Минулого четверга поставлено крапку в тривалому й затятому обговоренні проектів закону про наукову та науково-технічну діяльність: 235-ма голосами парламент ухвалив у другому читанні законопроект № 2244а. 

Попри тривале обмеження державного фінансування, колектив Черкаського професійного ліцею рік у рік забезпечує високоякісну підготовку і працевлаштування кваліфікованих робітників. Торік заклад випустив 514 фахівців, цього року — 465. Це найбільша кількість фахівців серед закладів профтехосвіти області. Цього вдається досягти, як розповів директор ліцею Юрій Куліш, завдяки злагодженій високопрофесійній роботі всього колективу. 

Знання англійської мови для українців має бути звичним умінням — як, скажімо, користуватися комп’ютером.Заохочувати громадян до її вивчення вже найближчим часом пропонують засновники проекту GoGlobal. Адже знання англійської дає доступ до світових соціальних, економічних, освітніх, медичних та культурних можливостей. 

Нещодавно  Президент Петро Порошенко підписав відповідний Указ «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні». Тож тепер на загальнодержавному рівні передбачено заходи, що сприятимуть вивченню мови міжнародного спілкування — не лише для школярів та студентів, а й для людей різного віку і професій.

Жити і навчатися в мирних умовах прагнуть усі студенти, а особливо ті, кому довелося рятуватися від війни. Більшість із них разом зі своїми університетами переїхали з Луганська й Донецька на неокуповану територію — щоб здобувати українську освіту.

І хоч переміщеним вишам разом з викладачами і студентством ще доводиться стикатися з окремими проблемами, та навчальні заклади розвиваються, нарощують свої сили, налагоджують матеріально-технічну базу й успішно проводять вступні кампанії. «УК» поцікавився, як живеться нині університетам-переселенцям. 

Війна спричинила появу в нашій державі нової категорії молоді. Кілька десятків тисяч студентів з Донбасу взяли в руки валізи і, переступивши через мотлох безголових ідей, переїхали на територію мирної України здобувати вітчизняну освіту. І студенти, і вищі навчальні заклади, які переїхали до інших регіонів, зіткнулися з численними проблемами. Найболючіші на сьогодні — недостатня забезпеченість гуртожитками та слабка матеріально-технічна база. 

Щоб покращити рівень викладання іноземної у школах, майбутніх учителів потрібно готувати відповідно до міжнародних стандартів, а тих, що вже працюють, — перенавчати, наголосив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей під час гарячої телефонної лінії Кабінету Міністрів. 

Один із найавторитетніших у міжнародному освітньому середовищі  вебометричний рейтинг університетів світу в січневій публікації (його складають двічі на рік) оприлюднив чергову розстановку за ступенем представлення діяльності цих навчальних закладів в інтернет-просторі. Цього разу до рейтингу ввели й 297 вітчизняних вишів. Приємно відзначити, що цього року серед вишів Черкащини лідер — Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Серед українських вишів університет посідає 19-ту сходинку, а серед вишів Центральної та Східної Європи — 257-му. Щодо педагогічних вищих навчальних закладів, то до двадцятки найкращих увійшли лише два університети: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова й Уманський державний педагогічний університет. Порівняно з рейтингами, оприлюдненими Webometrics у попередні періоди, УДПУ демонструє надзвичайно стрімку позитивну динаміку. 

У День української писемності та мови, 9 листопада, на Українському радіо традиційно відбудеться «Радіодиктант національної єдності». Цей захід стане вже п’ятнадцятим. Його транслюватимуть три канали Національної радіокомпанії України (початок о 10:10). Проте можна писати диктант і через інтернет, чим скористаються зокрема жителі Криму й окупованого Донбасу. 

Цьогорічні одинадцятикласники та їхні батьки дедалі частіше замислюються над вступом до вищих навчальних закладів. Тим паче у 2016 році на абітурієнтів чекає чимало змін. Нещодавно Міністерство освіти і науки затвердило нові Умови прийому до вишів.

Усім миром — від надання цільової субвенції з державного бюджету до внесків із батьківських гаманців — ми забезпечуємо якісну освіту кожного школяра. Водночас від цієї благочинної справи були відсторонені сільські бюджети, хоча сільські ради належать до базового рівня в структурі держави і визначають розвиток своїх громад.

Через бюрократизм іноді доходить до безглуздя. Так, сільського голову, який вільну кімнату в приміщенні дитсадка (двоповерховій і ошатній будівлі) надав для навчання учнів першого класу, комісія оштрафувала. За що? Та за те, що першокласникам у ній тепло! Точніше тому, що таким чином сільський бюджет фінансує школу, а це бюджетним кодексом йому забороняється робити. Що подумали про державу батьки і діти цього села?