Між «знати» і «робити» — прірва. Тож зовсім не ідеалізуючи роботу нинішньої команди Мінздоров’я, не можна не помітити фактів, які дають змогу зробити обережний прогноз, що два десятиліття дискусій нарешті перейдуть в реальну реформу системи.  З-поміж іншого саме ця  команда цього року запускає на первинній ланці принцип «гроші ходять за пацієнтом» та повертає реімбурсацію. Саме вони, проходячи тернистий шлях узгодження з профільним парламентським комітетом законопроекту № 2309, що має забезпечити автономію лікарень, паралельно власними силами запроваджують зміни, на які давно очікують керівники лікарень. Ідеться, зокрема, про скасування наказу МОЗ № 33, що дало змогу головним лікарям впорядковувати штат, та зміни до постанови Кабінету Міністрів № 228. Саме з останнього ми й почали розмову із заступником міністра охорони здоров’я  Павлом КОВТОНЮКОМ. 

«Не їжте багато — помрете, не пийте багато — помрете. Ніхто не вірить. А знаєте чому? Бо я не додаю слово «завтра», — казав лікар Джул з «Хрещеного батька». Просвітницька робота серед людей — чи не найбільша частина профілактичної медицини, і саме внаслідок відсутності її у нас — величезна кількість інфарктів й інсультів, критично низький рівень вакцинації, ми — в п’ятірці за рівнем захворювання на мультирезистентний туберкульоз у Східній Європі та Центральній Азії. 

На робочому столі розробника теорії та практики інформаційно-хвильової терапії (ІХТ) Миколи Колбуна стоїть статуетка Ікара — презент від ДП «Антонов». На цьому підприємстві Микола Дмитрович колись проходив практику як студент факультету приладобудування Харківського авіаційного інституту і з тих пір підтримує стосунки з антонівцями. Його приладом «ІХТ-Поріг» тривалий час послуговуються в медчастині підприємства. Медицина в житті Колбуна гармонійно поєдналася з авіацією й космонавтикою. Прилади Миколи Дмитровича використовували під час реабілітації космонавтів, зокрема Павла Поповича. 

У конференц-залі Українського дому було гамірно й людно. Англійська перепліталася з українською, громадські активісти, чиновники МОЗ, представники міжнародних організацій спілкувалися, очікуючи на звіт щодо міжнародних закупівель ліків на 2015—2016 роки. «Є над чим працювати, але такого прогресу в забезпеченні орфанників ліками ще не було», — відповіла на моє «Як ви?» голова спілки «Орфанні захворювання України» Тетяна Кулеша. 

В інтерв’ю «УК» головний дитячий імунолог Києва Федір Лапій розповів, чому саме в Україні виробники добре заробляють на ліках із недоведеною ефективністю; звідки взялася практика їхнього надмірного призначення; що потрібно зробити батькам і лікарям, щоб ініціатива МОЗ прижилася в кожній амбулаторії сімейної медицини; чи варто нині робити щеплення від грипу. 

Смерть — це природне продовження життя, казала баба Юстина в новелі Марії Матіос «Не плачте за мною ніколи». Певно, що так, але торкатися тієї частинки свідомості, де живуть думки про неминучу скінченність життя, не хочеться. Страшно. А той факт, що тяжко, невиліковно хворіти й помирати можуть діти, геть нестерпний.

Чотири операції та 12 хіміотерапій уже пережив 20-річний Іван Богов. Торік йому встановили страшний діагноз — остеосаркома. Моторошно від того, що в житті хлопця головну роль стали відігравати виснажливі дослідження, біль, прикутість до ліжка. Однак Ваня жодної хвилини не гаяв, навпаки ще більше став цінувати кожний прожитий день. Він сподівається на одужання. 

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив до малої зали засідань уряду представників фармацевтичних компаній не без підстав. Їм доведеться змиритися з новими правилами гри на фармринку двічі: з 1 січня 2017 року, а потім — і з 1 квітня. У січні стане чинною референтна система ціноутворення на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Рішення КМУ про обмеження на максимальну роздрібну ціну медпрепаратів для цих категорій хворих уже ухвалено. Навесні почне діяти програма реімбурсації (компенсації вартості) лікарських засобів людям, хворим на гіпертонію, діабет і астму. Альтернатив Володимир Гройсман представникам фармацевтичних компаній не пропонував. Або змиріться з новими умовами роботи від уряду, або ж… покладайтеся на закон. 

Стратегічний міжвідомчий форум «Реформа медицини: фінансування, управління, первинна медична допомога» відкривали високопосадовці з уряду, Адміністрації Президента та Міністерства охорони здоров’я. Разом із ними у Клубі Кабінету Міністрів шукали відповіді на питання, як дати життя реформі охорони здоров’я у 2017 році, народні депутати, члени ВООЗ, USAID, Глобального фонду, UNICEF та посольств. У деяких панельних дискусіях форуму брали участь голови обласних державних адміністрацій, міські голови найбільших міст України та керівники департаментів охорони здоров’я місцевих органів влади.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман говорив про готовність уряду розпочати найближчим часом повноцінну реформу системи охорони здоров’я. Незабаром він пообіцяв презентувати низку пропозицій. Глава уряду також попросив учасників форуму вважати реальний стан справ у сфері охорони здоров’я  викликом, на який слід дати ефективну й адекватну відповідь. Зі свого боку уряд готовий ухвалювати потрібні рішення. 

Яскраво-лимонного кольору дрон із донорським серцем чоловіка, що загинув в автокатастрофі, летить до шпиталю. Пізніше його пересадять молодій пацієнтці. Це не сцена з фантастичного фільму, а відео з індійського шпиталю, яке можна переглянути на YouTube. Так у країні, де кілька останніх років активно розвивають трансплантологію, розв’язали проблему транспортування донорських органів, придатних для пересадки лічені години, оминаючи вуличний трафік.