ЗАКОНОПРОЕКТ

Електронні торги в Україні можуть обмежити редукціонами, хоча світовий досвід передбачає й інші моделі держзакупівель

На розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо впровадження процедури електронний реверсивний аукціон» (№8633, прийнятий у першому читанні). Автор документа народний депутат Ірина Горіна обгрунтовує актуальність його прийняття потребою переходу на сучасні інформаційні технології й розробки у сфері здійснення держзакупівель на зразок тих, що діють у країнах Західної Європи, США, Канаді, Росії. Завдяки їй значно підвищується рівень конкурентності (на 5—10% збільшується кількість фірм-учасників). Крім того, економиться до 20% від загальної суми замовлень бюджетних коштів. У США електронна система торгів функціонує з 1998 року і була започаткована для закупівлі озброєння, предметів матеріально-технічного забезпечення військ. Як наслідок, її поширили й на інші сфери, адже  адміністративні витрати були скорочені у країні від $400 до $4 при закупівлі продукції на суму приблизно $1 тис. У Великобританії, Швеції, Голландії, Фінляндії такі системи запроваджено кілька років тому.

Законопроект №8633 передбачає існування в Україні кількох торгових електронних майданчиків. Вимоги до їхніх операторів і перелік документів від потенційних учасників для реєстрації має встановлювати уповноважений орган — Мінекономрозвитку і торгівлі. Один із дискусійних моментів — «як ефективніше працюватиме система?»: якщо інформація потраплятиме на веб-портал, а потім автоматично відображатиметься на торговому майданчику чи (як передбачено у проекті) оголошення через оператора майданчика потраплятиме на портал.

Фахівці опікуються безпекою інформації. Фото з сайту news.rambler.ru

Черкаський досвід

Анонімна система електронних торгів при держзакупівлях у разі запровадження в Україні сприятиме руйнації корупційних зв’язків між їхнім замовником та учасниками. Водночас, як повідомив в інтерв’ю «УК» начальник відділу розвитку конкуренції Черкаської міської ради Олександр Барабоха, не можна підводити держзакупівлі під комерційну основу, бо  це призведе до ситуації, що склалася з колишньою Тендерною палатою. На його думку, із проекту треба обов’язково вилучити норму, яка дозволяє оператору майданчика залишати на законних підставах частину забезпечення пропозиції конкурсних торгів у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів громадян (п.6 ст.398 закону), а також одержувати винагороду з учасника, з яким укладено договір про закупівлю у розмірі не більше 50 н.м.г. (п.4 ст.392 закону).

Нині працівники Черкаської міської ради розробляють електронний майданчик закупівель, який назвали не аукціоном, а редукціоном (торги, орієнтовані на зменшення, а не збільшення ціни — Авт.). Поштовхом до його створення стали  зміни до Закону «Про державні закупівлі», що набули чинності 17 січня цього року, якими максимальна планка держзакупівель за роботами підвищена з 0,3 до 1 млн грн. Але ж міський бюджет не «гумовий»: Черкаси — не дуже велике місто за чисельністю населення і бюджетом порівняно з іншими обласними центрами країни, тому міська влада зобов’язала підпорядкованих їй замовників застосовувати електронні процедури навіть тоді, коли чинне законодавство цього не вимагає, для більш ефективного використання бюджетних коштів.

Дешевше — не означає краще

У проекті №8633 передбачено, що єдиним критерієм оцінки пропозиції й вибору переможця під час електронного реверсного аукціону (ЕРА) є ціна. Водночас у Положеннях директиви ЄС №18 таких обмежень щодо ЕРА не встановлюється і передбачаються інші критерії оцінки.

«Нині єдиним критерієм є ціна, але чи можна дешево зробити роботу, яка забезпечить норма?льне  безперервне функціонування та захист програмного забезпечення? Роботи, пов’язані з експертизою проектів у сфері IT-технологій, мають обов’язково передбачатися на рівні законодавства», — вважає Ірина Івченко, віце-президент з інформаційної безпеки  Київського відділення ISACA (міжнародна громадська організація, що об’єднує IT-професіоналів 170 країн світу у сфері IT-управління та інформаційної безпеки, IT-аудиту і IT-проектів).

