Українські підприємства, які займаються випуском та складанням автомобілів, отримали шанс на відродження. Це пов’язано з введенням з 13 квітня цього року мит  на імпортовані автівки, про що вже писав «УК» (тоді ми надавали також точку зору й імпортерів та дилерів, які були вкрай схвильованими таким рішенням уряду). Більш докладно те, як введення мит вплине на виробництво авто в Україні, вирішили обговорити  учасники «круглого столу» під час розгляду питання «Чи може Україна виробляти конкурентоздатні автомобілі?», який пройшов днями.
Віце-президент Асоціації «Укравтопром» Юхим Хазан упевнений в тому, що такий крок треба було зробити набагато раніше. 

Кияни, які регулярно пересуваються вулицями столиці на власних автомобілях, гадаю, досі згадують понеділок 24 грудня торік як свій страшний сон. Чим так примітний цей день, спитаєте? Для мене особисто тим, що якраз під вечір, добираючись із центру міста додому після роботи, я цілком свідомо порушила Правила дорожнього руху відразу за площею Перемоги, поїхавши, як кажуть водії, на «цеглину», бо іншої можливості потрапити на дорогу, що тягнеться уздовж швидкісного трамваю, просто не було. А вдома опинилася аж через три з половиною години, хоч зазвичай витрачаю на цей шлях щонайбільше 30—40 хвилин.  

В українському суспільстві триває жваве обговорення майбутнього підписання Україною договору про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. І слід зазначити, що противників такого акту серед політиків та економістів наразі набагато більше, ніж прибічників.

Приміром, екс-міністр фінансів Віктор Суслов вважає, що українські парламентарії, які нещодавно більш ніж 300 голосами висловилися за європейський шлях розвитку нашої країни, вчинили неправильно. 

Кожної весни більшість споживачів замислюється над зміною гардеробу. Будучи патріотами, журналісти «Урядового кур’єра» вирушили на пошуки речей та взуття від українських виробників. Шукали в трьох містах: Києві, Харкові й Одесі. Як з’ясувалося, знайти цих виробників нелегко. 

Про це під час прес-конференції у Кабміні повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький.
Пріоритетами стануть: розвиток галузевої інфраструктури, нарощування експортного потенціалу, збільшення генеруючих потужностей. «На цю мету в 2010—2012 рр. у галузь уже залучено інвестицій майже на два мільярди доларів», — зазначив він.
Серед головних проектів — збереження цілісності Об’єднаної енергетичної системи країни та її синхронізація з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії. «Також це модернізація і реконструкція наявних генеруючих потужностей ТЕС і ТЕЦ з продовженням терміну служби обладнання на 15—20 років і зі скороченням питомої витрати палива.

Справи із залученням іноземних інвестицій в Україні останнім часом не дуже добрі, і цю проблему треба розв’язувати. Саме це стало лейтмотивом «круглого столу» «Інвестиційний та бізнес-клімат в Україні очима влади та інвесторів: чи відбулися суттєві зміни на краще?», який нещодавно відбувся в Києві.
Як вважає заступник директора Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) в Україні Грем Хатчісон, банк не зможе надавати підтримку Україні на тому самому рівні, як і зараз, якщо питання з корупцією не буде вирішено. «Раніше в ЄБРР заявляли, що готові зберегти розмір щорічних інвестицій в українську економіку — мільярд євро, якщо в країні поліпшуватиметься інвестиційний клімат. В ЄБРР відзначали погіршення інвестиційного клімату в Україні через діяльність податкової, митної та судової систем», — наголосив він.

 

Нині в суспільстві активно обговорюють питання можливої девальвації гривні. Чимало експертів схильні вважати, що цього найближчим часом не станеться, є й такі, що доводять зворотне.

На думку аналітика інвестиційної компанії Dragon Capital Олени Білан, терміни девальвації української валюти, за її оцінками, змістилися на осінь 2013 року. «У лютому Нацбанк витратив на підтримку гривні до 400 мільйонів доларів золотовалютних резервів (ЗВР). Ми прогнозуємо, що такі резерви цього року скоротяться до 22 мільярдів доларів також задля досягнення мети стабільності гривні», — додає вона. 

Ідея створення консорціуму з управління нашою ГТС бере свій початок з 2000 року. Це питання, починаючи з керівництва держави і закінчуючи пересічними громадянами, хоч як дивно, турбувало всіх. Озвучували різні варіанти угоди: тристоронньої у складі Україна—Росія—ЄС, або двосторонньої — без Європейського Союзу. Проте ясності у цьому процесі немає і досі. Це дуже нагадує байку про лебедя, рака, щуку і віз — газотранспортний.

Остаточні висновки розслідування надзвичайної події, що сталася з ракетоносієм українсько-російського виробництва на плавучому космодромі  Sea Launch, обіцяють надати 4 квітня. Про це розповів віце-прем’єр України Юрій Бойко після спільної наради російських і українських спеціалістів на заводі ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.Макарова» («Південмаш») у Дніпропетровську.
«Головне — проаналізувати ситуацію і розробити низку заходів, аби більше такого не сталося. Ми не зірвемо державну програму, пов’язану з космосом», — запевнив Юрій Бойко. За його словами, цього року заплановано ще чотири запуски «Зеніту».

Як повідомляють міжнародні інформагентства, у вихідні перед кіпрськими банкоматами виросли черги. Щоправда, люди могли знімати лише до 200 євро за добу. При цьому банківські офіси не працювали, а електронні операції були заморожені. Центробанк Кіпру заборонив усім фінустановам (банки, зареєстровані там, вважаються кіпрськими) здійснювати будь-які грошові перекази як усередині країни, так і за кордон. 

Станом на 1 лютого 2013 року у банківській системі Кіпру було 68,4 мільярда євро депозитів. З них 42,8 мільярда належали резидентам країни, 4,8 — резидентам держав єврозони, 20,8 — решті країн. За оцінками агентства Moody`s, на російські корпорації припадає 15 мільярдів євро, сума вкладів фізосіб не відома. Точна сума коштів, які українці зберігають на Кіпрі, теж не відома. За деякими даними, йдеться про 20 мільярдів євро (тож податок вимиє від 2 до 2,5 мільярдів євро).