У Полтаві за підтримки обласної ради створюють універсальний довідник з найрізноманітніших галузей науки, техніки, культури, найповніше зведення найважливіших надбань людності Полтавського краю усіх часів. Цей унікальний науково-видавничий проект має назву «Полтавіка. Полтавська Енциклопедія». За задумом, «Полтавіка» має бути 12-томною. Нині триває робота над 6-м томом «Освіта і наука». За рекомендацією обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського першою на сторінки цього тому потрапить інформація про Полтавський приватний навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад — спеціалізована школа» Оксани Данько. За що їм така честь, пані Оксана ДАНЬКО розповіла «УК». 

То чи всюди освіта серед пріоритетів уваги чиновників на місцях? Однозначно — ні. Інколи це «ні» заходить у такий глухий кут, що міністр освіти і науки Лілія Гриневич акцентувала на цьому увагу народних депутатів під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

Зокрема посадовець наголосила, що питання з організацією опорних шкіл та закупівлею шкільних автобусів дуже повільно вирішують на місцях: навіть надані з державного бюджету 200 мільйонів гривень на оснащення опорних шкіл, а також 600 мільйонів гривень на шкільні автобуси осіли в місцевих бюджетах без реалізації. Це, як-то кажуть, суто конкретика — візьми і купи. То що вже казати про значно складніші (в уяві тих посадовців, які не звикли одразу братися до справи, а то й саботувати) завдання, які полягають у роз’ясненні тих чи тих рішень центральної влади. 

У  складі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, який 2014 року  евакуювали на українську територію,  працюють вісім інститутів, три факультети, шість коледжів та три ліцеї. Понад 8 тисяч учнів та студентів здобувають у них освіту. За словами ректора вишу Сергія САВЧЕНКА, нині вже не йдеться про виживання, а є всі підстави говорити про  новітній розвиток. Про це ми з’ясували під час розмови. 

Щоб здобути якісні знання з англійської та арабської в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, третьокурсниця Лілія Цілик щодня витрачає 80 гривень. Неважко підрахувати, що на місяць студентці потрібно мінімум 1600 гривень тільки за дорогу та економ-меню. Вочевидь щомісячної стипендії 825 гривень Лілі, яка навчається на бюджеті, вистачає тільки на проїзд. «Щоб навчатися у столиці, мені доводиться їздити з Борисполя, моя одногрупниця добирається щодня з Макарова, ще одна — з Ірпеня», — розповідає «УК» студентка.

Черкаський державний бізнес-коледж має славну 50-річну історію. За цей час тут підготовлено понад 21 000 фахівців. Новітня історія закладу й кардинальні зміни в його становленні нерозривно пов’язані з ім’ям директора професора Олега Кукліна, який віддав коледжу понад три десятки років наполегливої праці. Наша розмова з ним — про сьогоднішній і завтрашній день коледжу. 

Заквітчана синьо-жовтими бантами Катруся з Івано-Франківщини радіє першому дзвонику — сьогодні на урочистій лінійці вона поміж четвертокласників. З гарним настроєм дівчинка прийшла на свято не тому, що підросла на один клас: позаду залишилися зазубрювання таблички множення та не менш стресові норми техніки читання.

Від сьогодні учнів початкової школи навчатимуть за розвантаженими навчальними програмами — їх логічно впорядкували, прибравши драконівські радянські підходи до вимог і оцінювання. А головне — віднині від дітей вимагатимуть не зазубрювати матеріал, а критично мислити, висловлювати власну думку, самостійно знаходити рішення. У школі не лише даватимуть знання, а й формуватимуть у дитини компетентності, потрібні в повсякденному житті. Які новації чекають на найменших школярів і чи знають про них вчителі й батьки, дізнавався «УК». 

«Пробі! Завтра 1 вересня!» Таким несамовитим був мій стан сім років тому, коли готувала старшого сина до першого класу. Виявилося, даремно так турбувалась і боялася невідомого вся моя сім’я. Цього року до першого класу йде молодший син. Такого тремтіння, як за старшим, уже немає. Бажаю решті родин, а також первачкам, не мати його. Збори і похід дитини в перший клас, зауважують фахівці, стає стресом і для дитини, і для батьків. За рівнем він входить у двадцятку найбільш стресових ситуацій. Його ще порівнюють зі зміною місця роботи. 

Однією з важливих новацій цьогорічної вступної кампанії можна вважати нову систему розподілу місць державного замовлення для здобуття вступниками вищої освіти. Про це під час брифінгу  повідомив журналістам перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець.

Адже у 2016 році держзамовлення було, так би мовити, адресним, коли «місце йшло за вступником»: якщо, скажімо, раніше керівники університетів лобіювали в міністерстві збільшення кількості бюджетних місць на ту чи ту спеціальність, цьогоріч прозоро саме абітурієнти з найвищими балами принесли вишам додаткові бюджетні місця. 

Цьогорічний випускник Олександр Бугайко з Броварів, що на Київщині, відправив у нокаут зашкарублий стереотип про те, що, мовляв, технарі дружать лише з формулами й геть далекі від лексики й фразеології. Так, Сашко склав тести з математики й фізики на максимальні 200 балів з кожного предмета, а з української мови й літератури теж взяв високі бали — 198. Завдяки рекордним результатам із ЗНО хлопчина увійшов у трійку найкращих по всій Україні. 

Для багатьох абітурієнтів уже настала омріяна мить: після численних хвилювань вони нарешті побачили власні прізвища у списках зарахованих на бюджет. А сьогодні університети оприлюднюють перелік тих, хто навчатиметься за контрактом.