Дешевий російський газ, від якого залежні економіки багатьох країн-членів ЄС, став зброєю кремля у протистоянні із Заходом, а також головним джерелом поповнення російського бюджету, з якого фінансується жорстока війна проти України. Протягом останніх десяти років Євросоюз намагався уникати  необхідності диверсифікувати свої джерела енергопостачання, ігноруючи, що кремль використовує газову голку, аби ЄС заплющував очі на свавілля, яке коїв путінський режим у самій росії й за кордоном.

 У чималої кількості знедолених школярів окупованого Маріуполя триває вимушена велика перерва. Точніше, в них нині щось схоже на уроки, які в школі діти називали «труди». Свіжий доказ цього — оголошення, написане дитячим почерком, яке з’явилося днями на вулиці Італійській: «Шукаємо роботу. Вік 8 і 10 років». І точна адреса.
Небайдужі містяни невдовзі побували в тій неповній родині. Крім двох хлопчиків, на утриманні бабусі й дідуся, яким дали тимчасовий притулок чужі люди, ще їхня дворічна сестричка. 

 У сьогоднішньому розумінні абсолютної більшості військових експертів і аналітиків широкомасштабна війна, розв’язана рф проти України 24 лютого 2022 року, вже давно не вкладається в поняття локального конфлікту середньої інтенсивності. Це стосується і просторових показників, і кількості залучених військових сил, і переконливого переліку засобів ураження та іншого високотехнологічного обладнання, які притаманні цьому військовому протистоянню.

 Наступний опалювальний сезон експерти й урядовці характеризують як дуже складний та непередбачуваний. Він буде першим у час активної фази восьмирічної війни з росією.

«Урядовий кур’єр» аналізує особливості цього періоду та виклики, з якими доведеться боротися пересічним українцям під час подачі тепла та електроенергії. Ми попросили експертів надати нетривіальні поради, як упоратися із труднощами.

 Опалювальний сезон 2022—2023 років, до якого нині підходимо, уже встигли назвати найскладнішим за всю історію незалежної України. Головні ризики, як усі розуміють, — можливе руйнування інфраструктури, погіршення економічної ситуації та загроза ракетних ударів. Особливо ситуація складна для багатоквартирних будинків, де опалення централізоване.

Товариство «Сади Полісся» в Рівненському районі отримає грант від держави 875 тисяч гривень на розвиток садівництва.  «Усі необхідні документи завантажив через «Дію», а вже за 10 днів отримав сповіщення: МінАПК винесло позитивне рішення. Тож 31 серпня ми відкрили рахунок в Ощадбанку, внесли свою частку 375 тисяч і чекаємо на співфінансування від держави. Це стане чудовою підмогою для втілення моєї мрії — вирощувати фундук та вишні, які чудово ростуть і плодоносять на наших специфічних ґрунтах. Вважаю, що за садівництвом майбутнє нашого аграрного сектору», — розповідає засновник товариства Вадим Бортник.

 Із якими небезпеками стикаються журналісти в зонах збройних конфліктів і бойових дій? У чому особливість і схожість широкомасштабної російської агресії в Україні з війнами в інших країнах? Чому злочини проти журналістів під час війни залишаються непокараними? Про це йшлося під час дискусії в межах літньої школи з розслідувальної журналістики, яка пройшла в місті Порторож (Словенія). Мені випала честь не тільки представляти Україну на цьому зібранні, а й стати однією зі спікерок дискусії.

 Він народився на Луганщині, але ще юнаком обрав для життя й діяльності Тернопіль. Щойно почалася Революція Гідності, зайнявся новою для себе справою — волонтерством. І вже дев’ять років Василь КОНЬКО активно допомагає українським воїнам, які захищають рідну землю від російських загарбників. Розмовляли з паном Василем про волонтерство, його життя-буття. 

«Джек!» — гукали хлопчаки породистого пса в ошийнику, який уже кілька годин стояв поблизу перехрестя у віддаленому мікрорайоні міста. Розумними сумними очима він показував, що зовсім він не Джек і чекатиме господаря стільки, скільки вистачить сил. Чи дочекається? За словами фахівців, у містах і селах останнім часом безпритульних тварин побільшало. Ця проблема в часи тотальної економії бюджетних коштів часто лягає на плечі громадських організацій та волонтерів.

Кожен сьомий землянин нині — волонтер. Таких у світі майже мільярд (точніше, 970 мільйонів). Їхню роботу можна обрахувати еквівалентом 125 мільйонів пов-ноцінних робочих місць або $1,348 трильйони, а це 2,4% світової економіки. Вони дуже різні люди з різними професіями, статками, інтересами та метою, але всі мають спільну рису: небайдужість до того, що відбувається навколо.