У вівторок  4 березня для нашої країни надійшла погана, але цілком очікувана новина — з квітня 2014 року «Газпром» скасовує пільги на постачання газу Україні.

Російська сторона робить це у зв’язку з боргом нашої держави за блакитне паливо, який становить більше ніж 1,5 мільярда доларів. Відтак, нашій країні дається «час для роздумів» про те, як їй жити за високими цінами на газ. Та до квітня цього часу лишається обмаль.

До того ж держава шукатиме шляхів вирішення кризи на ринку нафтопродуктів, адже ситуація щодо забезпечення пальним також є дуже гострою. 

Фондова біржа — один з головних інструментів інвестиційного ринку та руху капіталів в економіці. На ній продають і купують цінні папери. При цьому одні заробляють величезні гроші, інші їх втрачають. Для більшості пересічних українців біржа — місце зустрічі продавців і покупців, де удар молотка символізує момент переходу права власності від продавця до покупця. Але потрапивши на Українську біржу (УБ), не побачите продавців, покупців і молотка. УБ — це кілька кімнат з комп’ютерами та технікою. Тут працюють усього 26 співробітників. А торги на біржі відбуваються в Інтернеті.  

У вівторок  4 березня для нашої країни надійшла погана, але цілком очікувана новина — з квітня 2014 року «Газпром» скасовує пільги на постачання газу Україні.
Російська сторона робить це у зв’язку з боргом нашої держави за блакитне паливо, який становить більше ніж 1,5 мільярда доларів. Відтак, нашій країні дається «час для роздумів» про те, як їй жити за високими цінами на газ. Та до квітня цього часу лишається обмаль.
До того ж держава шукатиме шляхів вирішення кризи на ринку нафтопродуктів, адже ситуація щодо забезпечення пальним також є дуже гострою.
Який вихід із такого становища? Як і де Україна повинна шукати альтернативу російському газу? В яких країнах, крім РФ, ми можемо з економічною вигодою для своєї економіки купувати блакитне паливо? Чи не постраждає населення від непростих газових відносин України з Росією?

З початку 2013 року діє нова акцизна система на тютюнові вироби. Рік минув — і оcь результат: попри зменшення рівня куріння в країні та непросту економічну ситуацію, тютюновий акциз приніс до державного бюджету на 1,34 мільярда гривень більше, ніж 2012-го.

Про секрети акцизного успіху «Урядовому кур’єру» розповіла директор департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України Неля ПРИВАЛОВА. 

На жаль чи на щастя, не належу до тієї категорії пасажирів, які користуються швидкісними поїздами. Однак через погану роботу міського транспорту в Києві періодично добираюся до дому околишніми шляхами і потрапляю на вокзал. Там часто з гучномовця чути оголошення про запізнення поїздів Інтерсіті+ від кількох десятків хвилин до години і більше. Тож коли стало відомо, що з 12 лютого тимчасово призупинено експлуатацію 10 електропоїздів виробництва Hyundai Rotem для комплексного технічного обстеження, для мене це не стало несподіванкою.   

Торік Україна стала другим у світі експортером зерна. Рівненська обласна асоціація фермерів та приватних землевласників посіла друге місце в загальноукраїнському рейтингу успішності господарювання. Справді, обсяги виробленої аграрної продукції вражають. Та всі ці сотні тисяч тонн продовольства не працюють на їхнього виробника: фермерські та індивідуальні селянські господарства, годуючи жителів власної та інших держав, просто злидарюють. Чому? І чи потрібні нам такі захмарні обсяги за таку ціну?

Відповіді на ці запитання ми шукали за круглим столом «УК» на Рівненщині, для якої фермерство — традиційна форма господарювання на землі. 

Коли журналісти «УК» йшли на зустріч Прем’єр-міністра України Арсенія  Яценюка з представниками бізнес-спільноти до київського п’ятизіркового готелю «Інтерконтиненталь», очікували на ретельний огляд наших речей, як було заведено на  заходах з гостем такого високого рівня раніше. На диво, ніякі охоронці нас не оглядали. Вразили також довга черга до гардероба (близько 30 осіб) й аншлаг гостей у залі готелю, розрахованого на 400 місць. Влаштуватися вдалося лише на «гальорці». Все-таки журналістам видання пощастило: ще кілька десятків людей слухали Прем’єр-міністра, стоячи в залі та холі готелю. Кілька разів виступ А. Яценюка зал переривав оплесками. Спочатку це стосувалося його відповіді на запитання щодо ситуації у Криму.  

У січні луганські та деякі загальноукраїнські друковані й електронні ЗМІ приділили чимало уваги  конфлікту, який виник, начебто, між підприємцями області та Луганським енергетичним об’єднанням (ЛЕО).  У свою чергу ініціатори  акцій  під офісом компанії не шкодували «дьогтю» для  енергетиків під час спілкування з представниками ЗМІ. Ініціативна група «ЛЕО-ні» навіть створила  Інтернет-ресурс з однойменною назвою, на якому розміщує   резолюції, претензії, вимоги  та оцінки роботи енергетиків.  Більше того, сьомого лютого перший заступник голови облдержадміністрації  Едуард Лозовський провів відеоконференцію, під час якої акцентував  увагу її учасників на невиконанні енергетиками інвестпрограм та зловживаннях, які, начебто, існують у ЛЕО. З тим, наскільки об’єктивні ці звинувачення та що приховано за ними, — спробуємо розібратися по суті.  

 «Зараз основне — спокій. У нас є підтримка іноземних кредиторів, є інструменти і механізми Нацбанку, фахові банкіри та стабільна банківська система», — заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час спільної прес-конференції з головою Національного банку Степаном Кубівим.

Першочерговим завданням глава уряду назвав негайне відновлення переговорів з Міжнародним валютним фондом та отримання коштів від міжнародних фінансових організацій. У цьому контексті Арсеній Яценюк заявив, що він провів розмову з міністром фінансів США, очільниками інституцій ЄС і керівництвом міжнародних фінансових організацій, і нині готуються чіткі кроки для надання фінансової допомоги Україні.

Зважаючи на ситуацію, важко заперечити, що й на відносно спокійній Одещині митники, як і багато хто інший, не застраховані від екстремальних сюрпризів. А листи з погрозами, які зараз надходять на адресу митників та податківців, нехай і поодинокі, самі працівники митних пунктів пропуску пояснюють корисливими мотивами окремих громадян. Мовляв, не зовсім добросовісні платники користуються ситуацією і нагнітають обстановку, аби виклопотати для себе сприятливі умови.