Згідно із законом про «спліт», Нацкомфінпослуг має віддати свої повноваження щодо регулювання фінансових небанківських ринків Нацбанку України та Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Нещодавно Верховна Рада ухвалила проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (до цього — законопроєкт № 1069-2). 

Якби когось зацікавило питання, який нинішній агропромисловий комплекс Сумщини, то відповідь можна було б одержати на аграрному форумі, що проходив на території Сумського національного аграрного університету. 

У столиці завершився третій всеукраїнський Open Data Forum 2019. Його цьогорічним гаслом став меседж «Україна на шляху до економіки даних». До Києва прибули близько пів тисячі представників органів центральної та міської влади, професіоналів у галузі державного управління, українських і міжнародних експертів, громадських активістів й стартаперів. Вони обговорювали формування державної політики відкритих даних, а саме що вже зробили центральні органи влади та міські ради в цьому напрямі й що належить зробити задля перспективи економіки даних, реалізації потенціалу використання штучного інтелекту тощо. 

Коли йдеться про державну програму імпортозаміщення у стратегічних галузях економіки, в багатьох це асоціюється з подіями на сході України. Справді, найгостріше проблема залежності від російського постачальника комплектуючих та запасних частин і механізмів постає саме в цей період. Однак стосовно АТ «Турбоатом» нагальність її розв’язання назріла значно раніше. І не через рішення чи вказівки зверху.

Влучно помічено: не буває малих чи великих податків — вони або справедливі, або ж ні. Справедливі тоді, коли їх на однакових умовах сплачують усі суб’єкти господарювання, для яких держава встановлює чіткі прозорі й незмінні впродовж певного часу правила гри. Саме про це говорили на бізнес-форумі «Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу через податкові та інституційні механізми», що відбувся в Рівному. Його ініціатори — Асоціація платників податків України та її територіальне відділення. Що ж підготував бізнес, так би мовити, на робочий стіл нової влади? І що сьогодні болить йому найбільше?

Обсяги завезення в Україну нелегальної імпортної побутової техніки зашкалюють. Попри боротьбу влади з корупцією, цей процес триває й набирає чималих обертів. Населення купує дедалі більше нелегальних холодильників, смартфонів, пральних машин тощо. Звісно, така техніка на 30-40 відсотків дешевша, ніж легально імпортована в країну. Так, фахівці ринку кажуть, що різниця між одним і тим самим найменуванням товару в різних торговельних мережах і точках може становити кількасот гривень.

Нашому заводу — півтора століття. Не тільки в Україні, а й у світі знайдеться небагато фірм, які пройшли такий шлях, зберігши традиційне виробництво і освоївши нові напрями діяльності в галузі рейкового транспорту.

В Україні понад 2,8 мільйона людей мають статус особи з інвалідністю. 80% з них працездатного віку. Зокрема й ті, хто живе без однієї чи обох ніг. Раніше для багатьох із них це означало неповноцінне життя. Нині ж завдяки використанню сучасного якісного протезування люди з ампутованими ногами почуваються не такими вже ущемленими.

Нещодавно в Києві відбулася не надто резонансна на перший погляд, але дуже знакова подія, якщо зважати на далеку перспективу розвитку України як транзитної держави. Асоціація «Високошвидкісні магістралі» та Українсько-арабська ділова рада презентували концепцію мультимодального проєкту Високошвидкісних магістралей (ВШМ) «Китай — Україна — ЄС».

Нинішня ситуація на молочному та м’ясному ринках держави хоч і відносно стабільна, все-таки залежить від багатьох чинників, які за найменшого коливання вносять негативні корективи. Аби їх максимально уникати, уряд запровадив програми і дотаційну підтримку, завдяки яким господарства одержали матеріальну зацікавленість в утриманні стабільного поголів’я, насамперед великої рогатої худоби.