Україна розраховує одержати до кінця року від Світового банку та Єврокомісії додаткові кошти. Про це заявив міністр фінансів Олександр Шлапак за підсумками переговорів у штаб-квартирах Світового банку і Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні.
«У рамках зустрічі обговорювались питання збільшення обсягу допомоги за існуючою програмою кредитування політики розвитку, що дало б змогу одержати до кінця року додатково 250 мільйонів доларів, — цитує УНІАН слова міністра, посилаючись на прес-службу відомства. — Також вдалося домовитись про певну координацію підходів Європейської комісії і МВФ щодо прискорення надходжень наступних траншів допомоги від Європейської комісії загальним обсягом 760 мільйонів євро».
ЄБРР спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією також висловили готовність розвивати співпрацю з Україною в частині надання торгового фінансування для закупівлі природного газу по лінії НАК «Нафтогаз України», а також модернізації української газотранспортної системи. І окремою темою дискусії стало обговорення найефективніших фінансових інструментів для закупівлі додаткових обсягів природного газу.
ЄБРР і МФК висловили також готовність брати участь у підготовці до приватизації і самій приватизації державних підприємств України і банків, здійснювати рекапіталізацію банків і надавати фінансування на відновлення інфраструктури на сході країни. МФК також запропонувала співпрацю з підготовки до посівної кампанії, підвищення енергоефективності та модернізації устаткування з видобутку природного газу. Окремим напрямом співпраці стало фінансування проектів українських муніципалітетів.
Фахівці ж Міжнародного валютного фонду схвалили дії Національного банку України в рамках стабілізації валютного ринку. Вони розглянули зміни в економічній ситуації в Україні, пов’язані, насамперед, із руйнуванням бойовиками виробничої інфраструктури сходу України. В цьому контексті фахівці МВФ позитивно оцінили вплив вжитих адміністративних обмежень на готівковому валютному ринку, що сприяло ослабленню кризових тенденцій.
Крім того, як підкреслили в Мінфіні, у МВФ звернули увагу на те, що ресурси, які має уряд, дають змогу в повному обсязі здійснити розрахунок за зовнішніми зобов’язаннями.
Йшлося також про зовнішньоторговельний баланс України. Зокрема втрати українських експортерів, які працюють на російському ринку, через торговельні обмеження, запроваджені російською владою щодо українських товарів, до кінця року становитимуть не менш як 5 мільярдів доларів. «Нам знадобиться якось компенсувати торгові втрати після запровадження обмежень Росією», — переконаний Олександр Шлапак.
Однією з адекватних відповідей розглядається ймовірність торговельних обмежень щодо російського імпорту. Вони стосуватимуться 830 тарифних ліній і обернуться втратами для російських товаровиробників загальним обсягом близько 2,5 мільярда доларів. Такої думки дотримується в.о. міністра економічного розвитку і торгівлі Валерій Пятницький.
При цьому Валерій Пятницький зазначив, що на сьогодні український експорт до Росії вже скоротився на третину. Водночас Мінекономрозвитку не поспішає із запровадженням торговельних обмежень у відповідь щодо російських товарів на своєму ринку і продовжує приймати рекомендації українських товаровиробників з цього питання.
Натомість Україна планує обговорити з Європейським Союзом можливість збільшення тарифних квот на безмитне постачання сільськогосподарської продукції на європейський ринок. Остаточне рішення в цьому питанні може ухвалити лише ЄС, оскільки для українських товарів діє односторонній режим автономних преференцій з боку ЄС. При цьому Україна розраховує на підтримку європейських партнерів українських компаній у питанні збільшення квот.
З моменту запровадження Європейським Союзом торгових преференцій Україні наші виробники вже повністю вибрали квоту з постачання на європейський ринок яблучного соку (10 тисяч тонн) і меду (5 тисяч тонн). На 77% вибрано квоту з експорту м’яса птиці, більш ніж на 70% — із зернових.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»
Ми в Google+