Напередодні зими маємо істотне недопостачання газу. Влада збирається частину дефіциту блакитного полива, необхідного для того, аби пережити холодну пору року, покрити мазутом. Однак цього замало: треба істотно заощаджувати. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман після завершення роботи урядового антикризового енергетичного штабу. 

Осіння пора вносить багато коректив на будь-яких галузевих ринках. Так, без цього не обійшлося і у сфері будівництва житла. Якщо вартість одного квадратного метра в однокімнатній квартирі ще наприкінці травня — на початку червня цього року у Києві становила у середньому 8100—8500 гривень, то вже на початку вересня ціни пішли вгору. Сьогодні деякі компанії-забудовники пропонують помешкання, вартість квадратного метра в яких наближається до 11000—11600 гривень за квадратний метр. Це цілком зрозуміло, адже упродовж кількох місяців під впливом зростання цін на майже всі будівельні матеріали (як імпортні, так і вітчизняні) компанії-забудовники підвищують і ціни квадратного метра житла. 

Як відомо, 5 вересня Кабінет Міністрів зобов’язав Мінекономрозвитку закріпити за держпідприємством «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» право господарювання на майнові комплекси Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів. Рішення було прийнято після того, як закінчився термін їх оренди компанією Дмитра Фірташа «Кримський титан».

Однак наступні події, зокрема рішення суду щодо зупинення процесу передачі підприємств у державне підпорядкування, нагадують сценарій шестирічної давності. У 2008—2009 роках держава вже намагалася повернути під свій контроль ці комбінати, однак програла боротьбу. А з приходом до влади Віктора Януковича, пан Фірташ, який ввійшов у коло наближених до тодішнього глави держави осіб, зумів продовжити оренду комбінатів і розширити свій вплив. Фактично, за сприяння попередньої влади, він здобув контроль над ключовими підприємствами титанової галузі. 

На початку вересня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (БКУ) та деяких інших законодавчих актів України» (реєстраційний №4160). На думку більшості опитаних «УК» експертів, документ має «технічний» характер і не передбачає системних змін. Новації вносять більше неузгодженостей, ніж удосконалюють норми Бюджетного кодексу, а це може призвести до негативних наслідків для всієї системи органів державної влади в країні. 

Ще зі студентських років зберігаю фотоапарат ФЕД-5В, який купив напередодні Олімпіади в Москві. І хоч ним не фотографую вже понад 20 років, камера і досі перебуває в хорошому робочому стані. Бо продукція ДП «ХМЗ «ФЕД» вже в 1970—1990-ті роки (ФЕД-5В та ФЕД-50 як фінальні моделі в лінійці фотоапаратів випускали саме в той час) відзначалася високою конкурентоспроможністю. Тож вона була масовою й популярною не лише серед фотолюбителів, а й професіоналів.  

Через значну кількість фізичних та юридичних осіб, які стикаються з процедурою ліквідації банків, процес виведення неплатоспроможних банків з ринку набуває суспільного значення. Так, за даними Національного банку України, станом на 3 вересня цього року у стадії ліквідації перебувають 17 банків (у тому числі «Брокбізнесбанк», «Банк Форум», «Банк «Столиця» та інші).  Ще 15 — у стадії завершення ліквідації. Щодо семи банків протягом лише червня—вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), це зокрема «КБ «Актив-Банк», «Терра Банк», «Банк Золоті Ворота».  

Чи правильним шляхом іде Україна у сфері оподаткування і чи сприятиме реформа приходу інвестицій? Ці та інші запитання «УК» обговорив під час VI Міжнародного економічного форуму «Інновації. Інвестиції. Харківські ініціативи» з директором з розвитку бізнесу PwC Україна Енді КУЗІЧЕМ.
—  Енді, ви працюєте в одній з найбільших у світі міжнародних компаній з аудиту, оподаткування, супроводу трансакцій та консультування бізнесу та урядових установ. Чи могли б ви дати оцінку  реформі податкової системи в Україні?

Україна цього року нарощує експортний потенціал на ринках третіх країн. Це одна з найцікавіших новин від Урядового уповноваженого з питань європейської інтеграції Валерія Пятницького, яку він озвучив на прес-конференції у Києві. 

Якби півроку тому мешканцям цього регіону хтось сказав, що невдовзі вони житимуть як у середньовіччі — без електрики, водопостачання та інших зручностей, вони нізащо не повірили б. Але реальність виявилася гіршою від найпохмуріших прогнозів. Нині, за даними Луганської облдержадміністрації, внаслідок збройного конфлікту в регіоні пошкоджено і зруйновано понад 3700 об’єктів, а загальна сума збитків перевищує 3,1 мільярда гривень. Чи не найбільших руйнувань та ушкоджень зазнали об’єкти електропостачання — кількість таких сягнула вже за 3,3 тисячі. Внаслідок цього на початок вересня без струму залишились 116 населених пунктів області.

Що таке економічна реформа? За багатьма бюджетними новаціями міський голова Іллічівська Валерій Хмельнюк бачить просто намір залатати діри в державній скарбниці. Ще з радянських часів Валерій Якович обіймав серйозні управлінські посади, а портове містечко на Одещині він очолює вже 20 років поспіль — чи не рекордний для країни показник?

Те, що зараз хочуть зробити з податковою базою громад, він порівнює з сюжетом казки про вершки та корінці: «Держава свого часу віддала нам податок на доходи — тому що зарплати тоді не платили. Тепер нам намагаються повернути частину податку на прибуток (а чи є він на приватних підприємствах?) і забрати 25% податку на доходи».