Такі прознози озвучив голова громадської організації «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час прес-конференції «Стан і перспективи борошномельного ринку України в поточних умовах» в УНІАНі. За його словами,  торік вітчизняним борошномелам вдалось експортувати майже 220,7 тисячі тонн борошна з 2,4 мільйона, вироблених промисловими підприємствами України.
— Це дорогого коштує, — переконаний експерт. — Адже це шматок ринку, який українці фактично відвоювали у трійки експортних лідерів борошна — турків, що мають колосальні державні преференції при поставках борошна на зовнішні ринки, а також казахів і французів. До того ж світовий ринок борошна досить вузький, і вийти на нього дуже непросто. Це 10-12 мільйонів тонн, на відміну від світового ринку зернових, де щороку обертаються сотні мільйонів тонн.

Торговельні війни з Росією досить негативно вплинули на наш торговий баланс. «За п’ять місяців 2014 року ми експортували 13,6 тисячі тонн сиру, тоді як за цей самий період 2013-го — 23 тисячі тонн. Експорт сиру зменшився на 41%, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі молочної продукції — на 31%», — зазначила експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Аліна Жарко під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?». 

«Я був здивований кількістю підприємств, які бажають пройти перевірку DG SANCО для виходу на євроринок», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Іван Бісюк під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?», нагадавши, що привіз із 82-ї Асамблеї міжнародного епізодичного бюро гарну звістку про готовність європейських інспекторів провести одночасну перевірку підприємств з виробництва українського молока і молочних продуктів, свинини, яловичини, м’яса страуса  і кроля. 

Системний протиправний тиск на бізнес припинено. «І залишкові явища найближчим часом буде викорінено», — пообіцяв під час брифінгу в Кабміні заступник міністра доходів і зборів Володимир Хоменко, звітуючи про зроблене за сто днів на посаді куратора податкової міліції.  

Він запевнив, що податкова міліція змінила акценти в роботі: однозначно відмовилася від плану в кількісних показниках виявлення фінансових злочинів і зосередилася на економічному ефекті, тобто на поверненні коштів до держбюджету. Кількість перевірок за матеріалами оперативних підрозділів зменшилася істотно: з  1,3 тисячі у січні до 113 — у травні. Водночас донарахування податків до сплати за проведеними перевірками збільшилося більш ніж утричі — до 96 мільйонів гривень.   

Цього року День поля на Волині організували нестандартно. Упродовж десятиліть організовували цей захід, що дає агровиробникам можливість дізнатися про найновіші технології та досягнення селекції, традиційно органи влади. Таким чином вони з максимальною ефективністю поширювали важливу для економічного розвитку регіону інформацію. Адже продемонстровані на такому заході новинки одразу беруть на озброєння запрошені на нього фахівці. 

На запитання, які перспективи для аграрної галузі відкриває Угода про асоціацію з ЄС, давав відповідь у день підписання документа в стінах Кабінету Міністрів міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка. Завдяки підписаному 15 травня Меморандуму про узгодження дій між Мінагрополітики та молокопереробними підприємствами щодо забезпечення стабільної цінової ситуації на ринку молока та молочних продуктів Аграрний фонд закупить у молокопереробних підприємств, які взяли участь у підписанні цієї угоди, до кінця липня по 10 тисяч тонн знежиреного сухого молока та вершкового масла. Відповідно до вимог Закону «Про державні закупівлі», фонд  підготував, затвердив і направив для оприлюднення оголошення та документацію конкурсних торгів. 

Цій темі останнім часом присвячено чимало публікацій. Їх квінтесенція — скандал, який спалахнув навколо продажу двох невеликих  пакетів акцій публічного акціонерного товариства «Сумихімпром».  За пакети обсягом 2,242 відсотка та 5 відсотків акцій Фонд держмайна України встановив початкову ціну відповідно 9, 746 мільйона  та 21,734 мільйона гривень. За логікою аукціонних торгів,  якщо в них беруть участь кілька претендентів, то ціна пакетів значно зростає, а отже, і державний бюджет одержує більше коштів, що в нинішні часи аж ніяк не зайве. І саме цим, мабуть, мали б керуватися чиновники ФДМУ, якщо вони справді дбають про інтереси держави. Проте у випадку з продажем пакетів акцій Сумихімпрому використано практику, яку не перший рік застосовують в Україні. Тобто коли під надуманим приводом відсікають інших претендентів, залишаючи одного. Як наслідок, він і купує акції за мінімальною ціною, що аж ніяк не сприяє наповненню держбюджету.  

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ)з країн світу в економіку України за перший квартал цього року зменшився порівняно з аналогічним періодом торік на 6,3% — до 52,2 мільярда доларів. Серед причин такого спаду — незрозуміла на початок року економічна політика, поширене рейдерство, політична невизначеність і протистояння внаслідок неоголошеної війни з Росією. Потрясіння не сприяють тиші, яку люблять гроші. Воєнні дії на сході країни відлякують інвесторів.  

Народні депутати 19 червня підтримали у першому читанні урядовий законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу» (№ 4101а). Зокрема він передбачає комплексне реформування податку на доходи фіз?осіб з доходів від капіталу (дивіденди, відсотки, роялті, доходи від цінних паперів) із застосуванням при річному перерахунку прогресивної шкали податку. Також документ пропонує скасувати податкові пільги з податку на прибуток для інститутів спільного інвестування (ІСІ), за винятком інститутів та фондів, не менш ніж 95% активів яких розміщені в сертифікати фонду операцій з нерухомістю (ФОН) і створені на термін будівництва об’єктів нерухомості.  

Ні для кого не є таємницею, що, з одного боку, водії автівок не бажають платити гроші за паркування, а з іншого — власники паркувальних майданчиків не квапляться доводити їх до ладу, а тим паче встановлювати паркувальні автомати. 

Новий закон про зміни правил паркування спрямований на те, аби, по-перше, притягнути до відповідальності водіїв, що відмовляються сплачувати за паркування. А по-друге, контролювати власників таких майданчиків, а вони мають обладнати їх паркоматами і не ховатись від сплати коштів до бюджету.