На розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо впровадження процедури електронний реверсивний аукціон» (№8633, прийнятий у першому читанні). Автор документа народний депутат Ірина Горіна обгрунтовує актуальність його прийняття потребою переходу на сучасні інформаційні технології й розробки у сфері здійснення держзакупівель на зразок тих, що діють у країнах Західної Європи, США, Канаді, Росії. Завдяки їй значно підвищується рівень конкурентності (на 5—10% збільшується кількість фірм-учасників). Крім того, економиться до 20% від загальної суми замовлень бюджетних коштів. У США електронна система торгів функціонує з 1998 року і була започаткована для закупівлі озброєння, предметів матеріально-технічного забезпечення військ. Як наслідок, її поширили й на інші сфери, адже  адміністративні витрати були скорочені у країні від $400 до $4 при закупівлі продукції на суму приблизно $1 тис. У Великобританії, Швеції, Голландії, Фінляндії такі системи запроваджено кілька років тому.  

Інтернет-банкінг та он-лайн-купівлі за допомогою пластикової картки для більшості українців усе ще лишаються чимось утаємниченим та досить складним, тому й не надто популярним. На відміну від західних країн, де такі послуги вже стали складовою частиною звичайного життя простих людей.  

Ескалація кризи в Європі загрожує скороченням надходжень інвестицій в Україну, відтоком іноземної валюти, подорожчанням позик, ускладненням рефінансування зовнішньої заборгованості тощо. Фінансові умови погіршилися, а ризики зниження темпів економічного зростання підвищилися. У відповідь на ці загрози уряд постійно проводить моніторинг фінансових загроз із боку зовнішніх чинників. Особлива увага приділяється зовнішнім загрозам фінансовій стабільності в Україні, зокрема, банківській системі.  

Розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення вимог до емітентів цінних паперів» уже пройшов узгодження з усіма міністерствами та відомствами і найближчим часом буде направлений Кабміну для внесення у парламент. Про це «УК» повідомив директор департаменту аналізу, стратегії і розвитку законодавства НКЦПФР Максим Лібанов.  

Президент Віктор Янукович провів планову зустріч з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим, у ході якої глава уряду доповів про стан національної економіки та поточні питання, що потребують нагального вирішення.

«Ми домовилися, що уряд посилить увагу до таких важливих галузей, як промисловий комплекс і транспорт», — поінформував Микола Азаров після закінчення зустрічі. 

«Ми щоранку молимося, щоб відбувалися нові IPO (публічні розміщення акцій компаній). Бо якщо цього року пройдуть великі IPO, буде подолана інвестиційна крига», — зізнався на бізнес-форумі «Успішний вихід українських аграрних компаній на міжнародні фондові ринки» віце-президент фондової біржі Deutsche Borse AG Штефан Хедер.
Час, коли фінансові ринки були переповнені ліквідністю, минув. Нинішній ринок вкрай жорсткий. І наразі жодна українська компанія не розмістила свої акції на іноземних фондових майданчиках. 

23 лютого парламент ухвалив, а в середині березня Президент підписав Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Щоправда, під час його написання розробники так і не врахували події 2008—2009 років, коли система гарантування вкладів фактично впала у колапс. Тож гарантій, що не наступимо на ті самі граблі у разі виникнення кризи, немає.  

Хоча Податковий кодекс регламентує введення податку з доходів від  банківських депозитів лише з початку 2015 року, дедалі частіше політики та урядовці наголошують на потребі прискорення цього процесу. Так, нещодавно віце-прем’єр Сергій Тігіпко зазначив, що в Україні повинні запрацювати всі так звані пасивні податки (а сюди зараховуємо, крім податку з доходів від депозитів, роялті, дивіденди тощо). На думку високопосадовця, саме вони приховують великі резерви для поповнення бюджету.  

Вартість укладених договорів фінансового лізингу в Україні у 2011 році збільшилася більш ніж удвічі порівняно з 2010-м і досягла 11,33 млрд грн.

З огляду на те, що банки почали виключати автокредитування зі списку своїх послуг, цього року, за прогнозами рейтингового агентства (РА) «Експерт-Рейтинг», очікується ще більша кількість лізингових операцій, особливо в індивідуальному сегменті придбання транспорту. Його фахівці  припускають, що за підсумками року обсяг операцій з лізингу транспортних засобів досягне позначки 60% загального обсягу лізингу в Україні (за підсумками 2011 року — 52,64%). Причиною популяризації лізингу автотранспорту є новації в законодавстві, вигідні лізинговим компаніям і їхнім клієнтам, а також зміни в кредитних стратегіях великих банків, які вже почали виключати автокредитування зі списку своїх послуг і пропонують клієнтам співпрацю зі своїми дочірніми лізинговими компаніями. 

Далеко за межами Сумщини і України відома солодка продукція, яку випускають у виробничих цехах ПАТ «Крафт Фудз Україна», що в Тростянці. Підприємство невпинно розвивається, збільшує обсяги виробництва, урізноманітнює асортимент. Здається, зовсім недавно тут взялися за спорудження нового виробництва з виготовлення бісквітів, у яке інвестували 40 мільйонів доларів. Минуло менше року і цех випустив першу продукцію. Вкластися в такі рекордні терміни допомогло єдине інвестиційне вікно, запроваджене в області.