Важко не погодитися, що математика — одна з базових компетентностей для звичайного життя. З наступного року ЗНО з цього предмета стане обов’язковим. І хоч спонукали до такого рішення підсумки торішнього дослідження, які виявили проблеми зі знаннями учнів, цього року побоювання, що після дистанційного навчання та карантинного стресу можуть гірше написати навіть ті, хто в нормальних умовах добився б вищих результатів, не справдилися. Пишаймося: здобувачів освіти, які показали досконалі знання, більшає.

Цьогорічним випускникам загальноосвітніх шкіл, які виявили бажання складати Зовнішнє незалежне оцінювання, відверто не позаздриш. Тривалий коронавірусний карантин, з одного боку, дав змогу багатьом учням поліпшити річні оцінки, перебуваючи на дистанційному навчанні. Особливо тим, хто у першому півріччі не надто переймався результатами.

Якось мій син — тоді восьмикласник — поїхав за обмінною програмою на навчання у французьку школу. Повернувся наче просвітлений: «Мамо, а ти знаєш, що антибіотики довше ніж 10 днів вживати взагалі не можна? Інакше ослабне імунітет. Це в них там на біології вчать. А нас якісь важкі схеми запам’ятовувати змушують — що мені з тих схем?». Далі він чи не щодня діставав із пам’яті якісь практичні речі, про які дізнався на звичайних шкільних уроках... Нині він успішно захистив магістерську роботу в одному з французьких університетів.

Проведення зовнішнього незалежного оцінювання стане ще одним нелегким іспитом, нав’язаним пандемією коронавірусу, для працівників центрів ЗНО, української школи, учнів та їхніх батьків. І якщо раніше під час підготовки та проведення ЗНО перш за все йшлося про прозорість, об’єктивність та неупередженість оцінювання знання абітурієнтів, то нині наріжним каменем організації заходу постає забезпечення умов недопущення інфікування вірусом СOVID-19 усіх учасників державної підсумкової атестації.

Міністерство освіти і науки готове до проведення ЗНО в безпечних умовах та відповідно до рекомендацій Головного державного санітарного лікаря України і епідеміологічної ситуації. Скасовувати ЗНО неприпустимо, оскільки це єдиний об’єктивний інструмент оцінювання і механізм прозорого вступу до вишу, а його відсутність створить значні корупційні ризики.

З початком введення в Україні карантинних заходів для протистояння поширенню COVID-19 перед кожним закладом освіти постав виклик — налаштувати освітній процес віддалено, до того ж зробити це оперативно і, найголовніше, найменш стресово для школярів, батьків та педагогів.

Дорога зі Сміли до Тернівки не найкраща. Всипана вибоїнами та калюжами, вона ніби застерігає: хоч і недалекий шлях від райцентру, але його легко не подолати. Ось і водій нашого автомобіля переповнився враженнями. Каже: «До Тернівки — крізь терни». Так, ще не все гладко як у самій Тернівці, так і в навколишніх селах. Народ збуджений. Обговорюють одне-єдине — шкільне питання.

Останні два роки держава приділяла значно більше уваги й надавала значні кошти освітнім закладам, у яких навчання відбувається мовами національних меншин. Насамперед це стосувалося вивчення державної української мови. Чи впливає посилена державна опіка над такими школами на поліпшення викладання мови Шевченка, які результати мають школярі, «Урядовий кур’єр» дізнавався на прикладі однієї зі шкіл у Берегівському районі Закарпаття.

Карантин нарівні з економікою чи не найбільше завдав клопотів освітній галузі. Добре, що вчителі швидко зорієнтувалися в непростій ситуації й знайшли вихід. Адже в сучасній школі інформаційно-комунікаційні технології набули розвитку. Тепер же діджиталізація всерйоз і надовго оселилася в навчальних закладах. 

Пандемія змінила життя не тільки нашої країни. З її поширенням усе навкруги стало змінюватися, зокрема і в навчальних закладах.