У 2013 році очікування щодо відновлення світової економіки та покращання кон’юнктури на світових фінансових та товарних ринках               не виправдались. Глобальна економіка у 2013  році продемонструвала уповільнення зростання – фактично у 3,0 відсотка проти прогнозу у 3,5 відсотка. Однією із головних проблем, які перешкоджали стабільному відновленню зростання, була невизначеність щодо вирішення боргових проблем окремих країн зони євро. В країнах Єврозони рецесійні процеси тривали шість кварталів поспіль, і лише наприкінці року динаміка змінилася на позитивну. Так, реальний ВВП країн Єврозони за підсумком І кварталу 2013 року знизився на 1,2 відсотка у річному вимірі, у ІІ кварталі 2013 року – на 0,6 відсотка, у ІІІ кварталі – на 0,4 відсотка, а в ІV кварталі – зріс на 0,5 відсотка. Зростання економік країн, що розвиваються, у 2013 році було повільнішим, ніж у попередніх роках: у Китаї – 7,7 відсотка проти 10,5 відсотка у середньому за останні 10 років, в Індії – 4,4 відсотка порівняно з 7,7 відсотка у середньому за останні 10 років.  

Непроста економічна ситуація, що склалася в країні, не може стати стимулом для розвитку банківського кредитування. Проте такі програми фінансові установи у 2014 році не лише підтримуватимуть, а й активно розвиватимуть. Які ж саме? На що чекати клієнтам банків і на що не сподіватися на ринку позик?

Як зазначила «УК» директор з корпоративного бізнесу банку «Надра» Тетяна Кононова, динаміка банківського кредитування в 2013 році була кращою, ніж рік тому: загальний кредитний портфель зріс на 12%, зокрема кредитування підприємств — на 90 мільярдів гривень (+15%).

Водночас цей рік несе українським банкам нові виклики, пов’язані з негативними процесами у світовій економіці, з політичною кризою та рецесією всередині країни. 

Росія вже в «надцятий» раз фактично оголосила про торговельну війну з Україною. Проте цього і варто було чекати. Політика продовжує грати ключову роль у, здавалося б, суто економічних питаннях, які, до речі, є взаємовигідними для розвитку обох країн. Проте так не складається. 

Россільгоспнагляд висловив схвильованість стосовно дієздатності Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (Держветслужби). 

Події на Майдані та в українському політикумі на минулому тижні спричинили панічні настрої серед частини населення України: люди кинулися скуповувати «стратегічні» продукти харчування й пальне, а також масово знімати готівку з карток у банкоматах. Як зараз справи та чи був виправданий той ажіотаж, з’ясовували журналісти «Урядового кур’єра».

Що змінилося відтоді, як набув чинності Закон «Про морські порти України», вирішили з’ясувати фахівці галузі, підбиваючи підсумки роботи за минулий рік. Думки розділилися. Одні наполягали на тому, що від реформи ще рано чекати якихось наслідків, адже закон чинний лише з червня 2013 року. Інші налаштовані песимістичніше: мовляв, хто хотів вижити, і без реформи запроваджував ринкові зміни.
До оптимістів належить керівництво галузі. Зокрема заступник міністра інфраструктури Дмитро Демидович переконаний, що новий закон дасть змогу портам підвищити їхню конкурентоспроможність. Реформуванню галузі посприяють не лише конкретні положення цього документа, а й ті 37 нормативних актів, що були розроблені для його імплементації в українське законодавство. 

У 2013 році під час використання газу в побуті загинула 91 людина. Такі дані повідомили «УК» у Держгірпромнагляді. На жаль, ідеться не про поодинокі, а про групові смертельні нещасні випадки, коли одночасно гине велика кількість людей. Зокрема, торік сталося смертельне отруєння чадним газом під час експлуатації газифікованої печі  у приватному житловому будинку в с. Івано-Франкове Львівської області — загинуло шестеро людей. Ще четверо загинули у селі Зеленівка Дніпровського району Херсонської області через смертельне отруєння чадним газом під час експлуатації самовільно встановленого газового бездимохідного водонагрівача у приватному житловому будинку.  

Україна відмовилася від випуску євробондів на $2 мільярди, які раніше планувала розмістити на Ірландській фондовій біржі у рамках залучення чергового траншу російського кредиту. 

Після загострення політичної ситуації в країні цей випуск був виключений з офіційного лістингу даної  біржі, хоча раніше передбачалося, що його до кінця минулого тижня могла викупити Росія. Проте 19 лютого прес-секретар Президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що питання викупу українських паперів залишається відкритим у зв’язку зі зростанням насильства в Україні. Того самого дня Ірландська фондова біржа скасувала лістинг і допуск до торгів за євробондами. 

Якщо ви найближчим часом плануєте встановити газовий котел чи колонку або замінити старе обладнання, фахівці радять дотримуватися простих правил і запевняють, що тоді проблеми у вас не буде. Довіряти встановлення газових приладів слід тільки професіоналам. Як повідомили «УК» в ПАТ «Київоблгаз», це може бути газова компанія, яка обслуговує ваш регіон, або приватні спеціалізовані організації з відповідною кваліфікацією співробітників і дозволом на виконання газонебезпечних робіт, виданим територіальним управлінням Держгірпромнагляду.
Опалювальні газові прилади — котли і колонки — можна встановлювати тільки в кухні, нежитловому приміщенні або в котельні (згідно з вимогами державних будівельних норм (ДБН) В.2.5 -20-2001 «Газопостачання» — ДБН встановлюються нормативними документами Мінрегіону України).

Вітчизняну економіку, на яку мають значний вплив акції протесту, в Україні вже влучно охрестили майданоекономікою. Неспокійно на валютному ринку, у банківському секторі, учасники яких збуджені і дуже болісно сприймають будь-яку негативну інформацію та схильні до неординарних дій. Деякі експерти вважають, що нинішній стрес відрізняється від кризових періодів попередніх років тим, що політична складова кризи має вагомий вплив на поточну ситуацію в економіці. Про те, як позначаться такі події на діяльності вітчизняного фінансового сектору, «УК» розповів заступник директора, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства (РА) «Експерт-Рейтинг» Віталій ШАПРАН.   

«УК» продовжує інформувати про те, на що згідно з місцевими бюджетами витрачатимуться гроші в областях та містах. Про планування видатків на Вінниччині, Миколаївщині, Чернігівщині, в тому числі в Миколаєві та Чернігові, читайте у матеріалах наших кореспондентів.