Щоб здобути якісні знання з англійської та арабської в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, третьокурсниця Лілія Цілик щодня витрачає 80 гривень. Неважко підрахувати, що на місяць студентці потрібно мінімум 1600 гривень тільки за дорогу та економ-меню. Вочевидь щомісячної стипендії 825 гривень Лілі, яка навчається на бюджеті, вистачає тільки на проїзд. «Щоб навчатися у столиці, мені доводиться їздити з Борисполя, моя одногрупниця добирається щодня з Макарова, ще одна — з Ірпеня», — розповідає «УК» студентка.
Окрім витрат на дорогу та харчування, дівчині потрібно ще придбати підручники, словники, а також одягнутися. Батьки студентів із середніми зарплатами хапаються за голови: мовляв, як вивчити дитину? «Якщо скасують стипендії, студенти втратять прагнення вчитися, адже диплом можна отримати й заочно. Тут потрібно буде обирати: навчатися на стаціонарі й працювати до ночі чи йти на заочну форму і стати сумнівним фахівцем. Кому зі студентів могли б сподобатися такі зміни?» — коментує нещодавнє збурення всього студентства майбутній філолог. Адже ще до початку навчального року як грім серед ясного неба пролунала пропозиція Міністерства фінансів з нового року скоротити виплати стипендій. У МОН тим часом запевняють, що стипендії будуть, але розроблятимуть новий механізм їх нарахування.
Прожити чи вижити
Працюючи над проектом держбюджету на наступний рік, у серпні Мінфін направив до МОН лист, у якому запропонував скоротити видатки. У результаті скорочення стипендіального фонду вже з 1 січня 2017 року левова частка бакалаврів і магістрів залишилася б без виплат. Планували, що на наступний бюджетний рік видатки на стипендію буде передбачено тільки для соціально незахищених категорій: дітям-сиротам, інвалідам I—III груп, позбавленим батьківського піклування, дітям, сім’ї яких отримують допомогу для малозабезпечених, а ще аспірантам і докторантам. У профільному відомстві таку ініціативу не підтримали. Тож нещодавно перед початком засідання Кабміну міністр освіти і науки заявила: «Ми не поділяємо позицій про скасування стипендій. Міністерство освіти і науки вважає, що стипендії мають бути обов’язково».
Водночас студентство вибухнуло обуренням: за стипендію й так не можна прожити (вона завжди не дотягувала навіть до прожиткового мінімуму — 1399 гривень), але виплати покривали хоча б частину їхніх щомісячних витрат. Згодом Мінфін заявив, що стипендіальний фонд не зменшать, понад те запросив студентів до себе для широкого публічного обговорення. За словами заступника міністра фінансів Сергія Марченка, не доцільно виплачувати стипендії 75% студентів тільки тому, що вони навчаються на бюджеті, натомість більш логічно підтримувати тільки кращих з кращих, а також соціально незахищених.
Нагадаю: цьогоріч до вищих навчальних закладів зараховано на бюджет усіх форм навчання 252 210 осіб, на контракт — понад 266 тисяч осіб. За результатами досліджень аналітичного центру CEDOS, найбільше студентів зі стипендією серед тих бюджетників, які вивчають соціальні науки, — майже 90%. Найменша частка зі стипендією — на аграрних науках (64%, однак вибірка студентів цієї галузі дуже мала — 28 осіб). Решта спеціальностей мають дуже схожі показники: 78—82% бюджетників зі стипендіями. Стипендії не може вистачити на покриття всіх витрат середнього студента, тож для більшості це додаткове джерело доходів. Лише для 6% тих, хто отримує стипендію, вона покриває понад 75% витрат. Ще для 19% її вистачає на 50—75% витрат, для 36% — від чверті до половини, а для 39% — менш ніж чверть. Іншими словами, стипендія відіграє справді ключову роль, покриваючи більш як половину витрат, лише для 25% студентів, які її отримують.
