Немає випадковості в тому, що місцем під створення індустріального парку обрано житловий мікрорайон Рясне. Через зупинення виробництв потужної колись промислової зони, куди наприкінці 1980-х років переїхали найбільші підприємства міста, мікрорайон опинився у вкрай важкому депресивному становищі. Колись успішні виробництва перетворилися на пустки, занедбано соціальну сферу. Тож немає труднощів із пошуком земельної ділянки — є де розбудовувати індустріальний парк, який не просто реанімує промисловий потенціал Львова, а й окреслить перспективу його розвитку на десятиліття, дасть змогу розв’язати гострі соціальні проблеми, передовсім щодо створення нових робочих місць, яких катастрофічно бракує. 

У консервному цеху підприємства всі чекали на приїзд із Полтави Лариси Діденко. Робітникам хотілося нарешті привітати свою начальницю з високою відзнакою Президента України — медаллю «За працю та звитягу», яку їй заслужено вручали в обласному центрі.

«Наш комбінат, — збуджено говорили робітниці, — за передовиками, мабуть, лідер на Полтавщині: лише торік Петро Порошенко присвоїв почесне звання «Заслужений працівник промисловості України» головному інженерові Іванові Омельченку. Медаль «За заслуги та досягнення» отримав старший інженер з питань будівництва Олександр Смірнов, сертифікат «Спеціаліст року» — головний механік Сергій Сафонов, сертифікат «Спеціаліст року у сфері «Фінанси та аудит-2014» — начальник відділу економіки та фінансів Юрій Гулєнцов, сертифікат «Керівник року» — менеджер з постачання Сергій Штомпель. Що не кажіть, а радісно за Хорол, який так високо цінують у столиці. Отже, не даремно ми тут працюємо». 

Село Нижня Апша для закарпатців — що Конча-Заспа для киян: на одиницю площі тут стільки шикарних котеджів, скільки не буває в жодному  іншому населеному пункті. Кількаповерхові будинки прикрашають арки, а дахи підпирають колони, облицьовані мармуром і дорогим кахелем. Жоден із них не отримано у спадок і не подаровано кимось з олігархів, а зведено за власні кревні, трудові гривні.

Про жителів Нижньої Апші, переважно румунів, кажуть, що вони трудоголіки. Хтось займається «човниковим» бізнесом, хтось відкрив магазин у столиці, хтось заснував власне підприємство. До останніх належить і 35-річний Василь Дан. Третину життя виготовляв покрівельні матеріали — металочерепицю та профнастил. Замовників не бракує, і здавалося б, можна на цьому «конику» їхати аж до пенсії. Аж ні! Знайшов для себе нову справу — козівництво. «Це моє хобі», — каже Василь, перебуваючи в новому для себе статусі фермера. 

Дніпропетровщина першою в Україні (27 травня 2015 року) ухвалила Перспективний план формування територій громад з урахуванням пропозицій їхніх представників. Згідно із планом, у 22 районах замість 348 сільських та селищних рад створять 89 нових об’єднаних територій, які почнуть самостійно управляти своїми фінансами. Крім того, за конкурсом обрано як пілотні чотири райони, що першими розпочали процес децентралізації. Про те, як Дніпропетровщина об’єднує громади, розмовляємо з директором Офіса реформ Дніпропетровської області Оленою ТЕРТИШНОЮ. 

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк виконує обіцянку, дану на одному із урядових засідань — по черзі відвідує колегії ключових міністерств і відомств, аби зсередини вивчити проблеми й спільними зусиллями розробити шляхи їх розв’язання. Вчора черга прем’єрської перевірки дійшла до Міністерства інфраструктури.

Реакції Генеральної прокуратури щодо посадовців, звільнених урядом за результатами службових розслідувань, очікує Арсеній Яценюк. І нагадав, що підписав урядове розпорядження про відсторонення керівника Державіаслужби Дениса Антонюка. 

Саме такого висновку дійшли учасники нещодавніх слухань у Комітеті Верховної Ради України з аграрної політики та земельних відносин. Сільгоспвиробники, Мінагрополітики та парламентарі з аграрного й податкового комітетів виступили за збереження податкових пільг для аграріїв до 2018 року, як це передбачено коаліційною угодою. Вони нагадали Президентові України Петру Порошенку, Прем’єр-міністрові Арсенію Яценюку, керівникам депутатських фракцій про попередні домовленості коаліції, підготувавши резолюцію у відповідь на пропозиції Мінфіну й МВФ скасувати пільги аграріям. Поки що офіційних відповідей від органів влади підписанти не отримали, та вже є перші спроби провести скасування пільг без обговорення у профільних комітетах. На це аграрії у вівторок відреагували кількатисячним мітингом під стінами Верховної Ради. 

Розвиток корпоративного управління є одним із трьох пріоритетних напрямків становлення вітчизняного фондового ринку. Інші два — реформування депозитарної системи й інфраструктури ринку, посилення регулятора. Про це під час міжнародного форуму корпоративних секретарів у Києві повідомив голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв.

Останнім часом дуже змінилася наша країна, змінюються й підходи до корпоративного управління компаніями. Військові дії та реформування економіки країни ставлять перед учасниками фондового ринку нові завдання та кидають нові виклики. Вони мають бути креативними і гнучкими, долати масу перепонів, адже нині, наприклад, вимушені проводити збори акціонерів компаній на контрольованій Україною території, тоді як їхні активи розташовані на окупованій.

На цьому під час чергового «круглого столу», присвяченого обговоренню нового проекту закону «Про залізничний транспорт», наголосив міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський.

«Документ та підзаконні акти змінять філософію управління залізницею. Приватна тяга, монетизація пільг, соцзамовлення на соціальні напрямки (буде соціальний тариф) від держави та місцевої влади, які й компенсуватимуть збитки, виведуть залізницю на грошові відносини. Після корпоратизації Укрзалізниці (публічному акціонерному товариству нададуть інфраструктуру, якою воно монопольно володітиме) стануть можливими приватна тяга та вагони, які матимуть необмежений доступ до інфраструктури», — каже міністр. 

Нині понад половина будинків у сільській місцевості мають індивідуальне опалення, у містах цей показник не перевищує 40%. І щороку питома частка централізованого опалення житла зменшується, що не дивно. Українці хочуть мати надійне і контрольоване джерело тепла для власної оселі. Вони прагнуть енергетичної незалежності від централізованих котелень, оскільки запропоновані послуги не відповідають встановленим тарифам на тепло і гарячу воду.

Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) не належить до структур, які повсякчас на слуху. Однак від її діяльності часто залежить життя не лише власників різних судноплавних засобів, а й безпека десятків і сотень тисяч пересічних громадян, які користуються послугами річкового та морського транспорту. І хоча Укрморрічінспекція незабаром ввіллється в Держслужбу з безпеки на транспорті, її кращими напрацюваннями гріх не скористатися.