У 2010—2011 рр. Київське відділення  ISACA проаналізувало стан справ щодо впровадження IT-технологій в Україні, розглянувши концепцію електронного уряду, елементом якої є  електронні торги. Фахівці вважають, що навряд чи законодавчі ініціативи  можна успішно впровадити, якщо під ними не буде технічної основи. Про це свідчать нещодавні хакерські атаки, які «поклали» в Україні багато державних сайтів. У світі існує практика, коли на замовлення  власників сайтів проводиться так званий тест «на проникнення», який може забезпечити контроль надійності захисту ресурсу від хакерів. Крім того, було б доцільно  розробити єдині вимоги до архітектури та навігації сайтів органів влади, зокрема з держзакупівель. Це спростило б роботу з ними і зацікавило б багатьох можливих претендентів на виконання тих чи інших замовлень за рахунок стандартного підходу та простоти роботи.

«Якби ми не апелювали до законодавства з електронного документообігу і електронно-цифрового підпису, треба визнати, що в Україні ці два закони практично не працюють», — підкреслила експерт. Зокрема не визначені чітко формати електронних документів, поля електронного цифрового підпису. В Україні є майже двадцять центрів сертифікації ключів (ЦСК), кожен з яких працює у своєму форматі. Наприклад, податкова адміністрація отримує звіти в електронному вигляді п’ятьма шлюзами, бо приймає  документи, які мають електронний цифровий підпис, що формується з використанням програмного забезпечення і ключів  від різних ЦСК. Підприємці змушені купувати ключі й сертифікувати їх у кількох центрах сертифікації, щоб працювати з тими чи іншими держорганами (вартість одного ключа —  50—500 грн). Для усунення цих та інших технологічних негараздів треба перейти на міжнародні стандарти формування електронного цифрового підпису з урахуванням прагнення України до вступу в ЄС.

Під час упровадження електронних закупівель також постає  запитання: хто  роздаватиме ключі до електронних торгів? У законопроекті такого органу не визначено, хоч лунають пропозиції делегувати цю функцію Держ?казначейству. Але фахівці ISACA вважають, що для цієї установи ця функція не природна. «Згідно із законодавством про держзакупівлі, вони мають бути завершені протягом року. Для великих IT-проектів це нереально, і тому потрібно продовжити кваліфікацію, експертизу проекту і дозвіл на роботу до кількох років, щоб не втрачати гроші», — пропонує І. Івченко.

Система електронних держзакупівель в Україні лише народжується. Закупівлі здійснюють не професіонали, а люди, які працюють на громадських засадах або за сумісництвом, тому починати торги слід з біржових або чітко визначених товарів. «Якщо законопроект буде прийнято у нинішньому вигляді, є занепокоєння, що електронні торги в Україні обмежать лише формою редукціонів, яка є однією з форм електронних закупівель, хоч світовий досвід передбачає й інші моделі», — застерігає  експерт проекту USAID «Локальні інвестиції та національна конкурентоздатність» Сімеон Сагайдачний. За його словами, згідно із статистикою, в Росії 78% електронних торгів, що відбувалися за системою електронних редукціонів, були невдалими. Тому Україна має брати до уваги не лише досвід Росії, а й світовий.

ДОВІДКА «УК»

Електронний аукціон — торги, що проводяться в електронному вигляді на спеціалізованих електронних майданчиках, переможцем яких визнається особа, що запропонувала найнижчу ціну державного (муніципального) контракту. Електронні торги передбачають електронне інформування, електронні комунікації (документи мають надаватися в електронному вигляді), електронні закупівлі (можуть бути запроваджені при відповідному законодавчому регулюванні).

Електронний реверсивний аукціон — процедура, що її застосовує замовник для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг з використанням електронних майданчиків у мережі Інтернет у режимі реального часу, з використанням електронних документообігу і цифрового підпису (річна вартість предмета закупівлі таких товарів, робіт і послуг перевищує 50 тис. грн).

Редукціон — торги, орієнтовані на зменшення, а не збільшення ціни.