Якісна освіта має бути доступною для всіх українців, хоч де б вони проживали: в гірському селі чи у великому місті. Початкова школа мусить бути всюди, навіть у найменших населених пунктах. Такими словами Президент Петро Порошенко розпочав обговорення системних змін у вітчизняній освітній галузі під час чергового засідання Національної ради реформ.
Нині в Україні близько 10 мільйонів громадян навчають і навчаються. «На освіту не можна дивитися як на галузеву проблему. Окрім забезпечення обороноздатності держави, освіта — перша з наших пріоритетів, — розставив крапки над «і» глава держави. — Ми часто кажемо, що довіряємо вчителеві найкраще, що у нас є, — наших дітей. Виникає наступне запитання: а чому ми довіряємо найкраще тим, кому платимо найменше? В центрі нового закону про освіту має бути Його Величність Учитель!»
Зміни розширить студентство
На його думку, загалом стан справ у галузі освіти набагато кращий, ніж у решти напрямів розвитку держави. І хоча на неї бракує коштів, у міжнародному рейтингу найкращих університетів світу World University Rankings двом українським вишам таки вдалося потрапити до ТОП-500.
У продовження теми Президент поділився своїми враженнями від зустрічі з переможцями міжнародних олімпіад. Його висновок: «Влада має зробити все, щоб підтримувати такі молоді таланти».
До речі, реформа освіти — один із головних напрямів «Стратегії реформ-2020». Наразі їх потрібно детально розглянути, долучивши до процесу студентську молодь, яка вже визначилася з вектором розвитку освітянських змін. Йдеться про надання їм можливостей обирати навчальні заклади за кордоном за різними напрямами: мовним, економічним, юридичним.
Приєднання України до Болонського процесу у травні 2005 року стало важливим кроком входження нашої держави у європейський освітній простір та індикатором масштабних змін у галузі освіти. У 2015-му нарешті слід зробити наступний крок — реформувати Закон «Про вищу освіту». У цьому контексті Петро Порошенко розповів, що в української вищої школи з’явилася можливість запроваджувати практики європейських університетів, коли навчальні заклади самостійно розпоряджаються заробленими коштами. Ця модель роботи непогано лягає в канву децентралізаційних змін.
Разом із цим розширюються повноваження студентського самоврядування: його представники більше впливають на політику розвитку вищого навчального закладу. На часі й встановлення нових, партнерських відносин між університетами й науковими установами. Глава держави вважає, що цей крок вплине на активізацію інноваційних процесів та допоможе розв’язувати важливі суспільні проблеми. «Необхідним є залучення до науки талановитої молоді, стимулювання досліджень молодих науковців, створення для них перспектив у міжнародній діяльності та кар’єрному зростанні», — цитує слова Президента його прес-служба.
За яскравий приклад він навів створення на базі Національного технічного університету «Київський політехнічних інститут» і державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Оріон» навчально-науково-технічного комплексу. Ця установа дасть змогу запустити у виробництво чимало високотехнологічних, інноваційних проектів, зокрема оборонного спрямування.
Дефіцит кадрів — на долоні
Петро Порошенко окремо говорив про потребу оновити зміст освіти, привести його до потреб людини, суспільства й держави. А відтак, оновити освітні стандарти, навчальні програми, модернізувати зміст підручників. Він вважає за потрібне синхронізувати систему освіти з потребами ринку праці: «Ми не можемо штампувати економістів і юристів, коли нам потрібні для розвитку виробництва інженери, хіміки, біологи. Ми маємо високий дефіцит кваліфікованих кадрів».
Реформаторські зміни мають дійти і до професійної освіти, що передбачає запровадження у навчальний процес майбутніх робітників новітніх технологій і матеріалів. У фокусі уваги тут постає проект закону «Про професійну освіту».
За словами глави держави, сучасний світ потребує появи таких концепцій: освіта впродовж життя, фінансова й цифрова грамотність. Із цього переліку він виокремив проект розвитку викладання англійської мови, заявивши, що представники англомовних країн готові надати Україні практичну, теоретичну й фінансову форми допомоги, аби кардинально та в короткі терміни змінити ставлення учнів і вчителів до найуживанішої у світі мови.
Усе було б добре, якби технологічним викликам сучасності не передували проблеми освітньої галузі, які походять із радянського минулого. Щодо цього Петро Порошенко окреслив свою позицію: «Хіба у нас не залишилося шкіл, де діти до вітру ходять у вуличні шпаківні? Хіба ми повністю розв’язали проблему шкільних автобусів? Не можна займатися оптимізацією мережі малокомплектних шкіл, не вирішивши питання довозу дітей у комфортних умовах до потужніших навчальних закладів, які розташовані в інших населених пунктах».
Гроші ходитимуть за дитиною
А Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк резюмував, що дискусія про доцільність ЗНО в Україні недоречна взагалі. Іншої системи вступу до вищих навчальних закладів, принаймні за нинішнього складу Кабінету Міністрів, не буде. Він вважає Закон «Про вищу освіту» прогресивним, оскільки цей документ дав вишам додаткову фінансову автономію — вони можуть відкривати рахунки в банках, а не лише в Державному казначействі. Однак деякі положення закону потребують імплементації. Йдеться передовсім про питання держзамовлень. «Ми це зробимо. Ми впровадимо схему «гроші ходять за дитиною». Нехай отримують ваучер і самі обирають вищий навчальний заклад», — передає слова Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.
На його думку, позбутися «ВНЗ, які друкують дипломи», неможливо без агентства і забезпечення якості вищої освіти. А ще завдяки скороченню неефективних вишів держава зможе концентрувати фінансові бюджетні ресурси на розвиткові тих, які реально здатні давати якісну освіту майбутнім поколінням.
Серйозної уваги потребує й питання професорсько-викладацького складу. Та найсуперечливіша ситуація нині у галузі середньої освіти. «Ми збудували стіну, не маючи фундаменту», — пояснив суть проблеми глава уряду.
Він вважає за потрібне провести відкриті конкурси на посади директорів загальноосвітніх шкіл по всій Україні, а потім передбачити ширшу фінансову автономію шкіл.
За даними Арсенія Яценюка, один комплект підручників на рік коштує щонайменше 1050 гривень, а найдешевший планшетний комп’ютер — близько двох тисяч гривень. Він мотивував ініціативу перейти на такий вид опановування предметів: «Це означає, що планшет окупиться за два навчальні роки. Планшети також полегшуватимуть спілкування учнів із батьками та вчителями і між педагогами й батьками».
За будь-яких обставин реформування середньої освіти неможливе без політичної волі. Влада поставила за першочергову мету не закриття загальних середньоосвітніх шкіл (оптимізацію), а створення якісної системи освіти та надання дітлахам можливостей складати ЗНО і отримувати в майбутньому якісну вищу освіту.
Ми в Google+