Війна спричинила появу в нашій державі нової категорії молоді. Кілька десятків тисяч студентів з Донбасу взяли в руки валізи і, переступивши через мотлох безголових ідей, переїхали на територію мирної України здобувати вітчизняну освіту. І студенти, і вищі навчальні заклади, які переїхали до інших регіонів, зіткнулися з численними проблемами. Найболючіші на сьогодні — недостатня забезпеченість гуртожитками та слабка матеріально-технічна база. 

Щоб покращити рівень викладання іноземної у школах, майбутніх учителів потрібно готувати відповідно до міжнародних стандартів, а тих, що вже працюють, — перенавчати, наголосив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей під час гарячої телефонної лінії Кабінету Міністрів. 

Один із найавторитетніших у міжнародному освітньому середовищі  вебометричний рейтинг університетів світу в січневій публікації (його складають двічі на рік) оприлюднив чергову розстановку за ступенем представлення діяльності цих навчальних закладів в інтернет-просторі. Цього разу до рейтингу ввели й 297 вітчизняних вишів. Приємно відзначити, що цього року серед вишів Черкащини лідер — Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Серед українських вишів університет посідає 19-ту сходинку, а серед вишів Центральної та Східної Європи — 257-му. Щодо педагогічних вищих навчальних закладів, то до двадцятки найкращих увійшли лише два університети: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова й Уманський державний педагогічний університет. Порівняно з рейтингами, оприлюдненими Webometrics у попередні періоди, УДПУ демонструє надзвичайно стрімку позитивну динаміку. 

У День української писемності та мови, 9 листопада, на Українському радіо традиційно відбудеться «Радіодиктант національної єдності». Цей захід стане вже п’ятнадцятим. Його транслюватимуть три канали Національної радіокомпанії України (початок о 10:10). Проте можна писати диктант і через інтернет, чим скористаються зокрема жителі Криму й окупованого Донбасу. 

Цьогорічні одинадцятикласники та їхні батьки дедалі частіше замислюються над вступом до вищих навчальних закладів. Тим паче у 2016 році на абітурієнтів чекає чимало змін. Нещодавно Міністерство освіти і науки затвердило нові Умови прийому до вишів.

Усім миром — від надання цільової субвенції з державного бюджету до внесків із батьківських гаманців — ми забезпечуємо якісну освіту кожного школяра. Водночас від цієї благочинної справи були відсторонені сільські бюджети, хоча сільські ради належать до базового рівня в структурі держави і визначають розвиток своїх громад.

Через бюрократизм іноді доходить до безглуздя. Так, сільського голову, який вільну кімнату в приміщенні дитсадка (двоповерховій і ошатній будівлі) надав для навчання учнів першого класу, комісія оштрафувала. За що? Та за те, що першокласникам у ній тепло! Точніше тому, що таким чином сільський бюджет фінансує школу, а це бюджетним кодексом йому забороняється робити. Що подумали про державу батьки і діти цього села? 

Якісна освіта має бути доступною для всіх українців, хоч де б вони проживали: в гірському селі чи у великому місті. Початкова школа мусить бути всюди, навіть у найменших населених пунктах. Такими словами Президент Петро Порошенко розпочав обговорення системних змін у вітчизняній освітній галузі під час чергового засідання Національної ради реформ.

Нині в Україні близько 10 мільйонів громадян навчають і навчаються. «На освіту не можна дивитися як на галузеву проблему. Окрім забезпечення обороноздатності держави, освіта — перша з наших пріоритетів, — розставив крапки над «і» глава держави. — Ми часто кажемо, що довіряємо вчителеві найкраще, що у нас є, — наших дітей. Виникає наступне запитання: а чому ми довіряємо найкраще тим, кому платимо найменше? В центрі нового закону про освіту має бути Його Величність Учитель!»

Цифра до цифри, рядок до рядка — білосніжні лінії слухняно лягають на темну безодню шкільної дошки під упевненою рукою вчителя. А якщо кожен урок перетворюється на захопливо-пізнавальну подорож до незвіданої країни знань, дитина запам’ятає його на все життя. У цьому й полягає майстерність справжнього педагога.

Тож професійне свято, яке першої неділі жовтня відзначатимуть дорогі наші вчителі, — воістину нагода подякувати їм за терпіння, розуміння, недоспані ночі та непереборний оптимізм. А головне, вкотре привернути увагу до ролі педагога в суспільстві. Нагадаймо: в нас  понад мільйон дошкільнят, п’ять мільйонів учнів та майже три мільйони студентів. Міністерство освіти і науки поступово запроваджує реформи у галузі, щоб поліпшити якість освіти й заохотити педагогів підвищувати майстерність, проходити незалежну атестацію, а в результаті отримати вищу кваліфікацію та зарплату.

Першої п’ятниці жовтня, коли працівники всіх середньоосвітніх навчальних закладів готові із щирими усмішками та відкритими обіймами приймати гостей та їхні привітання напередодні Дня працівників освіти (його ще називають Днем учителя), Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк переступив поріг спеціалізованої школи I—III ступенів №148 ім. Івана Багряного.

Його візит сприймали як інспекцію. Його слова найменше можна було зарахувати до захоплень-компліментів. На столичній вулиці Будівельників, 37 особливо поглиблено вивчають українську мову і літературу. І в цій установі зібралися для зустрічі із главою уряду директори столичних шкіл, які стали переможцями відкритого конкурсу. Один із 22 лідерів добору — директор школи №148 Сергій Горбачов. Такий конкурс буде не лише в Києві. Чернівці вже готуються перейняти досвід столиці.

Ключовою рушійною силою розвитку інноваційної економіки в Україні повинен бути університет як головний генератор створення нових знань та їх трансформації в конкурентоспроможну продукцію або новітні технології. Цю тезу мало хто заперечує, і формально такі процеси почато. Ухвалено закон про вищу освіту і план його імплементації, презентовано проекти Стратегії реформування вищої освіти до 2020 року та Концепції розвитку освіти на період 2015—2025 років, триває загальна інвентаризація (на основі акредитаційних процедур) вишів.

Мета — модернізація національної мережі вишів через їх укрупнення і ліквідацію інституційно неспроможних закладів. На думку авторів реформи, це призведе до появи потужних регіональних дослідницьких університетів, інтегрованих у світовий освітньо-науковий простір. Доцільність такої ініціативи зрозуміла: в більшості університетів скорочується контингент студентів, дублюється підготовка фахівців, витрачається значний державний фінансовий ресурс на їхнє утримання, не підвищується конкуренто?спроможність випускників на вітчизняному та закордонному ринках праці.