Відповідь на це питання сподіваються отримати учасники громадських слухань, присвячених спецрозслідуванню щодо імпорту нафтопродуктів.

Протягом останніх років активно обговорюється ідея створення в Україні системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером «112». Кілька тижнів тому з’явилася інформація про намір МНС закупити американські технології, на яких працює тамтешня служба «911». Однак це спантеличило вітчизняних науковців і експертів з інформаційних та телекомунікаційних технологій. Річ у тому, що українські фахівці ще 2010-го розробили власну «Систему 112» на основі найсучасніших технологій та з урахуванням усіх особливостей її роботи в Україні. Натомість американці пропонують нам розробку початку 1990-х. Наша газета спробувала розібратися в ситуації.

Новий навчальний рік самих лише першокласників по всій Україні посадить за парти понад 410 тисяч. Тож «Урядовий кур’єр» вирішив з’ясувати, чи готові наші школи до зустрічі зі своїми вихованцями і як проходить процес підготовки у різноманітних регіонах України. Причому ми свідомо не пишемо про Київ — у столиці сконцентровані й кошти, й набагато більші можливості батьків, а значить показовою вона в цьому плані бути не може. Тож сьогодні — розповідь про одну зі шкіл Донецька й ситуацію у школах віддалених гірських районів Львівщини.

Причиною аварії на шахті «Суходільська-Східна» став вибух метаноповітряної суміші, що спричинив вибухи пилоповітряної суміші. Вибухонебезпечна концентрація метану накопичилася, зокрема, через газодинамічне явище, яке виникло під час виконання струсного висадження, а також через пошкодження вентилятора провітрювання. Електрична іскра від приладу призвела до займання метаноповітряної суміші. Полум’я цього вибуху стало причиною займання пилоповітряної суміші, адже вугільний пил, що осів на поверхні виробки, піднявся та завис, що й призвело до наступного вибуху. 

Знайома багатьом ситуація: де працює світлофор, транспорт рухається без збоїв. Як тільки його заміняє регулювальник, обов’язково виникають затори — ручне управління підводить. Щось подібне простежується і при закупівлі державою фармацевтичної продукції. Ліки у нас дуже дорогі. Останнім часом (мабуть, для того, аби зберегти цінову політику) створено ще й дефіцит на цілу групу препаратів, без яких хворі не можуть обходитись.

На думку першого заступника міністра охорони здоров’я Раїси Моісеєнко, проблема породжена зміною керівництва МОЗ. 

Коли про вітчизняну вугільну галузь  говорять на міжнародному рівні, то здебільшого згадують не про рекорди та якість сировини, а про  те, що ціна кожного виданого на-гора мільйона тонн «чорного золота» коштує Україні дуже дорого — два людських життя. На жаль це дійсно так — наша держава займає друге місце в світі після Китаю за трагічними випадками та кількістю загиблих. Буквально недавно рідні та близькі оплакували загиблих гірників двох шахт з Донецької та Луганської областей, а вже позавчора  у місті Димитрово Донецької області на шахті імені Стаханова стався обвал, під яким опинилося двоє шахтарів.

«Говорить Білозір’я!» На жаль, цих слів із радіорепродуктора вже понад рік не чують жителі вулиці Кірова. Не краща ситуація з дротовим радіо й на інших кутках села, розкиданих на чималій відстані. Та хіба тільки цього села! У Черкаському, Золотоніському, Драбівському та багатьох інших районах Черкащини виникають проблеми з дротовим радіо. «Ледь животіють», як написала нам із Корсунь-Шевченківського району Галина Савченко, радіоточки не тільки в багатьох жителів сіл, а й районного центру.

Вчорашні водії і кондуктори, а нині — без-робітні працівники КП «Міськелектротранс» знову вийшли на площу Свободи разом з незалежною галузевою профспілкою, яку не визнає місцева влада. Усі разом вони запевняють: звільнення робітників з підприємства — це помста за участь в акції протесту, яка відбулася у Харкові 2 серпня нинішнього року. Тоді на міські маршрути не вийшло 76 тролейбусів. У такий спосіб працівники «Міськелектротрансу» виступили проти незрозумілої їм реорганізації підприємства та невиплати боргів із зарплати і до Пенсійного фонду.

Хоч живемо вже в XXI сторіччі, та населених пунктів, де люди воду отримують за графіком, в Криму чимало. Є й такі, які вже не один рік не бачили ані краплини в своїх кранах. Кримська влада налаштована на серйозне вирішення проблеми. За останні кілька тижнів відбулися реальні зрушення щодо водопостачання в Форосі та Ленінському районі автономії.

Нові сорти зернових культур та їх значення для збільшення виробництва якісного зерна — цим питанням переймалися учасники науково-практичної конференції «День поля». Її для вітчизняних аграріїв провів Інститут фізіології рослин і генетики у своєму базовому господарстві ПрАТ «Зернопродукт МХП», що на Вінниччині. Це підприємство для показу обрали не випадково. Майже третину площ з-понад 120 тис. га ріллі підприємство засіває пшеницею, збираючи по 63 центнери зерна на круг, а подекуди — і по 100. «90% пшеничного поля засіваємо сортами інституту, і ще не було року, щоб ми програли на пшениці», — зауважив директор ПрАТ «Зернопродукт МХП» Микола Кучер. Тож що лежить в основі хліборобського успіху? Про це розмовляємо з директором Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Володимиром Моргуном.