Актуальна тема

  • Олена ІВАШКО

    Врадіївка після бунту: робота над помилками

    Події у Врадіївці безумовно увійдуть до новітньої історії України, тому що подібне сталося вперше. Вперше жахливий нелюдський злочин настільки «розбудив» свідомість місцевих жителів, що ті вдалися до активних протестних дій. Вперше за історію України люди штурмували міліцейський райвідділ, а місцева влада виявила свою безпорадність.   

  • Олег ЛИСТОПАД

    Доступ до води: в законі і в житті

    Масштаби незаконних прибережних забудов привернули увагу генпрокурора Віктора Пшонки, який, зокрема, оцінюючи стан узбережжя Чорного та Азовського морів, сказав своїм підлеглим: «Йдеться не лише про туристів, а передусім про місцевих жителів, яких, через незаконне будівництво на прибережних територіях, позбавляють права безоплатного користування пляжами».  

  • Павло КУЩ

    Остерігайся біди від такої води

    —Лізь, лізь! — саркастично припрошувала бабуся малюка, який нерішуче тупцював на березі за кілька кроків від прогрітого сонцем ставкового мілководдя. — Ступай сміло! Але як ото тільки ступиш, так воно тебе відразу й схопить. Щоб знав!
    — Ба, а якщо я однією ногою?
    — Та хоч одним пальцем! Бо воно, оте зубате і хвостате, давно чекає тебе! Сидить отамечки на дні, причаїлося і вже аж облизується! Бачиш, он навіть дорослі дяді його бояться і не купаються…

  • Олександр БІТТНЕР

    Навіщо рекламі реклама?

    Доводиться визнавати рацію психологів і безлічі рекламних агенцій, що головний рушій багатьох процесів, не кажучи вже про торгівлю, — реклама. Гендлярство вона справді рухає, і в таких масштабах й у такому, з дозволу сказати, асортименті, що незабаром в арсеналі людства зовсім не залишиться речей, які не продаються. Як і місць, звідкіля вона «капає на мізки» затурканим багатьма реаліями «споживачам»…  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    «Всі дні мого перебування в Яготині є і будуть для мене рядом прекрасних спогадів»

    Як і життя, найбільшу повагу віддають Кобзареві люди, які не себе прагнуть прославити на його імені, а люблять його щиро й безкорисливо. Діють не за вказівкою, а за велінням серця. Зрозуміло, через нинішні економічні обставини вони не все можуть зробити для збереження пам’яті про Велику Людину. Через це й змушені звертатись до влади. Ні, не за допомогою. Щоб вона виконала те, в чому присягалась. Що ж маємо?
    Це ж треба так! Очевидці стверджують, що 2 липня 1843 року, коли Тарас Шевченко вперше приїхав у Яготин з Олексієм Капністом до князя Миколи Рєпніна, йшов дощ. Панів запросили в маєток. Поета разом із селянином-візником «забули». Але правду кажуть, що дощ — на щастя. І Тарас Григорович був щасливим у Яготині. Пізніше він напише, що всі дні перебування в Яготині є і будуть рядом прекрасних спогадів.

  • Віктор ШПАК

    Навар з лісу — на користь громади

    Навіть за радянських часів, коли у віддалених поліських селах ще не було проблем із працевлаштуванням, місцевий люд у період збору ягід і грибів правдами й неправдами залишав роботу заради значно вигідніших сезонних підробітків. Нині, коли дари лісу для багатьох поліщуків стали чи не головним джерелом доходів, ніхто вже не дивується безлюдним селам у «ягідні жнива». 

  • Василь БЕДЗІР

    Вулиця — на мінералці

    Голубинське родовище мінеральних вод уперше згадується в 1775 році. В наступному столітті воно стало добре відомим. З багатьох країн приїжджали люди із захворюваннями шлункового тракту, жовчних і верхніх дихальних шляхів. Отримували зцілення хворі на цукровий діабет, нирки та сечовий міхур, легені. У путівнику ще 1914 року вказувалося: вода «дієва при недугах шлунка, підвищеній кислотності, печії, успішно використовується при хронічних катарах носоглотки, гортані, бронхів. Призначається хворим з пороками серця та астматикам. Корисна при гепатитах. Є прекрасним тонізуючим напоєм».

    «Лужанську» відзначали на міжнародних виставках у Будапешті (1842, 1882, 1884), Парижі (1855), Відні (1866, 1873, 1884), Кошицях (1880, 1883)… У двадцятому столітті навколо цього джерела сформувався курорт з потужною інфраструктурою, який отримав назву Голубине. 

  • Тетяна БОДНЯ

    Час платити за рахунками

    Президент України готовий переглянути головний фінансовий документ країни і наполягає на тому, щоб на друге півріччя в нього були внесені корективи — бажано в бік збільшення, оскільки від цього залежить, якими надалі будуть соціальні виплати. Водночас більшість експертів стверджують, що зробити це буде украй складно з цілком об’єктивних причин, і правильніше було б на деякий час затягнути паски, паралельно підшукуючи альтернативні джерела наповнення державної скарбниці.  

  • Любомира КОВАЛЬ

    Козацький вишкіл — не для слабаків

    Сьогодні «Урядовий кур’єр» започатковує нову рубрику — «Дитяче оздоровлення». Розповідатимемо, де і як проводять літо маленькі українці: про мальовничі місця та нові цікаві види відпочинку.  Не замовчуватимемо й порушення, якщо такі знайдемо. Сторінка виходитиме щовівторка.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Пластик пішов у діло

    Новенькі контейнери для пластикової тари, що з’явилися в рівненських дворах, просигналили про те, що сміттєпереробний завод, на який чекали, нарешті запрацював. І став першим в Україні подібним підприємством із замкненим циклом виробництва, де сміття перетворюють на альтернативну енергію, стверджують експерти. Екологія, економіка, логістика — все це органічно переплелося лише в одному об’єкті, до якого підійшли, так би мовити, з європейською логікою. 
    Україна вичерпала ресурс засміченості: здається, про це знають навіть дошкільнята. Рівне — не виняток: саме в 2013-му тутешній сміттєполігон вичерпує свій ресурс, тому цей завод був надзвичайно важливим.