Релігія

10-та ранку. Вулиця Лаврська, 10—12... Відсутність автомобілів на тротуарах та тролейбусів на проїжджій частині дороги, яка веде до Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал», не дивує пішоходів. Тут небайдужі чекають на появу Президента Віктора Януковича. За годину він дасть старт центральному, ледь не найголовнішому заходу — виставці «Велике і величне», — одному із низки тих, які проводитимуться протягом двох днів у зв’язку зі святкуванням християнами «всія Київської Русі» цієї урочистої дати.

В аеропорту столиці Італії 22 липня Папу Римського проводжали у перший закордонний візит. Із цього дня до наступного понеділка єпископ Рима Франциск перебуватиме у Бразилії на XXVII Всесвітніх днях католицької молоді. На відкритті днів, що відбулося у вівторок увечері на пляжі набережної Копакабани в Ріо-де-Жанейро, зібралося понад 400 тисяч людей. Відвідування главою Ватикану будь-якої країни завжди збирає безліч вірян, однак у Бразилії зібрались ще й супротивники візиту Папи. Бразилія — найбільша в світі католицька країна, тому не дивно, що свій перший візит Папа вирішив здійснити саме сюди. Перший в історії Ватикану понтифік родом із Латинської Америки має можливість здійснити вкрай потрібні нині для церкви реформи.

На присвяченій 1025-річчю Хрещення Київської Русі виставці «Іконопис. Традиція. Школа. Сучасність», яка експонується в столиці у Музеї книги і друкарства України до 19 серпня, презентується сакральна творчість переважно учнів дійсного члена Академії мистецтв України професора Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Миколи Стороженка — і студентів, і випускників Майстерні живопису та храмової культури, яку він очолює. «УК» побесідував і з учителем, і з молодими іконописцями, яких він виховав.  

Перше Богослужіння у новобудові відправив Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир. Голова обласної державної адміністрації Валентин Хоптян на згадку про цю подію подарував лаврі дарохранительницю. На його думку, символічно, що саме у рік відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі у храмі відбулася перша літургія. Над новим собором ще й зараз височіє величезний кран. Це означає, що спорудження його триває, проводять певні будівельні роботи. Зокрема, пораються біля купола, який буде одним з найбільших серед православних церков країни. 

Наші предки, закладаючи підвалини сьогодення, прагнули світла. Один із шляхів, що вів до нього, — давній тракт Київ—Золотоноша. Проходив він Переяславом. Зупинімось там. А конкретно в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав». Біля церковної брами, кованої в Житомирській області. Звідси починається дорога до храму.  

Знадобилися надвисокі сучасні технології, щоб стало буденним віч-на-віч розмовляти з кимось із будь-якого місця планети, за тисячі кілометрів від себе. А ще буденніше щороку пірнаємо у Дніпро, не замислюючись, що таким чином щоразу вітаємося із часами за тисячі років від себе. Бо ця потужна річка — живий свідок усього, що причетне до неї відтоді, як вона з’явилася на Землі, і безперервно несе цю безмежну інформацію, примножуючи її щодня, в майбутнє. Хвилі Дніпра відчували на собі й далекі предки нинішніх православних християн з Київської Русі, котрих 1025 років тому хрестив у річці великий князь Володимир. До цієї знаменної ювілейної дати нині наближають і дні, і події, і передсвяткові приготування. 

Дорогі співгромадяни! Сердечно вітаю Вас зі світлим Воскресінням Христовим — найбільшим духовним святом, яке є символом оновлення і всеперемагаючої віри. Вся наша історія свідчить,  що успіх зазвичай грунтується на міцному духовному фундаменті.  

Хоч до Великодня ще тиждень, більшість господинь уже починають запасатися продуктами. І не даремно — адже що раніше купиш м’ясо, сало, яйця, огірки й помідори, то в меншу суму вони обійдуться. За спостереженням експертів, різниця в ціні може сягати 15%. Тому завчасний харчовий шопінг виправданий. Скільки коштуватиме великодній кошик у різних регіонах України, з’ясували кореспонденти «Урядового кур’єра». Також ми дізналися, як за православними традиціями потрібно накривати великодній стіл. 

Цей мистецький проект напередодні Великодніх свят розпочав заходи Волинського краєзнавчого музею з відзначення 1025-річчя хрещення Київської Русі. — Віками творчість народних митців була важливим компонентом духовної культури. Вона уособлювала багатий образний світ, етичні ідеали, гуманізм і демократичність, своєрідність естетичних запитів нашого народу — того, що робить мистецьку спадщину України оригінальною і неповторною, — розповіла завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлисеєва. — Народний іконопис завжди був виразником національної свідомості народу. Саме у народній іконі у межах канонічної іконографії з'явилися паростки сприйняття образу людини з усіма її турботами, сповненої радістю і драматизмом. 

Останніми роками з легкої руки масовиків-витівників від культури в українських містах популяризують російську «масленицю», де основною стравою стали «бліни». Тим часом в українській традиції  обрядовою стравою ще донедавна були вареники з сиром, який протягом м’ясниць господині складали у спеціальну діжечку, присолювали і це була дуже смачна і поживна начинка для випічки й вареників. Науковці ще в ХІХ столітті бачили істотну різницю у проведенні цього свята в росіян і українців. Російські дослідники зазначали, що українська Масниця — ближче до західноєвропейського свята, бо в її основі лежить покарання молоді за те, що не одружилися в м’ясниці, тоді як у росіян свято приурочували до «спалювання» зими і зустрічі весни. Різнилися і розважальні дійства.

Коли ступаєш на територію древньої Мовчанської обителі, мимоволі проймаєшся особливими почуттями. Здається, що самі небеса здіймаються до бездонності, аби влити в душу особливе світло — трепетне, хвилююче, неповторне. Понад чотири століття височіє монастир на косогорі присеймівських пагорбів. Його кам’яні стіни чули не тільки умиротворені молитви, а й здригалися від грому гармат і вибухів снарядів та бомб,  тривожного подзвону мідних дзвонів і гіркого плачу. Споруджена на початку ХVІ століття в Путивлі-граді (нині — Сумська область)  кам’яна фортеця стала монастирем, який пам’ятає і опального Лжедмитрія — Грицька Отреп’єва, і бунтарське завзяття Івана Болотникова, і безчинства войовничих атеїстів.

Давнім знаком Різдвяних свят є дідух. Виготовляють його із злакових культур, і він може різнитися за формою, розмірами, прикрасами. В Українському домі «Перемога» в Тернополі організували виставку дідухів, які створили працівники обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, педагоги та учні творчих гуртків різних районів краю. Тут представили понад 30 видів таких символів добра, достатку та родинного тепла. Хтось із авторів звертав увагу на традиційні форми, хтось не втримався від імпровізації, тож в експозиції можна побачити дідуха-козака, дідуха-господаря, дідуха-ялинку і навіть дідуха-лісовичка...