Минув ще один сезон зовнішнього незалежного оцінювання випускників середніх освітніх закладів. Кожен із них бодай чимось, але відрізняється від попередніх. Підсумки 2018—2019 навчального року підбили на пресконференції в Укрінформі, де виконувач обов’язків директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко поінформував громадськість про підсумки ЗНО різних категорій учасників з урахуванням загальнодержавної й регіональної специфіки. Було представлено нові можливості для освітян і аналітиків, зацікавлених в проведенні самостійних досліджень підсумків такого оцінювання.

Держава повсякчас дбає про підвищення рівня освіти для українських школярів і студентів. 2017 року Міністерство освіти і науки відновило фінансування капітальних видатків — ремонту та побудови нових приміщень — для українських університетів. А 2019-го виші отримають на капітальні ремонти майже 420 мільйонів гривень. Це на 40,5% більше порівняно з 2017-м. Про це повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час преспідходу в межах робочої поїздки на Івано-Франківщину.

Розвинене і безпечне суспільство творять освічені громадяни. Щороку українські абітурієнти намагаються конвертувати отримані знання у своє майбутнє. Тим, хто здатен заплатити за свою вищу освіту, потрібно дати можливість це зробити. Тим, хто немає змоги, треба допомогти спільними зусиллями, зокрема й з державного бюджету.

У малих школах, де навчаються до 16 четвертокласників, діти мають суттєво гірші навички з математики та читання, ніж учні навчальних закладів з більшою кількістю. Про це свідчить моніторинг якості початкової освіти, який відстежує розвиток математичної та читацької грамотності серед таких учнів. Парадокс! Адже, за логікою, у маленькому класі існує більше можливостей працювати з дітьми, є змога опитати кожного, допомогти. Але, на превеликий жаль, маленькі школи не можуть створити відповідне середовище і надати такий рівень кваліфікації вчителів, що може забезпечити належний навчальний результат. Тож політика створення опорних шкіл — правильна. На цьому під час спілкування з журналістами наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Першого липня в Україні розпочалася цьогорічна вступна кампанія до вищих навчальних закладів, а перший крок на шляху абітурієнтів до знань — реєстрація електронних кабінетів. Міністерство освіти і науки розмістило на своєму сайті інструкції щодо роботи з електронним кабінетом, ознайомившись з якими вступники дізнаються про особливості створення і наповнення кабінету, вибір конкурсних пропозицій та подачу електронних заяв. 

Із початку року волинський інформпростір рясніє новинами, як лісівники зустрічаються зі школярами, проводять різноманітні екскурсії, відкриті уроки й чимало інших заходів. Може, затятим скептикам чи недоброзичливцям це й видається смішним або безглуздим. Але ініціатори такої співпраці впевнилися у правдивості давньої мудрості, яка стверджує, що коли плани розраховані на десятиліття — треба саджати дерево, а якщо на віки — виховувати дітей. І спільні заходи працівників лісової галузі та підростаючого покоління уже дають плоди.

У всій Україні розпочали роботу освітні центри «Крим — Україна» й «Донбас — Україна», через які жителі тимчасово окупованих територій можуть вступити в українські виші та заклади професійної освіти за спрощеною процедурою — без зовнішнього незалежного оцінювання, українського паспорта й атестата. Вступна кампанія триватиме до 27 вересня, але щоб претендувати на бюджетні місця, вступникам потрібно подати документи до визначеної дати.

Минулого місяця довелося побувати на фестивалі «Молодь обирає здоров’я» в Умані. Організували його відділи у справах сім’ї та молоді, з питань фізичної культури і спорту міської ради та міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Звернув увагу на добре підготовлений фізично, озброєний глибокими знаннями колектив майбутніх медичних працівників, а поки що студентів місцевого медичного коледжу. Команда «Вітаміни» представила на фестивалі художні творчі роботи, що висвітлювали тему здорового способу життя, і музично-спортивну композицію.

Минув перший навчальний рік Нової української школи. Яким він був для освітян, учнів і батьків Сумщини? Які перспективи освітнього починання на найближчі роки? Чим буде означене 1 вересня 2019-го?
На ці та інші запитання «Урядового кур’єра» відповідає директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА Вікторія ГРОБОВА.

«У радянський час науку в університетах не фінансували. За часів незалежності це змінилося, адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки. Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму, творити спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у виші. Базове фінансування має це змінити», — наголосила недавно міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.