Дві теки незвичного для нинішніх комп’ютерних часів машинописного тексту. У ньому є початок, але немає кінця. У такому вигляді передав нам спогади Олега Бабишкіна його син Олександр з надією на їх підготовку до друку і видання. Не без хвилювання кожен з нас доторкнувся до цих уже пожовклих сторінок — останнього твору, щирої сповіді, прощального слова нашого незабутнього Вчителя

Розмову з митцем розпочинаємо зі спогадів про буремні  1990-ті роки,  в які й побачили світ його «Козаки…», «Відьма» та інші фільми

Від збройної агресії Росії на українській землі до пропаганди й політично-релігійного впливу — всі ці інструменти гібридної війни, розв’язаної Кремлем, поступово втрачають ефективність. Саме такі оцінки висловлюють на Заході. Україна зміцнює свою незалежність, втілює складні реформи, зменшує простір для корупції й непрозорих схем, однак чимало ще слід зробити

Уперше із Сергієм Коваленком мене звела доля зо три роки тому, коли він, повернувшись на рідне підприємство з  побратимами з АТО з війни на Донбасі, відразу потрапив у зону бойових дій, що розгорнулися нав­коло Харківського коксового заводу. Тоді виробничники цілими цехами виходили під стіни суду, щоб обстояти завод і своє право на працю та гідну заробітну плату через нападки так званої громадської екологічної організації «Екоцид.net», які коксівники розцінювали не інакше як рейдерство

Славний день маємо ми, українці, на щорічному календарі — 5 жовтня. Саме цього дня на світ Божий з’явився Петро Федорович Болбочан, український військовий діяч, полковник армії УНР, великий патріот, батько українського війська і, без перебільшення, рятівник Української Народної Республіки

Алік (Олександр) Шпилюк — людина, яка створила сама себе. Він відчуває запит часу і вміє обрати саме той формат діяльності, де будуть затребувані його таланти та освіта

Кілька років тому сільський учитель Володимир Лопатін захопився новою для себе справою — на занедбаних землях Новопетрівки посадив плодові дерева. Перший фруктовий сад з’явився біля школи. Згодом ідею Володимира ошляхетнити село садами підхопили учні та вчителі, місцеві жителі. Нині в Новопетрівці вже кілька садків і скверів, які висадили небайдужі односельці, а чи не в кожному подвір’ї є фруктові дерева, саджанці яких подарував Володимир Лопатін

Петро Михайлович Таланчук народився 1 липня 1938 року на Київщині в селянській родині. Його біографія типова для багатьох вихідців із села, які з притаманними їм наполегливістю і старанням вчилися, щоб потім вчити інших рухати науку, а отже, й науково-технічний прогрес. По закінченні сільської школи він працював у колгоспі, служив в армії, навчався у військово-морському училищі. Одержав фах інженера в Київському політехнічному інституті, пройшов шлях від студента до ректора цього відомого вишу. Будучи ректором, дав дозвіл провести перший всеукраїнський з’їзд «Руху» в приміщенні Політеху. Він був першим міністром освіти незалежної України (лютий 1992-го — 6 липня 1994 р.). Заслужений діяч науки і техніки, дійсний член Академії педагогічних наук, президент громадської Академії інженерних наук, член чотирьох міжнародних академій, автор 50 запатентованих винаходів, відомий в Україні політичний і громадський діяч, Петро Таланчук нині є президентом Університету «Україна», почесним ректором Національного технічного університету «КПІ». 

Червневої днини ми зустрілися в Парку Слави. За хвилинку на довгу лаву присів молодик, який почав дослухатися до нашої розмови. Письменник не звернув на нього уваги і запалив цигарку, я увімкнув диктофон

Зі США надійшла сенсаційна звістка: 17-річний учорашній школяр із Закарпаття Валентин Фречка виборов гран-прі світового конкурсу молодих учених «Олімпіада геніїв». У конкурсі, в якому брали участь понад 1300 представників різних країн, винахід українця оцінили найвищими балами. Цього призу разом з нашим співвітчизником удостоєно ще лише одного учасника із країни-господині