Проживати в помешканні, де головними елементами будівлі й інтер’єру є натуральні матеріали, — і престижно, й корисно. Проте це задоволення не з дешевих. Альтернативою стають будівельні матеріали, які виготовлено з додаванням хімічних складових. Це значно здешевлює помешкання загалом, але в деяких випадках створює небезпеку для здоров’я й життя людей та їхніх домашніх улюбленців. Принаймні так нещодавно заявив виконавчий директор Української федерації роботодавців охорони здоров’я Станіслав Лєсніков. За його словами, частка екологічно небезпечного житла в нашій країні на сьогодні становить 60%, а неякісне повітря в оселях наполовину формують саме будівельні матеріали.  

Найбільш представницький  форум у галузі  Міжнародного науково-технічного конгресу феросплавників ІНФАКОН-14 заплановано провести  2015 року в Україні.  Попередній, в якому взяли участь науковці, виробники феросплавної продукції з ЄС, країн Азії і Африки, — всього близько 300 представників різних інститутів і компаній, — проходив з 9 по 13 червня цього року в Алмати. На ньому Україна подала заявку на проведення наступного такого форуму в Києві. І хоча  претендентів з інших країн на його проведення не бракувало, більшість голосів було віддано за те, щоб наступний конгрес відбувся саме в Україні. Це рішення є водночас свідченням високого авторитету нашої країни у світі, безперечним визнанням досягнень фундаментальної  і прикладної науки в сфері електрометалургії, наукового та виробничого потенціалу українських феросплавників. 

Те, що за часів СРСР називалося цивільною авіацією, в незалежній Україні на якийсь час  перестало існувати. Відродження було досить тривалим та болісним і не завершилося й досі. Однак той поштовх, який дала розвитку галузі підготовка до Євро-2012, вже не викликає безпроглядного песимізму. Надія вселилася в усіх учасників ринку, які готуються відвойовувати втрачені позиції. Що саме слід робити аеропортам і авіакомпаніям для того, щоб на рівних змагатися з конкурентами і вигравати боротьбу за пасажирів та вантажні перевезення, йшлося на Українському форумі «Транспортна інфраструктура 2013». 

Інвестиції в економіку України мають спрямовуватися на розвиток високотехнологічних виробництв, технічне переоснащення і створення нової сучасної інфраструктури. Таким твердженням Президент Віктор Янукович відкрив пленарне засідання Ради вітчизняних та іноземних інвесторів. Цього разу учасники заходу говорили про інвестиції, які спрямовуються у розвиток економіки та соціальної сфери в умовах дії зони вільної торгівлі з ЄС. 

Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол Туркменістану в Україні Нурберди Аманмурадов, який взяв участь в українсько-туркменському бізнес-форумі в Торгово-промисловій палаті України. «Туркменська сторона готова в будь-який час надати достатній обсяг природного газу для споживачів України. Принцип Туркменістану такий, що ми продаємо природний газ на кордоні. Туркменістан зараз продає кільком країнам світу. Позиція нашого Президента і політика нашої держави полягає в тому, що ми повинні газом поділитися з іншими народами світу. Тому ми добре ставимося до всіх бажаючих купувати його», — розповів посол.

Несплачені податки надходять до державної скарбниці завдяки пильності працівників моніторингового центру (МЦ), який діє при Міністерстві доходів і зборів. Тут ретельно аналізують податкові звіти, декларації, документи, пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю тощо. Система повністю автоматизована і унеможливлює людський чинник, а отже і корупційні прояви.  
Водночас, як зазначила під час презентації роботи МЦ його керівник Юлія Томашевська, в Україні до високої категорії ризику потрапляє одна сота частина підприємств. Тобто посилено контролюється лише незначна кількість суб’єктів господарювання — зокрема ті, які ухиляються від сплати податків. А ось ефект істотний: бюджетні відрахування цих підприємств у 2013 році зросли у півтора раза. 

На міжнародній транспортній конференції, що відбулася нещодавно в Одесі, Україна не видавалась якоюсь абсолютно відсталою провінцією. Тема зустрічі звучала так: «Тенденції транспортної галузі: розвиток інфраструктури та мультимодальні перевезення». Висновки українських експертів щодо цих самих тенденцій, головних проблем галузі та шляхів їхнього розв’язання загалом збігалися з тим, про що йшлося у виступах західних колег.

Так, потрібно вдосконалювати технологію, запроваджувати гнучкі тарифи, поліпшувати обмін інформацією, узгоджувати стандарти. 

У роки, які тепер називають «застійними», відвідувачі книгарні в одному з райцентрів звернули увагу ось на що. У відділі «Промисловість і будівництво», де переважала відповідна тематична література, чомусь лежав і художній роман Леоніда Соболєва «Капітальний ремонт». Звісно, від бажаючих покепкувати на цю тему не було відбою. Втім, хтозна: можливо, креативні продавці якраз хотіли натякнути, що капітальний ремонт потрібен не тільки дореволюційному флоту, про життя якого йшлося у книжці, а ще більше — сучасним промисловості, будівництву та іншим сферам життя?..

У  маршрутних таксі повинні їздити лише ті, хто може за таку розкіш платити, впевнені водії цього виду транспорту. Натомість пільговики категорично не погоджуються з цим. Тому їхнє протистояння подекуди доходить до абсурду: на зупинці стоїть натовп, а маршрутка від’їжджає напівпорожня. І на всі прохання взяти невигідного пасажира відповідь одна: я вже виконав норму щодо пільговиків! 

«Розвиток ринкової економіки можливий лише за умови існування здорової конкуренції», — ця теза стала ключовою під час проведення в минулий четвер семінару-наради системи органів Антимонопольного комітету України у місті Харкові. У заході взяли участь керівники всіх територіальних відділень комітету, представники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та громадськість. Його метою став обмін досвідом з питань подальшого розвитку та вдосконалення чесної конкуренції в Україні, що, на думку учасників наради, можливе лише завдяки взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства з органами Антимонопольного комітету.