Уже відомо, що для учнів 10—11 класів скоротять кількість обов’язкових предметів з 22 до 9. Відповідний проект нового навчального плану розробило Міністерство освіти і науки. Так нарешті вдасться подолати неефективну багатопредметність. Адже нині старшокласники вивчають багато дисциплін на однаково неглибокому рівні, в підсумку не мають необхідних знань, а після уроків ідуть до репетиторів, щоб як належить підготуватися до ЗНО.

Завдяки новаціям учні 10—11 класів вивчатимуть менше предметів, утім, поглиблено і грунтовніше за оновленими програмами. Це дасть змогу створити профільну старшу школу, де майбутні випускники ще за партами обиратимуть професію. 

Розвиток людського капіталу, зокрема галузі освіти і науки, є одним із найважливіших пріоритетів уряду. На цьому вчора наголосив Прем’єр-міністр  Володимир Гройсман під час круглого столу, присвяченого обговоренню проекту Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Щоб предметно обговорити сучасний стан галузі та конкретні кроки її розвитку, в Клубі Кабміну зібралися урядовці, представники міністерств, провідні українські й міжнародні експерти-освітяни, науковці. 

Ми — колектив Горлівського інституту іноземних мов, вищого навчального закладу-переселенця, подолали багато болісних моментів, перш ніж пустити коріння на новому місці. І не шкодуємо про це, бо прагнемо міцно триматися на землі. 

«Під час відкритого уроку більшість учнів піднімуть руку: хто знає відповідь — тягне праву, хто не знає — ліву! Усім зрозуміло?» — втаємничує десятикласників досвідчена вчителька біології. Надія Іванівна не приховує хвилювання: очікується важлива перевірка, тож педагог заздалегідь підготувала безпрограшний сценарій уроку. «Мої учні дуже розумні, старанні, я люблю свій предмет і намагаюсь кожен урок зробити нестандартним, — запевняє вона. — Але перед відкритим уроком хвилююся, наче школярка: а раптом щось піде не так, щось не сподобається суворим гостям. Тому й проговорюю з учнями всі нюанси». 

«Іспит — розмова двох розумних людей. А якщо один з них виявиться нерозумним? Тоді другий залишиться без стипендії», — жартують студенти у соцмережах. І недарма. Якщо раніше можна було одержати грошову підтримку від держави, не вберігши заліковку навіть від трійки,  відтепер стипендії отримуватимуть лише ті, хто має найкращі здобутки у навчанні. А також соціально незахищені категорії. 

Сотні тисяч батьків та їхніх дітей зітхнули з полегшенням: нарешті учні початкових класів не лише забудуть про узурпаторську техніку читання на швидкість, а й вивчатимуть цікаві твори сучасних письменників. Адже вперше за 25 років незалежності сучасна українська дитяча література знайшла відображення у шкільній програмі: щоб прищепити учням любов до читання, Міністерство освіти і науки видало оновлену хрестоматію для початкових класів. Нову книжку з яскравими ілюстраціями вже до нового року зможе отримати кожен маленький школяр. 

Усі звикли, що інтернатура — невід’ємна складова кар’єри медичних працівників. Проте підвищені вимоги до практичної підготовки існують і в інших галузях господарської діяльності, зокрема аграрній. Щоб заповнити цю прогалину, вітчизняна наука неухильно наближається до запровадження нової форми післядипломної підготовки фахівців. Піонером у цій справі став Сумський національний аграрний університет, де вперше в Україні почала діяти агроінтернатура.

На запитання «УК» відповідає куратор цього напряму наукової діяльності директор Інституту підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення керівних працівників і спеціалістів Сумського аграрного університету Ірина ТОДЕРЮК. 

Слухаю, як захоплено розповідають студенти Рівненського державного гуманітарного університету про свій візит до університету міста Перпіньян, що на півдні Франції, поблизу кордону з Іспанією. Відвідували заняття, спілкувалися з однолітками з різних країн світу, врешті-решт, ще й пів-Європи побачили. 

«Ані звуку!» — грізно процідила крізь зуби вчителька географії й міцно стиснула дерев’яну указку-меч. Школярі, немов миші, перелякано принишкли над підручниками. «Читаємо мовчки!» — прогриміла педагог зі стажем. Про те, як викладають в одній зі шкіл, розповіла мама восьми?класника. Така узурпаторська педагогіка в наших навчальних закладах не дивовижа. Та учні навіть звикли до такого ставлення вчителя. Як змінити ситуацію на краще, дізнавався «УК». 

Щоранку, незважаючи на зимову хурделицю, 12-річна Діана Микитченко долає три кілометри до знань. Утім, семикласниця багато часу не витрачає — шкільним автобусом усього за 10 хвилин дістається на уроки із села Романків до сусіднього Воронькова, що в Бориспільському районі на Київщині.