Повернути врешті-решт те, що поклала Україна в «закрома родины» за більш ніж 70 років перебування у складі радянської імперії, вирішив Кабінет Міністрів. І почав зі створення Комісії щодо захисту інтересів України в питанні повернення майна колишнього СРСР, яке належить нашій країні. Про це на брифінгу після засідання уряду повідомив Міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак.
«Це епохальне рішення для України, оскільки вперше за всі роки незалежності нашої держави уряд системно підійшов до питання правонаступництва стосовно зовнішніх боргів, державного боргу, активів СРСР. Ми ухвалили рішення про створення Комісії щодо захисту інтересів України у цьому питанні», — повідомив Міністр Кабінету Міністрів. 

Засідання уряду Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розпочав із сумної пропозиції. Зважаючи на те, що цього дня на Київщині відбувалися похорони Миколи Березового, на яких була й урядова делегація, він попросив присутніх віддати шану загиблому хвилиною мовчання. «Такі трагічні події, на жаль, фіксують останнім часом у багатьох українських родинах. Микола Березовий — чоловік нашої Тетяни Чорновол (урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики) — загинув у бою, як і сотні українських героїв, які захищають Україну та її незалежність», — сказав, не приховуючи смутку в голосі, глава уряду. 

Сьогодні Грузія посідає 8-ме місце за легкістю ведення бізнесу. Натомість Україна в цьому рейтингу не входить навіть до сотні. Більшість вітчизняних підприємців працюють у «тіні». Так вигідніше. Адже в нашій країні кількість податків завелика, так само як і кількість контролюючих органів. Усі вони вважають за потрібне прийти до представників малого, середнього та великого бізнесу і ретельно їх перевірити. Подекуди це роблять настільки часто й ретельно, що потім ці підприємства закриваються або активно починають шукати «тінь», аби там сховатися від усіх цих перевіряльників.

Звичайним громадянам теж непросто. Особливо коли вони стикаються з необхідністю оформлення довідок або документів. Цей процес перетворюється на проходження всіх кіл пекла. Щоб отримати один документ, доводиться обійти по 5-6 чиновників та вистояти в довжелезних чергах.

Проте Україна — не єдина країна на пострадянському просторі, що має такі проблеми. Наприклад, у Грузії до проведення масштабних реформ ситуація була аж ніяк не краща за нашу, а навіть гірша. Як свого часу вдалося побороти корупцію в Грузії, ділиться досвідом екс-заступник міністра юстиції Грузії, керівник Національного виконавчого бюро, керівник Служби доходів Грузії Георгій ВАШАДЗЕ.  

Від початку 1990-х українська економіка пережила немало потрясінь. Це навчило вдумливих підприємців швидко концентруватися та переорієнтовуватися залежно від складних економічних умов.
Попри всі справедливі нарікання на недосконалість нововведень з боку органів виконавчої влади, тримати курс на оптимізацію і розвиток допомагає держава.
Останнім часом влада, вочевидь, почала більше прислухатися до думок бізнесу. Зокрема, орієнтуватися на платника податку і знаходити розумний компроміс.

Результати засідання Кабінету Міністрів щодо запровадження санкцій до держав та осіб, які підтримують і фінансують тероризм в Україні й посягають на територіальну цілісність та незалежність Української держави, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк озвучив представникам засобів масової інформації. В ході брифінгу на подвір’ї клубу Кабінету Міністрів пролунали слова про те, що вийти на новий рівень відносин із північним сусідою Україні допомогли численні раунди консультацій з її західними партнерами. 

«Ми маємо увійти до десятки кращих країн світу у веденні бізнесу і його прозорості, потрібно ставити перед собою високу мету і її досягати. Звісно, це не так просто, зважаючи на нинішню ситуацію, проте ми це разом можемо зробити, і для цього уряд має чути пропозиції з регіонів щодо нагальних проблем», — так розпочав відеоконференцію з регіонами (Дніпропетровськ, Харків, Одеса, Львів) міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло Шеремета. 

Цього разу Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк зібрав у стінах клубу Кабінету Міністрів не лише урядовців, а й парламентаріїв, представників бізнес-асоціацій та громадських об’єднань. Тему порушував нагальну, на злобу дня — презентував план економічного зростання країни. Відповідний закон, до речі, уряд сподівається побачити проголосованим не пізно не рано — у вересні. В такий спосіб просить народних обранців дати старт податковій реформі, реформі єдиного соціального внеску та припинити роботу податкової міліції. «Це перший пакет, необхідний для того, щоб Україна почала розвиватися» — задав тон засіданню глава уряду.
Він розповів, що у світі існує багато моделей економічного розвитку. Вітчизняну Арсеній Яценюк наразі асоціює з рибою хек. «Щоправда, це риба протухла, переморожена. Ми пропонуємо всім дати до рук вудочку з гарною котушкою і великим-великим гачком, на який попадеться велика і якісна риба», — такими словами Прем’єр перейшов до ледь не найголовнішого — реформування податкової системи та нагадав, що в рейтингу Doing Business ми поки що 164.

Відомий державний діяч Анатолій Кирилович Кінах в інтерв’ю для «Урядового кур’єра» розмірковує про те, як зміцнюється Українська держава.

Анатолію Кириловичу, неодноразово доводилося чути вашу оцінку нинішнього політичного, соціально-економічного стану країни як надзвичайно складного. Крім того, в країні йде справжня війна, яку розв’язала колись братня держава. У цій ситуації важливо не втратити силу духу.

Наших водіїв можна без перебільшення зарахувати до автогонщиків. Адже так маневрувати на вкритих ямами дорогах можна не лише маючи певний досвід управління авто, а й неабиякий водійський хист. 
Від початку року на урядову телефонну «гарячу лінію» надійшло близько 1700 звернень, які стосувалися автомобільних доріг, а саме будівництва, незадовільного стану автомагістралей, створення безпечних умов пересування на дорогах.
У більшості заяв ішлося саме про ремонт автошляхів. 

Воєнна ситуація на сході України визначає вектор фінансово-економічної політики на найближчу перспективу. Останнім часом уряд уже вдруге підвищив податки на найприбутковіші види бізнесу, що в руках українських олігархів. Скажімо, спочатку підвищили ренту за корисні копалини з 1,5 до 5%, а згодом — з 5 до 8%.