Промисловість

На Херсонщині Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не просто знайомився зі станом справ у регіоні та його інвестиційною привабливістю. У межах робочої поїздки він провів нараду з тамтешніми товаровиробниками сільськогосподарської продукції. Присутні почули, що в Україні слід збільшити глибину переробки під час виготовлення сільськогосподарської продукції, отже забезпечити розвиток національної економіки. «Ми виробляємо сировину, постачаємо її за кордон, звідти закуповуємо техніку. Не знаю, як довго може прожити держава в такому стані. Якщо ми не відновимо внутрішнє виробництво, не поглибимо переробку і не створимо додану вартість, не зможемо забезпечити якісне економічне зростання», — переконував глава уряду. 

Харківський завод «Електроважмаш» входить до сотні найбільших державних компаній, про що зазначено в річному звіті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Проте як свідчить статистика, не розмір підприємства — показник його успіху. За офіційною інформацією, минулий рік Електроважмаш завершив із чималим збитком, переживши кризу й репутаційні потрясіння. 

Нове керівництво Укрзалізниці (УЗ) розробляє програму модернізації українських магістралей. Зокрема обговорюють питання переходу вітчизняних залізниць із рейок типу Р50 і Р65 на рейки європейського профілю типу 60Е1. Згідно з рішенням Організації співробітництва залізниць, на території України мають бути укладені швидкісні міжнародні коридори сполученням Європа — Азія. Обидва напрямки роботи передбачають забезпечення УЗ новими сучасними стрілочними переводами для швидкісного руху — продукцією, на якій вже багато років спеціалізується Дніпропетровський стрілочний завод, якому в цьому році виповнюється 100 років. Наш позаштатний кореспондент Валерій Пличкан зустрівся напередодні ювілею з керівником уславленого підприємства. 

Забезпечити накопичення необхідної кількості енергоресурсів і якісну підготовку об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до опалювального сезону. Таке завдання поставив перед відповідальними міністерствами і відомствами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час наради, присвяченої розгляду проблемних питань в енергетичній галузі та заходів з підготовки паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2016—2017 років. Зібрання відбулося у форматі Антикризового енергетичного штабу.  

—То як з вагонами? Знову немає? Ми ж підводимо польських партнерів! — за такою емоційною телефонною розмовою з представником Рівненського відділення Львівської залізниці застала на робочому місці директора ПАТ «Томашгородський щебеневий завод» Віктора Бунечка. Не встиг він покласти слухавку, як на мобільному висвітився код Польщі: — То цо там з тємі вагонамі? — перепитує президент компанії «Гранкруш», що у Хелмі. І вкотре, не почувши позитивної відповіді, «приправляє» розмову відомим ненормативним слівцем. 

Навряд чи хтось поставить під сумнів виробничу і ділову репутацію флагмана вітчизняного машинобудування — Сумського машинобудівного науково-виробничого об’єднання. Але чи можливо, щоб підприємство, знане на всіх континентах, яке виготовило та поставило десятки компресорних станцій до різних країн світу, виявилося недостойним їх… реконструювати? І як пояснити, що НВО з його потужним науково-технічним персоналом пропонує досконалі розробки, а тендери виграє майже невідоме підприємство із закордонною пропискою без необхідних технічних потужностей та відповідного персоналу? При цьому Сумське НВО не одержує жодних пояснень поразки, не має будь-якої можливості технічно захистити розробки. Скажете, це неможливо? Можливо. Та ще й як. 

«Електроважмаш» — підприємство, яке не має аналогів не лише на Харківщині, а й в Україні. Завод виробляє унікальну продукцію для теплових, атомних і гідроелектростанцій, обладнання для залізничного і міського електротранспорту. У 2000-му перебував у стані банкрутства. 2015-й закінчив із мільйонними збитками. З якими результатами підприємство підійшло до 70-річчя у 2016-му та які його перспективи розвитку, «УК» поцікавився у в. о. директора ДП «Електроважмаш» Дмитра КОСТЮКА. 

Попри значні економічні та політичні негаразди, що супроводжують наше сьогодення, Україні вдається залишатися великою космічною державою. Проте й проблем у галузі накопичилося чимало. Однак голова Державного космічного агентства України Любомир САБАДОШ знає, як їх подолати, і ділиться цим із «УК». 

Екомодернізацію виробництва ПАТ «Запоріжсталь», спрямовану на поліпшення екологічної ситуації в регіоні, здійснюють згідно з тристоронньою угодою між Міністерством екології та природних ресурсів України, Запорізькою облрадою та комбінатом «Запоріжсталь». Під час робочої поїздки у Запоріжжя міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак оцінив модернізацію виробництва комбінату: будівництво газоочисних систем агломашини №5, газоочистку агломашин з першої по четверту, які вже працюють; систему аспірації ливарного двору та підбункерної естакади доменної печі №4; лінію солянокислотного травлення в цеху холодної прокатки №1, яка дала змогу повністю припинити викиди парів сірчаної кислоти та скидання промислових вод у Дніпро. 

За радянських часів майже чверть усіх шкільних зошитів у СРСР виробляли на Понінківській паперовій фабриці, завдяки чому навіть чукотські діти знали про це містечко на Хмельниччині, яке фактично виросло довкола свого підприємства-годувальника. Утім, папір тут виробляли із привізної целюлозної маси, через що розрив налагоджених економічних зв’язків між колишніми союзними республіками замалим не призвів до занепаду потужного виробництва, на якому трудилося кілька тисяч працівників. 

Черкаси вже не одне десятиліття називають містом великої хімії. Городяни не те щоб дуже гордилися таким — просто давно до цього звикли. Правда, останнім часом окремі підприємства з різних причин згорнули виробництво. Скажімо, вже кілька років не працює завод хімічного волокна, хоча цехи, побудовані ще за СРСР, збереглися. Ось власники Донецького заводу хімічних реактивів батько і син В’ячеслав та Ілля Леоненки й накинули на них оком. Частину площ відремонтували, устаткували. І тепер це підприємство замкненого циклу. На складі — перші тонни готової продукції для замовників з України та закордоння. Тут виготовляють неорганічні речовини для харчової, фармацевтичної й косметичної галузей. 

Одне з важливих завдань, поставлених перед урядом після Революції гідності, — дебюрократизація і дерегуляція. Це мало стати для українських підприємців та іноземних інвесторів сигналом про те, що країна змінюватиметься. Адже протягом останніх 25 років наша країна, на жаль, не могла похвалитися хорошими умовами ведення бізнесу. Водночас громадяни демонстрували справді унікальні приклади того, що навіть усупереч усім складнощам вони можуть успішно вести бізнес. У країні нині зареєстровано понад 3 мільйони суб’єктів підприємницької діяльності — це як фізичні, так і юридичні особи. Попри складну регуляцію, бюрократію, корупцію, яка існувала впродовж 25 років у державному секторі, українці виявилися одними з найпідприємливіших серед жителів країн Євросоюзу.