Черкаси сколихнула новина: біля вулиці Університетської невідомі будівельники ведуть роботи на бульварі — вибирають грунт, обрізуючи коріння каштанів. Про наміри бізнесменів зробити з бульвару автостоянку повідомляла місцева преса. Тепер, схоже, попри несхвалення проекту містобудівною радою, роботу все ж розпочали. За коментарями ми звернулися до директора департаменту архітектури, містобудування та інспектування міської ради Артура САВІНА. Він повідомив, що про початок робіт дізнався з телефонних повідомлень черкащан у вихідний.  

Такого висновку дійшли представники урядових структур, спеціалізованих громадських організацій та наукових закладів під час дискусії, організованої в межах круглого столу «Приватизація в електроенергетиці: проблеми і подальші кроки». Зібрання проходило ще на початку червня в стінах парламенту за ініціативою Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації за участі Фонду державного майна, Антимонопольного комітету, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. 

Торік Сумщина використала майже 1,085 мільярда кубометрів природного газу. З них населення — 482 мільйони, промисловість — 370, підприємства комунальної енергетики — 230, бюджетна сфера — 26 мільйонів кубометрів.
Як говорить експерт з питань енергозбереження, радник голови Сумської ОДА Марк Берфман, цифри потрібні для прискіпливого «рентгена» всього господарства і чіткого висновку: наступний опалювальний сезон може бути складним і проблематичним. І насамперед у житловому секторі — саме він найбільш залежний від газу.
Нині в області активно вишукують усі резерви, щоб хоч якось компенсувати газовий дефіцит. Наприкінці червня окремим розпорядженням голови Сумської ОДА створено кризовий енергетичний штаб, що взяв на себе відповідальність за майбутню зимівлю. До його складу ввійшли представники всіх гілок влади, фахівці з питань енергозбереження, представники установ, підприємств та організацій, від роботи яких залежатиме температура повітря у квартирах і будинках городян і селян, школах, лікарнях, дитячих садках…

Місяць тому Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк доручив знизити вартість акцизних марок. Але чиновники виконувати це доручення поки що не поспішають. Тим часом мільйони гривень українців через завищену ціну акцизних марок продовжують надходити в кишеню приватних компаній. 

Доручення Прем’єра Міністерству фінансів, Міністерству доходів і зборів та Національному банку України опрацювати питання щодо зниження вартості марки акцизного податку та подати в Кабінет Міністрів проект відповідного акта  прозвучало на засіданні Урядового комітету соціально-економічного розвитку та з питань міжнародного співробітництва 13 червня. 

«Урядовий кур’єр» започатковує новий проект «Звучить гордо!», в якому розповідатиме про роботу вітчизняних підприємств, фірм та компаній, що випускають конкурентоспроможну продукцію, сплачують податки — одне слово, приносять користь державі. 
Жителі міста Жовті Води на Дніпропетровщині можуть із гордістю розповідати про визначальну перемогу українського війська під проводом Богдана Хмельницького над польською шляхтою у далекому 1648 році і про унікальне не лише для Дніпропетровщини, а й для України загалом Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ДП «СхідГЗК»).

Уже кілька місяців працює новий уряд і намагається навести лад у країні. Колишній державний апарат став учасником наймасштабнішого злочинного угруповання в новітній історії України. Тож тепер багатьом компаніям доводиться вести справжню боротьбу за виживання. У такій складній ситуації бізнесмени особливо розраховують на підтримку держави.
Колишня влада створила такі умови, що бізнес міг існувати, лише працюючи за тіньовими схемами. Компанії користувалися різноманітними схемами мінімізації податків. Свого часу податкова вирішила цей процес очолити і створила так звану Державну програму (ДП), або, сленгом податківців,  «майданчики». Бізнесу це було вигідно, адже «програмні» схеми давали змогу оптимізувати податок на прибуток,  ПДВ і тримати «в тіні» зарплату. 

Місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Некрасівська, 7.

Реєстраційний внесок: 17,00 грн. (сімнадцять гривень 00 копійок).

Гарантійний внесок по кожному лоту: 10% (десять відсотків) від початкової вартості лота без ПДВ.

Лоти №№36, 37 виставляються до продажу на другі торги, лоти №№1-35, 38 – на треті торги.

Початкова вартість продажу лотів №№23-31, 38 зменшена на 15%; лотів №№5, 12, 14-22, 32-35 – на 20%; лотів №№1-4, 6-11, 13 – на 30%.

Умови продажу:

1. Кожний учасник аукціону укладає договір з товарною біржею «Універсальна товарно-сировинна біржа» про умови участі в аукціоні та зобов’язаний сплатити біржі винагороду в розмірі 5% (п’яти відсотків) від кінцевої ціни продажу майна, з урахуванням ПДВ, за проведення аукціону (шляхом вирахування суми винагороди із гарантійного внеску переможця аукціону).

Агросектор має значний експортний потенціал, і за правильного плану розвитку може давати ще більше валютної виручки. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час другого раунду аграрного форуму, вислухавши представників галузевих асоціацій щодо проблемних питань розвитку. За його словами, лише поставки за кордон зернових щороку приносять Україні 4 мільярди доларів за загального експорту в 17 мільярдів доларів.  

Україна жнивує. Про  те, в яких умовах виходять селяни в поле на Донбасі, чи забезпечені аграрії в різних областях технікою, потужностями для зберігання зерна, про перші результати збиральної кампанії та прогнози на урожай читайте у матеріалах наших кореспондентів. 

За останні десять років ціна на природний газ для нашої країни збільшилася майже у 10 разів і досягла рівня 485,5 доларів США за тисячу м³. Забезпечення в таких умовах енергетичної незалежності України — важливий чинник соціально-політичної та економічної стабільності розвитку народного господарства, створення належних умов для її населення. Залежність від постачання природного газу і його висока вартість набули загрозливих масштабів і для промисловості, і для держави загалом. За таких умов вартість імпортного природного газу і принципи формування його ціни, політико-економічні перекоси й виклики, пов’язані з її формуванням, — деструктивні чинники для економіки України. Вони істотно дестабілізують внутрішню ситуацію й актуалізують проблему енергетичної безпеки. Саме тому пошук альтернативних джерел енергії та нетрадиційних варіантів розв’язання проблеми енергетичної незалежності набуває особливої ваги.