Два роки тому, коли в Україні запровадили туристичний збір (з 1 січня 2011 року), у платників податків, наприклад, адміністрацій готелів, де приїжджим надають послуги із проживання, природно виникало дуже багато запитань. Як-от: із кого він стягується, хто має пільги, як звітувати про його сплату? Нині моментів, що потребують уточнення, поменшало, але в процесі справляння туристичного збору виникають проблемні питання, які потребують узгодження.
Так, спілкування з податківцями потребують посередники, що працюють у туристичній галузі, а також новачки у цій справі. Але найбільше нині громадяни цікавляться тим, куди витрачаються кошти, які надходять до бюджету від збору, а також переліком документів, що дають їм право не сплачувати його. 

Для поліпшення роботи окремих галузей господарства в Україні було введено збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (його було введено ще в 1999 році), а також збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ (його запроваджено у 2005 році). Кошти від першого з них, які збирають із підприємств роздрібної торгівлі алкогольними напоями та пивом, спрямовують на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Від другого гроші спрямовували на будівництво газопроводів у віддалені села та селища України (збирають кошти від компаній, що продають газ населенню та іншим споживачам). 

Чим викликана необхідність запровадження іменних квитків? Як і де у пасажирів мають перевіряти документи, що посвідчують особу? Що таке електронні квитки та як і коли ними можна скористатися? На ці та багато інших запитань додзвонювачів на пряму телефонну лінію відповів гість редакції — головний інженер головного пасажирського господарства Укрзалізниці Євген ДИХНЕ. 

Така новація, як податок на нерухоме майно, і телефонні дзвінки на «пряму лінію» щодо нього засвідчили, що наші громадяни в юридичній площині не виокремлюються грунтовними знаннями. Водночас, з огляду на новизну змін, спілкування представників Державної податкової служби з громадянами були, мабуть, корисними для обох сторін. Ті, хто мав можливість поспілкуватися з податківцями, здебільшого одержали вичерпні відповіді на запитання, які їх турбували. У свою чергу, представники фіскального органу змогли переконатися, що деякі норми законодавства щодо оподаткування нерухомого майна потребують удосконалення на законодавчому рівні. На цю тему з тими,  хто телефонував на «пряму лінію», спілкувалися начальник управління майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб департаменту оподаткування фізичних осіб Юрій ТИМОЩУК і начальник відділу платежів за землекористування та місцевих податків управління місцевих ресурсних рентних та неоподаткованих платежів департаменту оподаткування юридичних осіб Катерина ГРИВНАК.  

Реформування системи охорони здоров’я триває не перший день, сказано й написано про нього стільки, що вже й не перелічити, проте, виявляється, левова частка українців і медиків зокрема туманно уявляє, що, як і навіщо ми реформуємо. Найсвіжіший приклад: нещодавно прийшовши на прийом до терапевта, запитала: «Що знаєте про зміни, які на вас чекають?» У відповідь — стенання плечима, мовляв, до ладу ніхто нічого не розуміє. Значною мірою проблема полягає у фактичній відсутності інформаційної кампанії, що мала б супроводжувати реформу, вважає начальник управління реформ охорони здоров’я МОЗ України Костянтин НАДУТИЙ, який під час «прямої лінії» відповів на ці та інші запитання читачів «УК».  

З початком весни в Україні запрацював закон про ліцензування імпорту лікарських засобів, ухвалений парламентом торік у липні. Відтепер усі імпортери ліків іноземного виробництва зобов’язані отримувати ліцензію на свій вид діяльності.

Найголовніший аспект нововведення, який буквально збурив суспільство: чи не спричинить це зникнення окремих видів закордонних препаратів з полиць наших аптек? З іншого боку, чи не здорожчають вони настільки, що стануть зовсім недоступними українцям? На ці й інші запитання наших читачів відповідає голова Держлікслужби України Олексій СОЛОВЙОВ. 

У тому, що від дзвінків на «пряму лінію» «УК», коли її учасником буде директор департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Валерій Ковальов, не буде відбою, засвідчили запитання, які почали надходити на електронну пошту редакції задовго до її проведення. І це не дивно, якщо врахувати, скільки нарікань виникло на роботу підрозділів Укрдержреєстру на початку року.

Хоч, за великим рахунком, винні в цьому були не стільки працівники служби, як низька правова культура самих громадян. Вони наприкінці року ледь не штурмом брали БТІ, а з початку нового року, коли повноваження з реєстрації речових прав за новим законодавством перейшли до Укрдержреєстру, почали скаржитися в усі інстанції на роботу підрозділів цього органу. Так, певні незручності для людей були, але пов’язані вони суто з організаційним періодом, браком належних приміщень, технічного забезпечення тощо. Адже Укрдержреєстр фактично почав працювати з початку січня цього року, і все передбачити було просто неможливо. А на все наклалася ще й неуважність наших громадян до роз’яснень, які надавали працівники Укрдержреєстру через друковані та електронні ЗМІ, дуже низький рівень базової юридичної грамотності людей. Останнє було помітно і під час самої «прямої лінії», коли звучали запитання, які не стосуються діяльності державних реєстраторів. Також було чимало однотипних. Але те, що людей цікавить велике коло проблем, яких вони не знають, як розв’язати, і які належать до відання структур Укрдержреєстру, — теж факт. Тому ми подаємо ті, які звучали найчастіше. 

Коли розпочнеться продаж сільгоспземлі і скільки її зможуть купити в одні руки? Як оформляти право власності на земельну ділянку? Чи буде підтримка тої чи іншої галузі агропромислового сектору? Селяни й аграрії буквально закидали поштову скриньку редакції запитаннями, сподіваючись почути на них відповіді під час «прямої лінії» «УК», присвяченої розвитку сільського господарства і земельній реформі. Гість редакції — заступник міністра аграрної політики та продовольства — керівник апарату Іван БІСЮК за відведену годину встиг відповісти лише на телефонні дзвінки. Тож ми намагатимемось висвітлити інші запитання на шпальтах видання у найближчих номерах.  

Вітаючи військовослужбовців, цивільних працівників, ветеранів Збройних cил України та членів їхніх сімей з Новорічними і Різдвяними святами, новий міністр оборони Павло Лебедєв зазначив, що в 2013 році на армію чекають нові масштабні завдання. Буде переглянуто структуру і систему управління, поліпшено підготовку фахівців, призупинено призов на строкову військову службу з одночасним переходом до комплектування армії виключно за контрактом, наголосив міністр.

Схоже, пристрасті навколо набрання чинності Законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її соціальний статус», більш відомим, як закон про біометричні паспорти, стихають. Тим паче, що країна, так би мовити, одномоментно не переходить на біометрію — процес поступового впровадження в практику документів з безконтактним електронним носієм біометричних даних його власника лише розпочинається. Попереду ще розробка, а потім ухвалення низки підзаконних нормативно-правових актів, без яких біометрична паспортизація населення не можлива. Скажімо, потрібно ще визначити технічні описи документів і порядок їх оформлення та видачі, провести тендер для визначення підприємства — виробника бланків документів тощо.