Валютний ринок і ринок нафтопродуктів взаємопов’язані. Річ у тім, що Україна не добуває достатньої кількості власної нафти і її нестачу покриває за рахунок імпорту. За підсумками минулого року, частка завезених енергоресурсів перевищила 80%. Тобто нафта — валютний товар, а отже  трейдери для насичення ринку постійно потребують валюти.

 — За нашими розрахунками, — каже директор  «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн, — майже 55% в ціні бензину в Україні становить світова вартість нафти і нафтопродуктів. Ще 30—35% — податки. Зокрема й акцизний збір, який у нас встановлено у євро. Тож майже на 90% паливо залежить від валюти, а отже від її коливань. На практиці ця арифметика вельми неприваблива: одна копійка в курсі долара дорівнює одній копійці в літрі палива на АЗС.  

Київський метрополітен став заручником складної політичної ситуації в країні. Про те, що Київ поки не може розплатитися з публічним акціонерним товариством (ПАТ) «Київметробуд» (борг — понад 400 мільйонів гривень) за будівництво станції метро «Теремки», в середині лютого заявив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації  (КМДА) Анатолій Голубченко.
Річ у тому, що на будівництво станції «Теремки», відкритої 6 листопада 2013 року  (її  вартість становила 830 мільйонів гривень),  Київметробуд отримав лише 430 мільйонів гривень. З них 130 мільйонів за урядовою програмою і 300 мільйонів від КМДА. Решту коштів, або 50% вартості проекту, в нього інвестували Київметробуд, субпідрядні організації та постачальники за рахунок власних обігових коштів і кредитів. Учасники проекту вірили, що після пуску метро кошти їм повернуть, про що були домовленості з колишнім прем’єр-міністром Миколою Азаровим та колишнім столичним мером Олександром Поповим.

Жителям міст складно зрозуміти, що означає вислів «немає зв’язку». До їхніх послуг — найсучасніші телекомунікаційні технології за прийнятними цінами. Натомість селяни іноді не можуть навіть звістку про себе подати у разі негоди, яка часто супроводжується відключенням електроенергії, бо в багатьох із них немає звичайного телефону.

Про те, чому в нашій країні склалася така ситуація і чому мобільний телефонний зв’язок не може повноцінно замінити фіксований, кореспондент «Урядового кур’єра» говорить з ініціатором створення в Україні Фонду загальнодоступних послуг, який має докорінно змінити ситуацію, народним депутатом Дмитром Шпеновим. 

Експлуатаційні показники роботи залізниць торік поліпшилися. А це означає, що вагони та локомотиви стали використовувати ефективніше. Як повідомили в Державній адміністрації залізничного транспорту, перевізник, аби  забезпечити в повному обсязі  перевезення пасажирів та вантажів, прагне максимально ефективно використовувати рухомий склад, який через значну зношеність постійно скорочується.
Ось яка ситуація склалася на ринку вантажних перевезень за підсумками минулого року: середньодобова продуктивність локомотивного парку становила 1424 тисячі тонно-кілометрів (на 4% більше від планового), середньодобове навантаження на залізницях — 1,034 мільйона тонн, або 98,5% планового показника. При цьому обіг вантажного вагона пришвидшився і становив 7,54 доби (106,4% планового завдання).

Напевне, найпомітнішою економічною темою цього тижня була дуже непроста ситуація в одній з великих фінансових установ України — Брокбізнесбанку. 
Так, наприкінці першої — на початку другої декади лютого його керівництво заявило, що установа повністю переходить на обслуговування міжнародною платіжною системою MasterCard Worldwide і таким чином відмовляється від іншої відомої — Visa International. Звісно, це було дивиною і для експертів, і для пересічних клієнтів банку, які мали зарплатні, пенсійні й інші картки у Брокбізнесбанку. Перший заступник голови правління установи Петро Пекур повідомив, що повний перехід на продукти MasterCard дасть можливість активно брати участь в інноваційних проектах платіжної системи і впроваджувати нові високотехнологічні продукти й послуги. 

