У світі є місця, де втрачається почуття реальності.  Ви забуваєте, в якій країні перебуваєте і яка зараз пора року. Вас опановує почуття цілковитого спокою і гармонії, вам раптово розкривається таємниця безкінечності часу і ви зазираєте за завісу Вічності. До таких місць, безперечно, належить монастир святої Одиль, розташований у Вогезах, — гірському масиві на північному сході Франції, на висоті 764 метри.  

Напевне, вже не довідаємося, кому з державних чиновників колись спало на думку розпочинати опалювальний сезон у містах саме 15 жовтня. То була комунальна інтуїція, але з похибкою на один день: адже в Україні, згідно з приписами небесної канцелярії, споконвіку вперше розтоплювали піч 14 жовтня, на Покрову.  

 Про повернення ікони після третього клопотання перед Російською Федерацією позавчора оприлюднив у Києві за присутності представників багатьох ЗМІ голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Юрій Савчук.

Навряд чи є хоч одне християнське свято, в якому так тісно переплелись церковні і світські мотиви, як у Трійці або Зелених святах. На думку істориків, так звана клечальна неділя з її традиціями прикрашати оселі зеленню та славити живу природу, як найвищий символ духовного самоочищення людини, веде свій початок ще від праслов’янських часів з їхніми  язичницькими обрядами.

В Одеському музеї особистих колекцій ім. Олександра Блещунова презентовано каталог ікон - у друкованому та електронному форматі. Як зауважила директор музею Світлана Остапова, це перше наукове видання її закладу. Електронний каталог вже отримав схвальні відгуки. Більшу частину музейної колекції - загалом їх 76 - складають ікони, написані старообрядцями-липованами, які ще на початку ХVІІІ століття тікали до Придунав'я від релігійного переслідування.

Після рішення уряду про передачу заповідника "Софія Київська" у сферу управління Міністерства культури дощем посипались чутки про подальшу незавидну долю української святині.

- Тим часом, - сказав на зустрічі з журналістами міністр культури Михайло Кулиняк, - нічого надзвичайного не відбулося. Згідно з указом Президента України, "Софія Київська" з 1994 року підпорядковувалась нашому міністерству. Проте 1996 року її з-під опіки профільного міністерства вивели. Тепер усе повертається на свої місця.

Образ цієї святої з'явився у вестибюлі станції метро "Університет", адже саме тут проходить щодня понад 10 тисяч студентів. Стільки ж вишівської молоді, як стверджують фахівці Харківського метрополітену, приїжджає на майдан Свободи, де розташована станція, іншими видами транспорту. Тому барельєф встановили тут не випадково.

"...Усе гармонійно злилось, і виникла велика вічна поезія... Живе... дух народу, його естетичний ідеал... Нас з тобою не буде, а дев'ятиглавий цей стоятиме, повинен стояти!" - так писав про Свято-Троїцький Новомосковський собор Олесь Гончар у своєму знаменитому романі "Собор". То чи стоятиме для майбутніх поколінь цей "довершений архітектурний витвір, оця симфонія пластики"? "Повинен стояти!" - скажімо вслід за письменником.

У цьому селі біля Косова на Івано-Франківщині, на перехресті карпатських рік Рибниця та Річка, 19 січня, на свято Господнього Богоявлення освячують Малу воду - криничну в дерев'яних бочках - і Велику - річкову. З її льодових брил, добутих сокирою та бензопилою, зводять Водохрещенське храмове містечко з каплицею, дзвіницею, хрестами, фігурами ангелів та Матері Божої. Закладають його (якщо трапляється рік без хрещенських морозів, лід замінюють березою) вже не всім селом, як на початках, кілька десятиліть тому, а присілками. Їх у понад двотисячній Соколівці, де мешкають відомі на Гуцульщині різьбярі та будівничі, двадцять, тож є кому і з ким конкурувати.

- Це справжнє диво: образи на стінах церкви поступово проявляються без будь-якої сторонньої допомоги, - розповіла кореспонденту "Урядового кур'єра" матінка Аркадія, настоятелька місцевого жіночого монастиря, де і розташований храм.