Упровадження медичного страхування — вічна тема для української системи охорони здоров’я. Навіть важко пригадати, скільки законопроектів щодо впровадження медстрахування запропоновано. Протягом 20 років, попри безліч дискусій, обговорень і обіцянок, що «вже ось-ось», воно в Україні так і не народилося.  Зокрема учасники цього процесу ніяк не домовляться, хто управлятиме фондом, який акумулюватиме страхові гроші та на основі яких алгоритмів їх розподілятимуть.

Ця ошатна доглянута споруда у провулку Громадянському міста Сум добре відома тисячам донорів обласного центру. Та не лише їм. Адже сюди часто звертаються ті, хто потребує донорської допомоги для рідних, близьких, знайомих, коли рахунок життя йде на хвилини. На спільне щастя, всі вони знаходять не тільки розуміння, а й практичну підтримку. Про роботу ТОВ «Сумський обласний центр служби крові» «УК» розповідає його директор Наталія ТРОФИМЕНКО. 

Про медичну реформу в українському  суспільстві  тривалий час не говорить тільки лінивий.  Було зроблено й конкретні кроки: щоб пересвідчитися, чи життєздатні накреслені  плани, було обрано  кілька пілотних регіонів. Звісно, до переходу на ту модель надання медичних послуг, яка б задовольнила і пацієнта, і лікаря,  ще далеко, але певні зрушення є. Зокрема  щодо   перебудови системи підготовки кадрів у вищій школі. Піонер у цьому питанні — Одеський національний медичний університет.

У світі за останні десятиріччя розроблено стандарти медичної освіти, що відповідають сучасним вимогам життя та стану розвитку науки. У 2009 році Всесвітній альянс безпеки пацієнтів за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я опублікував «Керівництво з гарантування безпеки пацієнтів», у якому йдеться й про те, що установи повинні створити безпечне та надійне освітнє середовище для навчання студентів клінічних навичок. 

Він дивом уцілів і майже місяць прожив з осколком у серці. В середині серпня 23-річний командир взводу 30-ї бригади Євген Волок біля Старогнатівки підірвався на міні. Осколки уразили мозок, легені й серце.

За що хапатися лікарям, коли життя прошитої смертоносним залізом людини висить на волосині? В серці — кровотеча, в мозку — набряк.  На консиліумі вирішили оперувати спершу мозок, потім, коли стан  буде стабілізовано, зайнятися серцем. В обласній лікарні ім. Мечникова, що в Дніпрі, бійцю терміново зробили кілька складних втручань, зокрема зашили рану серця, зробили операцію на головному мозку. Кілька днів — кома, Євгена тримали на штучній вентиляції легенів.  

Торік майже 11 тисяч киян захворіли на злоякісні новоутворення, майже п’ять тисяч померли від них. Про те, як ведуть боротьбу за кожне життя та що заважає цьому, говоримо з головним лікарем Київського міського клінічного онкологічного центру Олександром КЛЮСОВИМ. 

На сьогодні 82% ліків, що були замовлені за кошти державного бюджету 2015 року, вже доставлено в Україну і більшість із них розвезено по регіонах. Наприкінці минулого тижня, за словами в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, за допомогою народних депутатів, Мінфіну та Мінекономіки вдалося розв’язати проблему з ліками для онкохворих дітей. Ці ліки майже три місяці було заблоковано на українській митниці. «Сподіваюся, до кінця тижня ми їх розмитнимо й відтак отримаємо 95% всіх закуплених препаратів», — сказала вона під час години запитань до уряду в парламенті, запевнивши, що до кінця листопада надійде решта препаратів. «Йдеться про вакцини, 50% яких уже доставлено. Нині стовідсоткової потреби в них немає, тому завозитимемо їх пізніше, щоб мати найдовший термін використання цих препаратів». 

За п’ять днів вакцину, яку минулого тижня доставив в Україну Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), розподілять по регіонах, повідомила журналістам на брифінгу в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. «Відтак на сайті міністерства буде інформація, скільки доз вакцини поїхало в конкретну область. Вакцину БЦЖ замовили в канадського виробника, вона прекваліфікована ВООЗ та виробляється в Болгарії», — сказала вона. До середини вересня, пообіцяла Уляна Супрун, останні дві вакцини, закуплені за кошти держбюджету 2015 року, доставлять в Україну. Загалом через ЮНІСЕФ Україна закупила 8 вакцин. 

Головна проблема державних установ, що опинились у так званій сірій зоні поблизу лінії розмежування, де не припиняються бойові дії, — це кадри. 

В умовах фінансової кризи та девальвації національної валюти українські компанії отримують унікальну можливість для розвитку. Напередодні у Сумах було оголошено про подвоєння виробництва на фармацевтичному підприємстві з індійськими інвестиціями «Кусум Фарм» до кінця 2019 року. В обладміністрації переконані: це сигнал бізнесу, інвестиції в регіоні мають перспективу. 

«Давно на часі було про це написати, але ми взяли паузу, щоб всередині все осіло й можна було розповісти саму суть… Три тижні минули в лікарні — це були найскладніші тижні в нашому житті. Зупинка дихання, реанімація, апарат штучної вентиляції легенів, п’ять днів болю, морфін. П’ять днів болю. Безперервного. Коли стандартними засобами його втамувати не вдалося, ми «вибили» морфін. Але так і не змогли перебороти скепсис деяких педіатрів з приводу його виписки. Медсестри були шоковані, тому що за десятки років не бачили дитини, котра була б на морфіні днями. Не тому, що Саша особлива дитина. Просто в нас прийнято терпіти біль. З приводу болю збиралися консиліуми і сперечалися про те, є біль чи ні, коли дитина зі сльозами й голосом через трахеостому (прилад для дихання. — Авт.) нестямно кидається на ліжку. Деякі лікарі так і лишилися переконаними, що це не біль…». Це — лише один епізод з життя родини, чия донька Саша невиліковно хвора.