В Україні цього року небувалий урожай фруктів. Уродили ягоди, черешні та вишні. Уже наїлися абрикосів і смакуємо персиками. За два місяці літа зібрано 16 тисяч тонн кісточкових і 8 тисяч тонн ягід. Але за прогнозами, чверть цього смачного продукту згниє, бо ми вкотре виявилися не готовими до рекордного врожаю. Як його не втратити? На жаль, і з реалізацією, і зі збереженням, і з переробкою є проблеми. 

Що краще для дитини-сироти — виховання в інтернаті чи в родині? Для України це питання вже давно має відповідь: держава заявила й активно підтримує створення сімейних дитячих будинків. Цей напрям роботи визнаний важливим у програмі соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича. За останні роки постійно зростає кількість подібних дитячих будинків і дітей, яких у них виховують. І ця робота відповідає європейським тенденціям, де кількість державних сиротинців наближується до нуля.
У Біблії написано, що не буває джерела одночасно з солодкою і гіркою водою. Однак іноді повсякденне життя спростовує це твердження. Справді, сиротам, які залишилися без батьківського піклування, краще жити в родинах, особливо в оточенні братів і сестер. І до мами — теплої і турботливої — тут можна пригорнутися. Ну хіба виховательки в інтернаті вистачить на всіх? 

Криза, яка охопила вітчизняну галузь авіаперевезень на початку цього року, все ще дається взнаки й сьогодні. І хоч її наслідки за такий короткий термін подолати нереально, позитивна динаміка зростання показників роботи дає підстави для того, щоб з упевненістю дивитися в майбутнє. 

Я дістала пожовклі від часу документи на своє обійстя. Бланки, відомості до яких вносили ще на друкарській машинці, — тепер це раритет. Круглі печатки, синє чорнило. Одне слово, минуле століття. Майнула думка, що варто переоформити приватизаційні документи на житло. І вже наступного дня підпирала стіни у споруді, відведеній Держреєстру в Луганську. За «гербовий» папір, як з’ясувалося, треба заплатити 120 гривень плюс 119 гривень державного мита. Якщо ж у власності перебуває квартира, яка належить у рівних частинах членам вашої родини в кількості чотирьох осіб, для реєстрації права власності необхідно заплатити: 119,00 х 4 +120,00 х 4 = 956 гривень + послуги банку. 

Киянці Вікторії Біленькій — 26, працює діловодом у приватній фірмі. Заробіток непоганий, хоч робочий день часто буває ненормованим. Півтора року тому Віка вийшла заміж. Трохи пожили з чоловіком, як-то кажуть, для себе. А нині вже серйозно замислилися про поповнення в родині. Але… З «Урядового кур’єра» довідалися про те, що з 1 липня 2013 року став чинним Закон № 231-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії». Серед іншого, віднині час перебування жінки у відпустці по вагітності та пологах буде включений до страхового стажу, а роботодавець сплачуватиме за працівницю єдиний соціальний внесок. Отже, здавалося, їй би радіти, та молода жінка скоріше налякана.

Якщо запитати в пересічного громадянина, як боротися з корупцією, він видасть свій універсальний рецепт: «Пересадити всіх — і край». Та чи гарантує це, що на посади, де існує високий ризик проявів корупції, прийдуть винятково чисті, чесні й достойні люди? 

Слова старої як світ пісні «Збудуй хату з лободи, а в чужую не веди!» актуальні для молодих і сьогодні. Бо чимало сімей, за оцінками фахівців, розпадається саме через те, що їм після одруження доводилося жити з батьками або винаймати квартиру. Рятівним кругом для молодят стала низка державних програм доступного житла, які реалізуються в усіх областях України. Наскільки доступним є нині житло для молодих сімей на Харківщині, ми попросили розповісти директора регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Наталію Алферову.  

Багатьом пам’ятні події вже п’ятирічної давності, коли в Євпаторії вибух у будинку обірвав життя 27 людей. Причиною біди стали балони з киснем і ацетиленом, що, всупереч правилам з техніки безпеки, зберігались у підвалі багатоповерхівки.  

Не було ще на Буковині голови облдержадміністрації, який не присягався б навести у лісі порядок. Присягалися всі. Задля цього на піку щирого емоційного вболівання за долю лісів керманичі області завзято бралися вирішити три рятівні, на їхню думку, «лісові» справи: «построїти» лісівників, «посадити» на штрафмайданчики завантажені кругляком лісовози, що вдень і вночі, бач, снують дорогами краю (чого, питається, і звідки у них ліс?!), і народити нарешті істину лісокористування. 

Село Безіменне Новоазовського району Донецької області, подейкують, своєю колоритною назвою завдячує… Олександрові Пушкіну. Бо, за переказами, поет, будучи проїздом на морському узбережжі, знічев’я запитав назву села у місцевих жителів. Ті у відповідь тільки знизували плечима: мовляв, чого-чого, а цього поки що немає. Ось тоді подорожній експромтом запропонував свій варіант: Безіменне.