Ні, ми не переповідатимемо відому всім казочку про курочку Рябу. Йтиметься про звичайні курячі яйця, які за останні кілька місяців перетворилися в торговельній мережі із простих на золоті. Середньозважені ціни на яйця з 10 серпня до 11 вересня підвищилися на 63,8%, або на 6,98 гривні, з 11 вересня до 10 жовтня — ще на 13,45%, або на 2,4 гривні, повідомляє прес-служба Державної служби статистики.
Похід на Захід
І це, за останніми відомостями, ще не межа. Одним із чинників, що впливатимуть на подальше подорожчання, називають експортний попит, що зростає, найперше у Польщі. Тамтешні яйця отруєно небезпечним фіпронілом — хімікатом, який використовують для боротьби з комахами-шкідниками, а він виявився токсичним.
Із тієї самої причини було закрито птахофабрики у Німеччині та Нідерландах, поголів’я знищено. Внаслідок цього ціна яєць у ЄС стрибнула на 53%. Насамперед це торкнулося Польщі як найбільшого виробника й експортера яєць у Євросоюзі (щорічно там виробляють 9 мільярдів штук, з яких 43% експортують). Через виявлений фіпроніл країна зіткнулася з найбільшим за останні роки дефіцитом яєць і тепер покладає великі надії на український експорт, принаймні про це було заявлено на рівні польського уряду. Перша партія яєць, обсяги і ціну якої не розголошують, вже перетнула західний кордон України.
Позитив, але не для нас
Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа позитивно оцінює можливості розширення експортних горизонтів для українських товарів: «Бажання польських споживачів купувати українські яйця лише підтверджує високу якість та безпечність вітчизняної продукції. Сподіваємося, що українські виробники використають ринкові можливості і допоможуть Польщі розв’язати проблему дефіциту яєць».
Він наголосив, що небезпеки потрапляння і зараження фіпронілом яєць в Україні немає. У нас зареєстровано та використовують ветеринарні препарати, які містять фіпроніл, але тільки для лікування від ектопаразитів котів і собак. Фіпроніл у птахівництві не використовують, і випадків незаконного застосування його в Україні не зареєстровано. Рішенням Держпродспоживслужби запроваджено тимчасовий моніторинг на українських підприємствах — виробниках яєць та яєчної продукції на фіпроніл як під час обігу продукції на внутрішньому ринку, так і під час експорту.
На думку експертів, пожвавлення експорту може спричинити подальше підвищення внутрішніх цін. Тим паче, що вітчизняні виробники готові запропонувати закордонним покупцям ціну нижчу, ніж в ЄС, але вищу, ніж у нас. То який їм інтерес продавати українцям дешевше, якщо поляки можуть заплатити дорожче?
Є й інше пояснення подорожчання яєць. За словами генерального директора асоціації «Союз птахівників України» Сергія Карпенка, нинішня ціна справжня, це з початку року по вересень виробники були змушені продавати яйця за ціною, нижчою від собівартості. У певні періоди відпускні ціни падали навіть до рівня 2014 року.
Це тому, що влітку частина населення отримує яйця із власних господарств, а курок на птахофабриках не переконаєш менше нестися, тому, за словами Сергія Карпенка, птахівники й змушені продавати яйця дешевше за собівартість. Так, собівартість виробництва яєць становить приблизно 15,5 за десяток, а влітку птахофабрики мусили продавати їх по 6 гривень.
Шановні покупці, ви цього не помітили? Зауважимо, що йдеться про відпускні ціни виробників, а не ціни роздрібної торгівлі. Тож треба спитати у торгівлі, де поділася різниця. А тепер, мовляв, дався взнаки сезонний чинник — на осінь яйця завжди дорожчають, і тепер виробники яєць намагаються надолужити втрачене.
Втім, якщо таке відбувається щороку, чому лише тепер яйця стали золотими? Бо сюди варто додати об’єктивні чинники, які так само впливають на ціну яєць. Сучасне птахівниче підприємство доволі енергомістке, а ціни на енергоносії невпинно зростають, і кінця цьому поки що не видно. Отож, наголошує Сергій Карпенко, до кінця року ціна яєць може сягнути 29—31 гривню за десяток.
Примарні надії
Така тенденція може тривати до наступного літа, якщо не втрутиться додатковий чинник, такий собі джокер, який вже виглядає з рукава. Річ у тім, що українські аграрії активно використовують гербіциди, що містять гліфосат. І не лише українські — ця речовина дуже поширена в сільському господарстві всього світу. Однак у ЄС плекають наміри заборонити його використання, проти чого активно виступає Український клуб аграрного бізнесу, повідомляє прес-служба цієї організації. І не лише вона: той самий хімікат використовують аграрії Аргентини, Бразилії, США, та й у самій Європі не без того. Тож і там сільгоспвиробники далеко не в захваті від такої перспективи.
Якщо такі наміри все-таки реалізуються, експорт українського зерна опиниться під загрозою, але не лише зерна — небажаними в Європі стануть і кури, що живляться цим зерном, і яйця, які вони несуть. Як це позначиться на нашому внутрішньому ринку? Спочатку, мабуть, буде певне падіння цін, але доволі короткострокове, доки виробники не знайдуть інші ринки збуту. А таки знайдуть, бо вже зараз основна маса українського яєчного експорту прямує не в ЄС, а в іншому напрямку: ОАЕ (21,3 мільйона доларів), Ірак (6,7 мільйона) та Катар (3,7 мільйона).
Крім того, наміри купувати наші яйця вже виявляють й інші країни. Так, за інформацією Держпродспоживслужби, вже погоджено сертифікати на експорт яєць до Ізраїлю, Іраку, Гонконгу. Тривають перемовини щодо експорту яєць та яєчних продуктів з України до Чорногорії, Катару, Малайзії, Сінгапуру, В’єтнаму, Філіппін, КНР. Очікують відповідей щодо експорту яєць з України до Мексики, Японії, Сербії, Боснії і Герцеговини, Канади, ПАР.
Тож надії на те, що золоті яйця скоро знову перетворяться на звичайні, доволі примарні.
Ми в Google+