У МОН захищають інтереси студентів, проте визнають, що потрібно розробити новий механізм нарахування. Які ж саме категорії студентів залишаться зі стипендіями, поки що достеменно невідомо. За словами першого заступника міністра освіти і науки Володимира Ковтунця, порядок нарахування буде більш раціональним. Окрім пільгових категорій, стипендії отримуватимуть студенти за надзвичайно високі успіхи у навчанні. Можливо, стипендіями підтримуватимуть тих, хто здобуває професію вчителя, навчається на інженерних та природничих спеціальностях.
Хочуть освітяни забезпечити виплатами й студентів, які успішно навчаються, але їхні сім’ї мають невисокі доходи. Проте студенти самі розвіюють міфи. «Гадаю, таких важко буде правдиво ідентифікувати, оскільки, приміром, у когось розлучені батьки, де тато — депутат або бізнесмен, а мама-одиначка отримує допомогу», — ділиться студентка зі Львова Марія.
Зрештою, за словами Володимира Ковтунця, зміни будуть дуже плавними, щоб не погіршувати становища тих, хто нині навчається, проте й 830 гривень — це дуже мало, тож стипендію слід нараховувати не всім по трішки, а здебільшого тим, хто більше її потребує.
Ліміт на п’ятірки
І батьки, й студенти обурюються, оскільки стипендія — неабияка підтримка для доньки чи сина-студента. «Слід врахувати різке зниження рівня життя понад половини громадян України після запровадження нових тарифів на комунальні послуги. Тож уже з нового року можна очікувати, що на соціальні стипендії претендуватиме 90% студентів», — пише в соцмережі мама студента.
Скаржаться студенти й на необ’єктивне оцінювання, коли викладачі навмисне занижують оцінки на іспитах і заліках: скажімо, коли п’ятірка починається з 90 балів, викладач ставить 89 («стеля» четвірки). Не на диктофон викладачі зізнаються, що неофіційно мають «ліміт» п’ятірок: щоб не зруйнувався стипендіальний фонд.
«Вважаю, що зменшувати кількість стипендій і робити, «як в Європі», треба тоді, коли і рівень життя у нас буде європейським, — розповідає студентка 2 курсу Київського національного університету ім. Т. Шевченка Наталія. — Студенти просто перестануть вчитися, адже щоб отримати стипендію 825 гривень, потрібно буде докладати дуже багато зусиль і вживати багато заспокійливого, адже викладачі не завжди оцінюють чесно і справедливо. Студентам буде простіше вчитися посередньо і десь підробляти. Такими середніми вони стануть фахівцями. Тому в освіті потрібні комплексні зміни. Торік я їздила до Польщі навчатися за обміном. Там середня стипендія 2 тисячі злотих, що на наші гроші понад 12 тисяч гривень. За цю суму можна заплатити за гуртожиток, транспорт, харчуватися. Так, стипендію там отримують найкращі, але ж є за що боротися. Тож якщо в українських університетах викладатимуть якісно і оцінюватимуть справді об’єктивно(!), стипендія буде як у європейських країнах, тоді й студенти не заперечуватимуть проти таких нововведень».
А Лілія Цілик з НПУ ім. М. П. Драгоманова розповідає, як вона влітку працювала в Італії. «Італійські підлітки, молодь малоосвічені, адже вища освіта дуже дорога, а стипендії отримують лише кілька людей на курс за рейтингом, — каже вона. — Коли я казала італійцям, що навчаюсь в університеті й отримую стипендію, вони заздрили, адже в них такої можливості нема — вони йдуть працювати одразу після школи. Тоді я відчувала гордість за свою країну, за те, що у нас дбають про студентів».
Від редакції. Шановні читачі! Як ви вважаєте: хто має отримувати стипендію в українських вишах? Найбільш цікаві та конструктивні пропозиції ми передамо в Міністерство освіти і науки України й опублікуємо в «Урядовому кур’єрі».
Ми в Google+