 квадратів та житлові будинки в понад 120 квадратів, зобов’язані сплачувати податок на так звані надлишкові метри. Дехто торік його вже заплатив. Та поки що більшість власників такого майна так і не отримали документів, які б конкретно їх до чогось зобов’язували. То врешті маємо платити чи ні, а якщо так, то скільки й коли? Що буде тому, хто намагатиметься ухилятися, і чи стосується це переселенців? 

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб презентувало інформаційний ресурс, завдяки якому інформація про потреби східних регіонів, що потерпають внаслідок агресії Російської Федерації, стане доступною для загалу. Як і про те, скільки надано коштів, на що їх витратили, які потреби громади. Про це повідомив міністр Вадим Черниш під час презентації геопорталу. 

Паркан заввишки вісім метрів, яким приватна особа відгородила для себе цієї весни громадський пляж у селищі Козин (Київська область) на березі Дніпра, було нещодавно знесено обуреними таким свавіллям людьми. Згодом козинці й активісти «Стоп свавіллю», «Кольори життя» й інших громадських організацій знесли ще кілька незаконно встановлених загорож у прибережній смузі. 

Нині їх майже 1,6 мільйона — тих, кому через бойові дії чи анексію довелося покинути домівки, аби вберегти життя, здоров’я та свої родини. На новому місці проживання ці люди отримали головне — безпеку. Та ніде правди діти, натомість у них з’явилось чимало інших проблем, серед яких отримання та періодичне поновлення статусу, відновлення документів тощо. 

Без перебільшення можна сказати, що темою №1 у світових ЗМІ останніми тижнями залишаються дискусії довкола будівництва газопроводу «Північний потік-2».

Прагнення кількох західних країн-важковаговиків проштовхнути через Єврокомісію відверто лобістський російський проект, який кардинально суперечить основам політики енергетичної безпеки Євросоюзу, може поглибити конфлікт між державами — членами ЄС.

«Другий потік» планують прокласти з узбережжя РФ до Німеччини дном Балтійського моря паралельно з російським газопроводом «Північний потік». Це, за задумом Кремля, невдовзі позбавить Україну статусу транзитної держави в галузі поставок до Європи паливно-енергетичних ресурсів.

На черговому спільному науково-практичному семінарі з китайськими колегами відбулося підписання Меморандуму про співдружність та співробітництво між Державною ко­місією України по запасах корисних копалин (ДКЗ) і Центром оцінки запасів і ресурсів корисних копалин Міністерства земель і ресурсів Китайської Народної Республіки. Про те, як упродовж десятиліть ДКЗ здобуває авторитет у країні й на міжнародній арені, наскільки важливо ці напрацювання зберегти і примножити, говоримо з її головою — професором, академіком Академії гірничих наук України Георгієм РУДЬКОМ. 

Малі й середні сільгоспвиробники на українських територіях, розташованих поблизу лінії зіткнення з проросійськими сепаратистами псевдореспублік, мають багато проблем, подекуди таких самих, як в аграріїв у будь-якому іншому регіоні держави, але до них додаються й свої, специфічні, притаманні саме прифронтовій смузі. Тому життя тамтешнього фермера ще важче, ніж деінде.