Нарешті з вуст нинішнього керівництва держави звучать заяви про пріоритетність аграрної галузі, чого не спостерігалося досі. І якщо нині потенціал АПК країни в середньому використовують на 50%, то 100% рівня можна досягти, лише активізувавши реформи з урахуванням пропозицій науки. 

 Як наслідок, у галузь буде залучено до 1 мільярда гривень, з’являться нові робочі місця і майже 100 тисяч українців зможуть отримати право на землю. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко в межах панельної дискусії «Growing Ukraine. Роздержавлення».

…Здавалося, усі пасажири «Білорусі» висипали в той ранній час із кают. Спостерігали, швидше, не так за чудовими краєвидами та зустрічними суднами, як здебільшого поглядали догори — чи вдасться круїзному лайнерові вписатися в головний проліт Босфорського мосту. Хвилювання були, звичайно, обивательськими — від поверхні води його проїжджу частину відділяють 64 метри.

Минуло чимало років, але незабутні враження від середземноморських мандрів з обов’язковим проходженням Босфору та Дарданелл згадуються щоразу, коли чую чергові заклики до зменшення нашої енергетичної залежності. Зокрема й проекти з будівництва LNG-термінала в Одесі. 

Посівна у краї проходить у складних умовах: несподівано дощова погода, жодного форвардного контракту з Аграрним фондом України, що дало б змогу взяти безвідсотковий кредит на добрива та пальне, мінування близьких до лінії розмежування земель. Розраховувати аграріям доводиться лише на талан та власну кишеню.

Торішні ціни на соняшник та кукурудзу (вдвічі вищі, ніж зазвичай) зумовили «моду» на них серед аграріїв нинішньої весни. До того ж через постійні дощі у краї не змогли в оптимальні терміни посіяти ранні ярі зернові.

Напевне, останні події, пов’язані з масовими банкрутствами фінансових установ та великим навантаженням на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який повертає кошти вкладникам, надихнули Нацбанк зобов’язати фінустанови розкривати інформацію про своїх власників. Саме про це регулятор зазначив у листі, який він наприкінці квітня розіслав керівникам комерційних банків. 

 Відучора з легкої руки Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка Національне атикорупційне бюро отримало змогу працювати сповна. Розпочинати розслідування, викорінювати корупцію у вищих ешелонах влади та боротися із цим ганебним явищем на побутовому рівні серед інспекторів податкової й митної служб цей орган буде у новому приміщенні на столичній Солом’янці площею сім тисяч квадратних метрів.

«Тепер Національне антикорупційне бюро має місце, щоб розмістити слідчих та офіцерів. Уряд забезпечить необхідне фінансування. Запрошуйте до свого нового кабінету, якщо матимете реальні корупційні справи щодо будь-кого у цій країні», — роз’яснив ухвалене урядом рішення Арсеній Яценюк, звертаючись до голови НАБ Артема Ситника.

Адміністрація морських портів України працює над створенням вільної економічної зони (ВЕЗ) в Одесі — на території так званих полів зрошення. Про це очільник відомства, котре сконцентрувало адміністративні повноваження усіх морських гаваней України, повідомив під час своєї прес-конференції. За словами Андрія Амеліна, мета проекту — суттєво поліпшити інвестиційний клімат і залучити додаткові інвестиції.

Усе ніби до пуття, якби не певні обставини моменту. Одеські євромайданівці звинувачують прихильників порто-франко (режим своєрідної «припортової» ВЕЗ, що отримала Одеса на початку ХІХ століття) у сепаратизмі і зривають їхні навіть суто дискусійні заходи. 

Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про ринок природного газу», який визначає правові засади функціонування цього ринку й покликаний створити ефективне конкурентне середовище на ньому з урахуванням основних вимог законодавства ЄС. Документом встановлено, що ринок газу заснований на принципах вільної конкуренції, захисту прав споживачів та безпеки поставок блакитного палива, і уможливить інтегруватися з подібними ринками держав — учасників Енергетичного співтовариства, також шляхом створення регіональних ринків природного газу.  

Урядовці та аграрії вкотре шукають компромісні рішення щодо оптимізації бюджету та зміни системи оподаткування агросектору, як вимагає МВФ. Вудочку про скасування податкових пільг аграріям фіскали почали закидати ще у 2013-му, щоразу вилучаючи з фіксованого сільгоспподатку (ФСП) якісь складові. Цього року, коли обрізати стало вже нічого (було істотно підвищено ФСП, а разом з ним — і плату за землю), перевели спецрахунки ПДВ з комерційних банків у Держказначейство і заговорили про повний перехід агросектору на загальну систему оподаткування та скасування спецрежиму ПДВ уже з 1 січня 2016 року.  

Після відносно тривалого періоду зміцнення національної валюти з 32 до 23 гривень до долара, кілька тижнів поспіль перша є практично стабільною.
Звісно, це не може не тішити уряд та експертів. Проте цілком логічно, що наслідком такої тенденції повинно стати зниження вартості імпортних продуктів, автівок, побутової техніки, ліків. Повинні відбуватися також і певні зміни на ринку житлової нерухомості.