Найближчим часом в Україні заплановано побудувати комплекс із переробки радіоактивних відходів, накопичених за десятиріччя роботи атомних електростанцій. Уряд виділив близько 600 мільйонів гривень на будівництво таких сучасних комплексів, що відповідають найвищим вимогам безпеки.
Системний підхід до створення самодостатнього ядерного енергетичного комплексу дасть змогу Україні найближчим часом відновити втрачені з 90-х років ХХ століття позиції. Важливим компонентом тут є система переробки радіоактивних відходів, над якою нині працюють фахівці НАЕК «Енергоатом». Цього року почнеться реконструкція діючого комплексу з переробки радіоактивних відходів на Запорізькій АЕС і будівництво сучасного комплексу на Рівненській атомній електростанції.

На маршрутах курсування поїздів Інтерсіті+ з 12 лютого 2014 року тимчасово для перевезень пасажирів використовуватимуть поїзди, сформовані з пасажирських вагонів із локомотивною тягою. Таким повідомленням здивувала, а може, й не зовсім своїх клієнтів Укрзалізниця. 

Детальніше ситуацію роз’яснили на спеціально скликаному брифінгу для преси. Перший заступник генерального директора Укрзалізниці Микола Сергієнко наголосив, що до тимчасового виведення з експлуатації корейських потягів українську сторону спонукали висновки вітчизняних фахівців, які виявили несправності під час технічного огляду рухомого складу.

Понад 3 мільярди 307 мільйонів гривень — такий очікується загальний обсяг доходів обласного бюджету в 2014 році. Директор департаменту фінансів Полтавської облдержадміністрації Павло Кропивка прокоментував, що, коли не враховувати субвенції та дотації з державного бюджету, регіон цього року на власні потреби планує заробити 870 мільйонів гривень. 85 відсотків цієї суми становлять податки на доходи від фізичних осіб, а це 667 мільйонів гривень, 77 мільйонів повинно надійти за спеціальне використання природних ресурсів та надр. Ще 22,3 мільйона гривень обласний бюджет отримає за надання адміністративних послуг, 7,7 мільйона надійдуть від податку на прибуток підприємств.  

В одному південному господарстві області розповіли про приїзд німецьких фермерів для обміну досвідом. Ті не могли надивуватися на український чорнозем. Та найбільше їх вразило його недбале, як на їхній  погляд, використання: велику площу родючих грунтів займали ферми, комори та інші будівлі. Їм би, мовляв, таке добро — жоден клаптик не гуляв би!

На жаль, нам ще далеко до такого хліборобського світогляду. Є багато об’єктивних і суб’єктивних причин, внаслідок яких аграрії поки що не можуть стрибнути вище голови. Є поля, які «гуляють» необроблені. Трапляються засіяні з неграмотним використанням сівозмін. Та, поза сумнівом, планка підіймається рік у рік дедалі вище. І навіть рекорди встановлюють. Це, приміром, торішній показник збирання зернових. Уперше в історії області аграрії Чернігівщини таки взяли давно омріяні 3 мільйони тонн зерна. 

Ринок пасажирських автоперевезень у Закарпатській області рік у рік стискається, немов шагренева шкіра. Якщо у 2008-му автомобільним транспортом загального користування перевезено 66 мільйонів пасажирів, то торік — лише 43,2. Невже гвіздок забитий лише в підвищенні ціни квитка? Відповіді на запитання, актуальні не лише для Закарпаття, а й для інших регіонів, шукав кореспондент «УК».
Скорочення пасажиропотоку на маршрутах відбувалося на тлі здорожчання паливно-мастильних матеріалів, підвищення рівня мінімальної заробітної плати тощо.  Нині багато хто з потенційних пасажирів обмежують себе в поїздках. Бо, наприклад, якщо проїзд з Ужгорода до міста Рахів у 2006-му обходився в 25 гривень, то тепер вартість квитка сягає 55.