Вкрасти можна не лише гроші, а й… думки. Тільки в першому випадку грабіжник ризикує потрапити за ∂рати, а в другому — принаймні донедавна, такий злочин сходив з рук. А надто — завжди приховувався. Проблему тотального існування інтелектуальних крадіжок в Україні замовчували впродовж десятиліть.

Тож Міністерство освіти і науки оголосило боротьбу з плагіатом — у відомстві працюють над створенням єдиної бази наукових текстів, що буде введена в дію вже у вересні. Втім, чи готові університети плекати академічну доброчесність та яке покарання чекає на плагіаторів, дізнавався «УК». 

В Україні створять Національний репозитарій академічних текстів — єдину базу наукових робіт і статей, що дасть змогу швидко виявляти плагіат.

Про це під час брифінгу повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун. 

Україна потребує нових фахівців у сфері державного управління та політики, спроможних генерувати ідеї та брати відповідальність за подолання викликів, які постають перед нашою країною. Такі кадри готує магістерська програма з публічного управління та адміністрування Національного університету «Києво-Могилянська академія», створена тими й для тих, хто прагне зробити нашу країну привабливою для українців та цікавою світу. 

Днями стартує вступна кампанія — з понеділка, 11 липня, абітурієнти вже зможуть подавати документи до вищих навчальних закладів. Про це під час брифінгу в Будинку уряду наголосила міністр освіти і науки Лілія Гриневич. «Заяви вступники подаватимуть в електронному вигляді, окрім пільговиків, — зазначила посадовець. — Абітурієнти, які відчувають труднощі з реєстрацією, можуть прийти до консультаційного пункту будь-якого вишу. Там їм допоможуть подати документи в електронному вигляді». 

Хоч вступна кампанія не за горами, деякі абітурієнти досі достеменно не розібралися у всіх цьогорічних новаціях. А їх на вступників чекає чимало: від виключно електронної подачі документів, збільшення шансів вступити на омріяну спеціальність до запровадження так званого адресного держзамовлення. До чого саме готуватися майбутнім студентам, дізнавався «УК». 

Школа №18 єдина в Сумах і області, яка має статус закладу національних меншин. Директор Олександр Серпенінов розповідає, що нині тут навчаються представники 19 національностей, хоч за 30 років, відколи він на цій посаді, її вихованцями були представники більш як 40.

Нині серед учнів 70 росіян, 15 азербайджанців, 9 узбеків, 6 вірменів, по троє італійців, турків, палестинців, грузинів, персів, євреїв. А ще болгари, швейцарці, чеченці, французи. Одне слово, справжня інтернаціональна сім’я. 

Чи знаєте, що ведмеді… вміють саджати дерева? Маячня, скажете? Анітрохи! У шкільному підручнику з математики за 2 клас умова задачі переконує: «Ведмедик посадив першого дня 4 дерева, а другого — ще 6». Звісно, другокласник повинен полічити, скільки всього рослин посадила тварина. А ще у семирічному віці треба розуміти, як перемотують сувої тканин, замішують будівельну суміш, що робити з центнерами пшениці тощо. Такі задачі, відірвані від життя, чи не щодня доводиться розв’язувати українським школярам з 1 класу.

Шкільні програми досі перевантажені термінами, визначеннями, не зрозумілими маленьким школярам. А ще цілим возом зайвої інформації, неточностей, повторів. Щоб нарешті поліпшити ситуацію, у Міністерстві освіти і науки вирішили змінити шкільні програми з усіх предметів й під час літніх канікул винесли їх на розсуд громадськості. Батьки й учителі найменших учнів поділилися з «УК», що саме потрібно першочергово змінити. 

Серед багатьох напрямів міжнародного співробітництва Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини академічна мобільність викладачів та студентів набула особливої актуальності. Можливість навчатися, викладати, стажуватися, вести наукову діяльність в іншому навчальному закладі чи науковій установі на території країни або за її межами без відрахування з основного місця навчання (роботи) дає чимало переваг. Зокрема академічна мобільність збільшує шанси людини на професійну самореалізацію, підвищує якість трудових ресурсів національної економіки. Вона стає гідною відповіддю систем освіти на виклики глобального освітнього простору. Обмін кращими вітчизняними та зарубіжними досягненнями у галузях науки, освіти та інновацій дає змогу в безпосередньому контакті із зарубіжними колегами визначати подальші перспективи співробітництва і євроінтеграції. Зумовлено це як загальнодержавними стандартами наукової та освітньої діяльності, так і особистими професійними й навчальними інтересами та потребами університетської спільноти. 

Майбутні абітурієнти вже отримали атестати зрілості й саме перебувають у повній навчальній готовності. Хоч складання ЗНО з основних предметів за плечима, у більшості вступників попереду тестування з іноземних мов чи природничих дисциплін. А ось на дев’ятикласників у професійно-технічних закладах чекають вступні випробування. 

Напівпорожні або майже порожні класи до вересня мають зникнути з українських шкіл. У педагогів та громад залишається кілька місяців, щоб провести так звану оптимізацію. Департамент освіти і науки Луганської облдержадміністрації оголосив конкурс, виробив рекомендації. Але свої пропозиції дали тільки три території з 12 — Троїцький, Станично-Луганський і Сватівський райони, хоч ставку насамперед робили на об’єднані територіальні громади, яких в області поки що дві: Новопсковська та Білокуракинська. Але від них ініціативи не було. І якщо в Білокуракинській обговорюють створення трьох опорних шкіл, то в Новопсковській навіть нічого не планують. Хоч тут до місцевої селищної ради приєдналася Осиновська сільська рада, на території якої розташовані п’ять населених пунктів і село Макартетине, де у школі лише 15 учнів.