Торік фермери Черкащини зібрали майже півмільйона тонн збіжжя. Це рекордно високий показник. Проте прибутків вони так і не дочекалися. Причини — низькі закупівельні ціни на їхню продукцію та високі банківські ставки на кредити.
Ціни вищі або оренда менша
— Приміром, на кожному гектарі ячменю (а це обов’язкова культура в сівозміні) за нинішніх цін фермери одержали близько тисячі гривень збитку, — підбиває дебет з кредитом голова обласної Асоціації фермерів і землевласників Віктор Гончаренко. — Ледве вдається компенсувати затрати на вирощування пшениці. Ціна соняшнику обвалилася з 5200 до 2700 гривень за тонну (олія ж, між іншим, не подешевшала), — продовжує він. — Ми навіть до аграрного міністра з колегами з Асоціації фермерів та приватних землевласників України їздили на прийом з цього питання. Кукурудза теж дає мізерний прибуток, її ціна просіла на третину. До півтори тисячі гривень з гектара зросла орендна плата (через впровадження ще у 2011 році коефіцієнта 1,756). Як наслідок, маємо таку альтернативу: або зерно у нас купуватимуть за об∂рунтованою ціною, або зменшать орендну плату. Інакше фермери просто не виживуть.
Півтора мільйона збитків одержав торік голова ФГ «Клевань» Жашківського району Василь Клеванський, хоч і господарював так само, а може, й краще, як позаторік. Однак тоді його прибуток обчислювався шістьма мільйонами гривень. Закупивши в кредит необхідну техніку, фермер тепер не має можливості розплатитися з боргами.
Як вважає фермер Петро Молокостий, аби розвивалося фермерство, треба надавати банківські кредити під прийнятні відсотки:
— Мій син працює в Данії. Я там був. 2-3 відсотки він сплачує за кредит, ну, хай там 5. Якщо уже за 20, то це просто не підлягає обговоренню.
Кооперація як рятівний круг
Фермер Василь Драга вважає, що до цінового фактора додається ще й чиновницька казуїстика. Приміром, дуже важким для кожного фермера є переоформлення документації на оренду землі. Цей процес висмоктує як гроші, так і дорогоцінний час та нерви.
Недавно проблеми оренди землі, землекористування та розвитку кооперації фермерів на Черкащині активно обговорювали учасники конференції обласної Асоціації фермерів та приватних землевласників. Вони закликали фермерів об’єднати зусилля для відстоювання своїх інтересів. Передусім це стосується запобігання продажу земель, збільшення державного фінансування, перегляду цінової політики зернотрейдерів тощо.
Створення фермерських кооперативів дасть змогу підвищити конкурентоспроможність і самих господарств, і їхньої продукції, впевнена начальник департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Оксана Криницька. Кооперативна співпраця, на її переконання, відкриває перспективи щодо забезпечення фермерів сільгосптехнікою і підвищення якості продукції:
— Щоб фермерська продукція була конкурентоспроможною, вона повинна мати товарний знак, сертифікат відповідності, фасування тощо. Комплексно вирішити ці питання можна за рахунок об’єднання фермерів у кооперативні форми, адже сам підприємець таких видатків не потягне.
Чимало пропозицій надходить, приміром, для створення кооперативів з технічного обслуговування (хіба це раціонально, коли кожен фермер купує потужну техніку на малі площі?) з виробництва біокормів. Нинішнього року в обласному бюджеті виділено 500 тисяч гривень на реалізацію програми з розвитку кооперативного руху. Також передбачено фінансування з районних і сільських бюджетів. Отож є нагода скористатися цими можливостями.
Та й інші державні допомоги гріх не використати. Адже у держбюджеті на нинішній рік закладено 28 мільйонів гривень для безвідсоткового кредитування фермерського руху в Україні. Передбачено також 900 мільйонів на підтримку скотарства, насамперед на створення сімейних молочних ферм, відшкодування кредитної ставки за придбання доїльних установок, холодильних камер. З обласного бюджету на програму молочного скотарства заплановано, як і торік, 700 тисяч гривень. Триває в області передача сільським сім’ям нетелей в рамках відповідної обласної програми — торік у руки сільських господарів передано 500 тільних телиць.
На жаль, від Українського державного фонду підтримки фермерських господарств нинішнього року допомоги чекати нічого. Як розповів директор обласного відділення зазначеного фонду Яків Швачка, нині тут працюють, аби повернути державі кошти, раніше надані у користування. Торік же, після проведення конкурсу й оформлення всіх документів на одержання 1,1 мільйона гривень обіцяної допомоги, фермери нічого так і не одержали, бо в Держказначействі не виявилося грошей. Нині в обласній раді розглядається пропозиція департаменту агропромислового розвитку та Асоціації фермерів надати на розвиток фермерства два мільйони гривень на безповоротній основі.
Проблем багато, як і сподівань
Нинішнього року дрібні аграрії хочуть взятися за відродження тваринництва. Тож держава, на їхню думку, повинна всіляко підтримати це бажання, в тому числі й матеріально. Такі передумови вже створені. Фермери мають можливість отримати державне фінансування, зокрема на розвиток молочного скотарства. Мінагропром виділив для цього з держбюджету 900 мільйонів гривень, зокрема для нарощування поголів’я та продуктивності великої рогатої худоби. Пріоритетними стали невеликі ферми в рамках сімейного господарства. Проект Мінагропроду передбачає компенсацію за придбання поголів’я і допомогу в будівництві ферми.
Кількість фермерських господарств на Черкащині зростає, тоді як загалом по Україні зменшується, констатував голова Асоціації фермерів та землевласників області Віктор Гончаренко. Торік, порівняно з попереднім роком, зареєстровано на 50 фермерських господарств більше. Усього ж на кінець минулого року в області працювало понад 1200 господарств. Більшість із них — дрібні, які мають у користуванні до 20 гектарів землі.
Однак на цих угіддях вирощують усі культури — від пшениці до ріпаку й овочів. І як би там не було, а нині сільські господарі думають про урожай 2014 року. Яким він буде? Як вважають фахівці, він може бути менший за очікуваний, адже через нестачу коштів фермери змушені будуть економити на посівному матеріалі, добривах та засобах захисту рослин. Якщо минулого року фермери здійснювали максимальні вкладення в підготовку грунту та посівного матеріалу, розраховуючи на високий врожай, то нині змушені будуть подекуди відмовлятися від інтенсивних технологій.
Ускладнює життя й низка не виписаних у законодавстві земельних питань. Як от щодо неуспадкованих паїв, яких стає все більше. «Орати такі наділи не маємо права, інакше це розцінять як самозахоплення. А як орендувати їх на законних підставах?» — відповіді на ці питання фермери не знаходять. Як і на питання, з ким укладати договір на користування землею під спорудами, які дісталися як майнові паї? У деяких районах від фермерів вимагають брати в оренду не лише проектні польові шляхи між паями, які орються, а й польові дороги. Окремо фермер повинен платити за дозвіл господарювати на землях історико-культурного призначення: це зазвичай розташовані серед поля, не позначені нічим клаптики землі, які за колгоспів оралися.
Незважаючи на проблеми, сільські господарі сповнені сподівань на добрі врожаї, високу продуктивність худоби і роблять усе, аби це стало реальністю.
Ми в Google+