Надра України казково багаті: країна, яка займає лише 0,4% земної суші і де проживає близько 0,8% населення планети, володіє 5% мінерально-сировинного потенціалу земної кулі! В Україні розвідано близько 20 тисяч родовищ понад 100 видів корисних копалин. Із них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення.

Серед таких значимих багатств вчені називають ільменіт, або титановий залізняк — мінерал класу оксидів та гідроксидів. У межах Українського щита його родовища — Іршанське, Самотканське та Бирзулівське — були відкриті ще на початку 1950-х років. Нинішній титановий потенціал України оцінюється в 900 мільйонів тонн ільменіту та рутилу, що відповідає 30% зафіксованих світових запасів. 

Багато показників, закладених у щойно затвердженому проекті державного бюджету на наступний рік, викликають у сільгоспвиробників серйозні зауваження. Так, у зверненні, яке підписали недавно представники Всеукраїнської аграрної ради, Української аграрної конфедерації, Аграрного союзу України, Українського клубу аграрного бізнесу та Асоціації «Союз птахівників України», стверджується: скорочення обсягів бюджетної дотації на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників удвічі порівняно з цим роком (2 млрд замість 4 млрд) невиправдане.

Цього літа учасники одного з найбільших авіасалонів світу, який традиційно відбувався у французькому містечку Ле Бурже, влаштували овації екіпажу Ан-132Д. За чотири хвилини випробувачі показали широкі можливості літака в небі. Його захопливі піруети під час демонстраційного польоту — немов несподівані повороти долі командира його екіпажу Віктора Гончарова.

Льотна кар’єра Віктора Володимировича складалася нетипово. Закінчив інститут, але прагнення стати льотчиком привело до льотного училища (більшість починають з училища, а потім ідуть в інститут). Коли на Київському авіазаводі (у той час КіАПО) льотних вакансій не виявилося, він, маючи два дипломи, влаштувався... вантажником. Через півроку перевівся в 29-й цех авіатехніком. 

Нещодавно у столичному мікрорайоні Теремки-2 одразу за церквою Покрови Богородиці виріс двометровий паркан. За ним опинилися два спортивні майданчики, зелені моріжки і кількадесят дерев. Ініціативним громадянам одразу стало зрозуміло: забудовник хоче втулити в і без того забетонованому районі ще одну висотку. Тож вони організували збори жителів мікрорайону і підготували звернення до Київради з вимогою розірвати угоду із забудовником про оренду земельної ділянки й створити над церквою сквер. Затим теремківці озброїлися шурупокрутами й акуратно розібрали паркан. Чи вдасться повністю зірвати плани нуворишів знищити ще одну зелену зону, покаже час.

Чи вчасно цьогоріч орендарі розрахуються з орендодавцями? Яким розрахункам віддає перевагу більшість власників земельних паїв? Про це в матеріалах наших кореспондентів.  

Недавно підбито підсумки конкурсу мікрогрантів «Село: кроки до розвитку», ініційованого ПАТ «Миронівський хлібопродукт», який на Черкащині реалізує підприємство «Урожай».

Подія мала широку цільову аудиторію. Так, у навчальних семінарах і консультаціях щодо соціального проектування, підготовки заявок та необхідної документації взяли участь 165 жителів регіону. До співбесіди допущено 56 проектів із бізнес-планами, які було відповідно складено та оформлено. Усі заявки стосувалися розв’язання актуальних соціальних проблем сільської місцевості. 

Нинішнього року на один із найбільших інвестиційних заходів України — IX Міжнародний економічний форум «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи!», який відбувся у столиці Слобожанщини, прибули іноземні делегації з 30 країн, зокрема США, Китаю, Канади, Об’єднаних Арабських Еміратів, Японії, Бразилії, Німеччини, Франції, Норвегії, Бельгії та інших, 15 із яких на чолі з послами. Також форум об’єднав представників уряду, бізнесу, фахового середовища. Загалом 500 учасників зібралися на конструктивну розмову про перспективи та міжнародну співпрацю. 

Цей документ було розроблено на численні прохання аграрних асоціацій та галузевої підприємницької спільноти. Адже відтоді, як в Україні запрацювала система автоматичної реєстрації податкових накладних, наші сільгоспвиробники нарікали на труднощі, які у них виникли у зв’язку з роботою цієї системи.

Жебрацьке фінансування автодорожніх робіт протягом багатьох десятиліть призвело до того, що автошляхи на Закарпатті потребують капітального ремонту на 95% протяжності. Настав час кардинально змінювати ситуацію, адже зробити країну надійним сполучним містком між заходом і сходом, між Європою й Азією, маючи зиск від вигідного географічного розташування, можна лише за належної європейської якості доріг. 

Нині в банківському та бізнесовому середовищах поширюються розмови про створення кредитного реєстру при Національному банку України. Проте ще треба ухвалити відповідний закон. Це буде велике сховище інформації про кредитоотримувачів банків, яку самі ці фінансові установи скеровуватимуть у Бюро кредитних історій при регуляторі. Зазначимо, що в Україні існує таких чотири бюро (вони приватні), серед них найбільше при ПриватБанку, який, до речі нещодавно позбувся приватного статусу і став державним.