Дешевші ліки і реальну можливість обирати кращого лікаря обіцяє українцям уже через рік новий очільник МОЗ Олександр Квіташвілі. Про це він повідомив на зустрічі з журналістами провідних українських видань.

Здешевлення ліків можливе на 30% за рахунок спрощення процедури реєстрації низки препаратів і, відповідно, зменшення витрат фармкомпаній на цю статтю. 

Україна переживає складні часи. Десятки тисяч чоловіків поставлені під багнети, тисячі добровольців відстоюють незалежність держави зі зброєю в руках. Неоголошена війна додала нагальності реформуванню медичної галузі загалом і фармацевтичної зокрема. Що потрібно робити, щоб не залежати від імпорту закордонних лікарських засобів? Про це ми говоримо із завідувачем відділу  фізико-хімічної фармакології Фізико-хімічного інституту  ім. О.В.Богатського НАН України академіком Миколою ГОЛОВЕНКОМ. 

Попри пронизливий холод і прискіпливу увагу натовпу, під стінами Кабінету Міністрів шестирічний хлопчик Петрик упевнено провів відкритий урок для Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та інших посадовців. На великій шкільній дошці першокласник твердою рукою намалював графік, який демонструє позитивний вплив підвищення акцизів на зменшення кількості смертей від куріння. А оскільки обтяжені іншими державними справами «учні» не прийшли, то Петрик разом з однодумцями — активістами антитютюнового руху передав Прем’єрові та його заступникам домашнє завдання: вивчити показаний графік і підрахувати зменшення поширеності куріння і можливі надходження до бюджету в 2015 році від підняття акцизів на тютюн.  

Директор Київського заводу художніх виробів Олександр Скориков задумав виконати на 3D-принтері одну з картин Рафаеля. З цією ідеєю звернувся до доцента Київського політехнічного інституту Юрія Киричука. Унікальне полотно розміром 12х4,5 метра прикрашає нині один з корпусів навчального закладу. Для чого була потрібна та робота? 

Пологи виявилися важкими. Жінка, яка щойно розродилася, не почула очікуваного крику малюка і дуже тим переймалася. Лікарі тим часом вживали реанімаційних заходів, щоб новонароджений почав дихати. І все це перед об’єктивами кількох відеокамер та в присутності журналістів. Та в цьому не було нічого аморального. Бо і породілля, і немовля були... роботами. Але штучні тіла реагували на лікарські маніпуляції майже так само, як людські. 

Коли чую настійні рекомендації запозичувати закордонний досвід, вчити підприємців за морями-океанами ведення справи, звичайно, погоджуюсь. Але при цьому подумки проводжу дві лінії. Перша — вітчизняне виробництво стрімко летить униз. Друга — на Борщагівському хіміко-фармацевтичному заводі перпендикуляр рветься вгору. І це в один і той самий час — роки незалежності. Отже, і в умовах загального занепаду антикризові менеджери (хоч самі себе вони такими не вважають, кажуть, що просто працюють на совість) можуть не пливти за течією, а вести корабель заданим курсом. Цей досвід, адаптований до наших реалій, потрібний нині, коли держава планує реформування.

Нині, коли російські агресори та їхні поплічники засипають українську землю вогнем із «Градів», чимало наших воїнів зазнають осколкових поранень, що призводять до тяжких уражень шкірних покривів та опіків. Медикам рятувати життя воїнам допомагає електродерматом, який розробив  доцент Тернопільського медуніверситету, завідувач відділення опікової травми та пластичної хірургії лікарні швидкої допомоги в обласному центрі Андрій Ковальчук. 

Літні люди з жалем згадують колишню доступну, безплатну медичну допомогу. Але не замислюються над тим, що такою вона була передовсім для партійно-адміністративної верхівки. Населення за неї розплачувалося важкою працею на заводах, колгоспних ланах, а держава забирала до 80% ними заробленого, чим і оплачувала так звану безплатність. Щоправда, позитивними були деякі організаційні засади радянської медицини: боротьба з інфекційними хворобами, диспансеризація. 

Фахівці наголошують: ефективність лікування туберкульозу в Україні знижується рік у рік. Маємо результати, найгірші серед країн Східної Європи. Що ж робити? Учасники круглого столу «Політичні, економічні, соціальні, культурні та інші актуальні чинники епідемії туберкульозу в Україні» дійшли, на перший погляд, несподіваного висновку: відмовитися від монополії МОЗ та Держслужби соцзахворювань у справі проведення державної політики в цій справі. Чому? Бо, наголошували вони, туберкульоз — передовсім проблема політична, економічна, соціальна, культурна і, за оцінками ВООЗ, лише на 10—15%залежить від медичних заходів. 

Над написом «Мінздрав прєдупрєждаєт…», який прикрашав у радянські часи пачки цигарок, хто тільки не стьобався. Хоч попередження було правильним, але воно дуже швидко приїлося і перестало виконувати свою застережну функцію. Тому цивілізований світ пішов значно далі й почав вимагати від виробників цигарок розміщувати на пачках картинки, які наочно демонструють наслідки куріння. Наприклад, бразильці малюють здохлих щурів та тарганів із підписом «Так діє миш’як, який є в цигарках».