Серцево-судинні хвороби забирають життя у значної кількості наших громадян. Тим часом лікарі Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова запевняють, що суспільство має всі можливості запобігти цій біді, але не використовує їх. Тому лише інфарктів щороку трапляється 55 тисяч. Часто це смерть, інвалідність, зниження якості життя. В інституті не лише констатують проблему, а й пропонують шляхи її розв’язання. 
Амосівський інститут та Асоціація серцево-судинних хірургів за сприяння МОЗ та Національної академії медичних наук презентували проект «Зупинити епідемію серцево-судинних катастроф». Наголос роблять на залученні громадськості до його здійснення. 

На офіційному сайті МОЗ опубліковано для громадського обговорення законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві». У пояснювальній записці зазначено, що за три роки у пілотних регіонах сформувалася нова модель системи охорони здоров’я, впроваджуються нові механізми її фінансування, зокрема здійснюють виплати надбавок за обсяг і якість виконаної роботи медичним працівникам первинної ланки.

Утім, за словами начальника управління реформ системи охорони здоров’я МОЗ Костянтина Надутого, три роки — замалий термін для кардинальних змін. 

Через кілька годин після складної операції на жовчному міхурі — про яку свідчать видалені чотири камінці завбільшки з горобине яйце кожний — пацієнтка запитала, чи може йти додому. Хірург Михайло Сербул порадив їй переночувати у клініці. А наступного дня перед випискою вона, на прохання медиків, спілкувалася з журналістами і з усмішкою запропонувала знайти на її тілі сліди від оперативного втручання. Жодних швів ми не побачили. Що це: фантастика? Ні, це наша звичайна практика, сказав Михайло Михайлович. 

Підвищений артеріальний тиск, або артеріальна гіпертензія — найпоширеніший чинник розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту. Але за даними статистики, приблизно 45% людей не знають, що в них високий артеріальний тиск.

— В Україні кожний п’ятий виклик «швидкої» — на гіпертонічний криз. За кордоном таких пацієнтів майже немає, тому що люди знають про цю небезпеку і тримають свій тиск під контролем. Чимало українців, на жаль, не розуміють, що це означає. Часто люди кажуть: «У мене ж тиск не завжди високий, він іноді «скаче». Але якщо таке трапляється часто, можна говорити про ізольовану систолічну гіпертензію. Це теж серйозна хвороба, яку потрібно лікувати. Адже ніхто не знає, коли тиск підніметься і що при цьому станеться. 

Упродовж двох років у Грузії відбулася одна з найрадикальніших реформ у сфері охорони здоров’я. В спадок від Радянського Союзу їй, як і решті республік, дісталася система Семашка, котра непогано працювала за часів планової економіки, але виявилася непридатною в нинішніх умовах. Був час, коли ВООЗ оцінювала грузинську медичну галузь як одну з найкорумпованіших: зокрема сектор нелегальних платежів становив близько 80%. Крім того, погані показники щодо хронічних захворювань, неефективне використання наявних коштів, регулярні «відкати», недоступність деяких ліків, котрі можна було придбати лише на чорному ринку. Знайома картина, чи не так? 

Як відомо, такі посади в урядових структурах запроваджено для імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Що і як робитиме МОЗ, новопризначений заступник міністра Юрій Савко розповів на першій зустрічі з журналістами. Він наголосив, що важливо адаптувати українське законодавство до євростандартів, показати, що Україна відповідає правилам ЄС, що ми проводимо реформи, які роблять Україну європейською державою. 

Заходжу в один з  лікувальних вуликів, які в Національному науковому центрі «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича» з’явилися кілька років тому. Зачиняю двері й одразу відчуваю, що повітря тут особливе. На дерев’яних стінах — золоті краплини смоли. Під стінами два лежаки. Займаю один. За короткий проміжок часу хилить у сон. 

У  завідуючого кафедрою дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика професора Анатолія Косаковського кілька робочих місць, які в підсумку можна вважати одним. Чому? В поліклініці він приймає хворих, в лікарні — консультує колег, а в академії «переварює» побачене й почуте в наукові праці й допомагає іншим вийти на якісно новий рівень роботи. Це той випадок, коли академічна наука одразу відповідає на виклики життя. 

«Як до вас звертатися: «медична еліта» чи просто — «пані» і «панове»?» Це питання, зізнався міністр охорони здоров’я Олег Мусій, відкриваючи засідання вченої медичної ради, не давало йому спокою, коли готував виступ. І хоч із залу йому порадили поєднати терміни, думаю, міністр так і не визначився. Зробити це йому не давало знаття, що серед академіків і професорів, як він заявив, є недостойні високих звань, а у світі майже не цитують праць українських вчених-медиків. Як мовиться, розпочавши розмову, вилив на гарячі голови присутніх дуже холодну воду. Без неї, схоже, в роботі, яку розпочало міністерство, успіху не досягти. А йшлося про побудову концепції нової системи охорони здоров’я.

Ознака нашого часу — постійне поповнення «офісної команди». До когорти інтелектуальних працівників — бухгалтерів, інженерів, економістів і кадровиків — приєдналася армія «білих комірців» великого, середнього та малого бізнесу з обслуговуючими їх структурами на зразок рекламних агентств і страхових компаній, а також банки, IT-лабораторії. Тож нині практично 50% всіх працюючих чоловіків і жінок належать до так званих офісних працівників.